У п’ятницю, 25 квітня, у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького відбувся круглий стіл, присвячений участі ветеранів у підприємництві. До обговорення долучилися ветерани-підприємці, студенти, викладачі, представники обласної влади, бізнесу та громадських організацій.
Захід відкрив професор Іван Парубчак, голова вченої ради університету. Він наголосив на важливості структурної підтримки ветеранів в межах освітніх інституцій:
«Функціонування в заходах вищої освіти таких структурних підрозділів, як Центр ветеранського розвитку, є вкрай необхідним. Заклади вищої освіти в Україні мають приділяти увагу питанням адаптивного залучення ветеранів до усіх сфер життя», — зазначив Парубчак.
Учасники мали змогу ознайомитися з діяльністю новоствореного Центру ветеранського розвитку. Він працює над підтримкою студентів-ветеранів і розвитку освітніх програм для військовослужбовців та їхніх родин.
Під час панельної дискусії виступив Тарас Грень, ветеран війни, керівник апарату Львівської ОВА. Він акцентував на потребі зміни суспільного сприйняття ветеранів:
«Ми просимо всіх не бачити у ветерані пільговика, а бачити в ньому активного члена суспільства. Людину, яка може все», — наголосив він.
Тарас Грень також розповів про бюджетні програми на підтримку ветеранського бізнесу в області. У 2025 році на ці потреби передбачено 19 мільйонів гривень, але лише частина цієї суми наразі використовується:
«З 19 мільйонів — лише три пішли на агропромисловий комплекс. Це питання не лише фінансів, а й комунікації та відповідальності. Треба подавати заявки, формувати документи. І я закликаю всіх активніше долучатися», — додав він.
Іван Тимочко, ветеран війни та голова ради резервістів Сухопутних військ України, поділився досвідом створення системи резерву в армії, що почалася ще з 2016 року. Він наголосив, що участь ветеранів у громадському житті та збереження військових навичок мають стратегічне значення:
«Ми створювали ради резервістів у кожній військовій частині — це були активні демобілізовані, які підтримували зв’язок з частинами, передавали досвід. І коли почалося широкомасштабне вторгнення, саме ці люди стали ядром нових підрозділів», — розповів Тимочко.
Під час заходу також обговорювали актуальні виклики, з якими стикаються ветерани у бізнесі: юридичну необізнаність, брак стартового капіталу, стигматизацію та психологічні бар’єри. Учасники наголосили на потребі комплексної підтримки — освітньої, фінансової, психологічної — для успішної інтеграції захисників і захисниць у цивільне життя через підприємництво.
Натомість учасники круглого столу у Львові закликали зосередитися на психологічній підтримці. Сергій Лейченков, ветеран війни та голова Львівської обласної організації Всеукраїнської профспілки захисників України, під час дискусії звернув увагу на брак системної підтримки з боку держави, зокрема в питаннях психологічної реабілітації.
«Правильно, Андрій наголосив: влада, як міська, так і обласна, не готова до такої кількості ветеранів, які повертатимуться. Ми пам’ятаємо 2015-2016 роки, коли було дуже важко — програми малювалися просто на коліні», — згадав він.
Він наголосив, що акцент на розвитку ветеранського бізнесу не може бути єдиною формою підтримки, бо не всі ветерани мають ресурси чи психологічний стан, щоб піти в підприємництво.
«100 тисяч ветеранів в області — це не 100 тисяч міністрів. Хто з них піде в бізнес? Лінійна піхота точно не піде. Я їх знаю. Ви бачили лінійну піхоту? Вони повернуться, і їм — ні держава, ні суспільство нічого не дадуть. І це небезпечно», — зазначив Лейченков.
Окремо Лейченков звернув увагу на відсутність дієвих програм психологічної реабілітації:
«Ніхто не чує про центри, де можна завести хлопців. Тільки “бізнес-бізнес-бізнес”. А піхота — це люди, які мали серйозні навантаження. Якщо вони не отримають допомоги, вони можуть бути небезпечними і для себе, і для суспільства».
Підтримав колегу і Сергій Жуковський, ветеран війни та засновник бізнесу із виробництва снеків із сушеного м’яса «Сушена радість». Він наголосив, що ветеранський бізнес — це не лише про самих ветеранів, а й про їхні родини.
«Дружини, діти, родичі — вони також долучені до ветеранського бізнесу. І таких підприємців насправді багато. Я сам постійно беру участь у ярмарках — лише на одному заході збирається близько 60 виробників. Але про тих, хто працює у сфері послуг, чути набагато менше», — підкреслив він.
Жуковський звернув увагу на важливість доступної інформації щодо участі у грантових програмах і ролі фахівців центрів зайнятості у цьому процесі:
«Перед тим як подаватися, треба читати все дрібним шрифтом і звертатися до фахівців. Вони допоможуть розібрати все по буквах. Я сам отримав багато допомоги саме там».
Окремо він згадав про важливість залучення ветеранів до шкільної освіти, але зауважив, що на це потрібно більше учасників і відповідно підготовлених педагогів:
«Складається враження, що на всю Львівську область є 10-15 ветеранів, які мають бути у всіх школах. І вчителів теж треба готувати — бо іноді чуєш питання: «Хто кращий — Залужний чи Сирський?» — від дітей третього класу».
Серед учасників круглого столу — Віталій Брославський, керівник ГО «Ветеран Медіа», організації, яку створили ветерани для ветеранів. Віталій розповів про численні ініціативи, які реалізовують у межах організації:
«Напрямки нашої діяльності — це медійна підтримка ветеранів, популяризація ветеранських історій, бізнесів, реабілітаційних шляхів. Ми також організовуємо форуми та круглі столи, присвячені актуальним ветеранським темам».
Одним із проєктів, про який згадав Віталій, є «Як воно було» — зустрічі ветеранів зі школярами та студентами, під час яких військові діляться особистими історіями.
«Коли ми тільки почали цей проєкт, зрозуміли: є проблема з базовими знаннями про війну навіть у вчителів. Тому наше завдання — не лише розповідати історії, а й формувати базове розуміння серед молоді», — пояснив Брославський.
Ще один важливий проєкт ГО — «А що далі?», який фокусується на підтримці ветеранських бізнесів.
«Ми розповідаємо історії ветеранів, які відкрили свою справу. Показуємо, що це можливо — повернутися, реалізувати себе і створити власну справу, яка дає не лише дохід, а й сенс», — зазначив він.
Організація також реалізує проєкт «Любов лікує» про підтримку військових родинами під час реабілітації, про донорство та реабілітаційні ініціативи, зокрема «Шлях відновлення». Один із останніх запусків — тритижневий курс ознайомлення з IT-сферою з подальшим можливим навчанням та працевлаштуванням.
«Ми також допомагаємо ветеранам писати гранти, розвивати бізнеси. Серед таких бізнесів — дизайнерський одяг “Шмот”, “Кава Міліторі”, “Бородатий Мюслі”, спортивний клуб “Крук”. Це — наші партнери й активні учасники ветеранської спільноти», — додав Брославський.
Зі сторони ветеранського бізнесу виступив також Павло Дьокін, чинний військовослужбовець, засновник спортивного клубу «Крук» у Львові. Він поділився історією створення клубу, наголосивши, що це не лише про спорт, а й про реабілітацію, національно-патріотичне виховання і соціальну адаптацію:
«Це був мій проєкт-мрія з дитинства. “Ветеран Медіа” допомогли з усім — від бізнес-плану до реалізації. Ми займаємось не лише тренуванням, а й залучаємо школярів до спілкування з ветеранами, руйнуємо бар’єри між військовими й цивільними».
Загалом учасники дискусії зійшлися на думці: потрібна комплексна політика, що враховує різні потреби ветеранів — від підприємництва до психічного здоров’я. І така політика має йти не лише від ініціатив знизу, а й від відповідальних дій на державному рівні. Також адміністрація університету нагородила «Орденом мужності» присутніх на заході ветеранів.
Фото: «Ветеран Медіа»
