У Львові відбувся Форум донорських ініціатив України «Кров об’єднує» – масштабна подія, що зібрала представників медицини, місцевої влади, волонтерських і громадських організацій, бізнесу та активних громадян з різних регіонів країни. Це перший в Україні форум, який став майданчиком для нетворкінгу, обміну досвідом і чесної розмови про стан системи крові в Україні в умовах війни.
Форум розпочався з реєстрації, кави та неформального спілкування учасників. Протягом ранкових годин працювали інформаційні стенди партнерів, зокрема «Донор.ЮА» та «Агентів крові», де можна було дізнатися більше про чинні донорські ініціативи та можливості співпраці.
Відкриваючи захід, директорка з комунікацій і партнерств Першого медоб’єднання Львова Ірина Заславець наголосила, що форум покликаний говорити про донорство значно ширше, ніж просто про медичну процедуру:
«Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про донорство як про тему єдності, відповідальності й життя. Логіка цього дня – від вшанування донорів і пам’яті тих, кого ми втратили, до чесної розмови про стан системи крові та конкретні спільні кроки на майбутнє».
Вона також підкреслила цінність аудиторії форуму – лікарів, керівників медичних установ, освітян, медійників і всіх, хто готовий інвестувати свій час та енергію у розвиток культури донорства. Донорство крові сьогодні є реальним способом рятувати життя, а під час війни кожна донація має подвійну вагу.
Форум відбувся в межах проєкту «Твоя кров. Моє життя. Наша перемога», який реалізується за підтримки «Ветеран Медіа», «Народної самооборони Львівщини», Першого ТМО Львова, мережі лабораторій «Ескулаб» та за сприяння Львівської міської ради.
Потреба в крові та сила синергії
Начальниця управління охорони здоров’я ЛМР Марта Матюшко звернула увагу на те, що ситуація з донорством у Львові відображає загальноукраїнські реалії:
«Коли виникають критичні моменти, ми бачимо, як багато людей йдуть здавати кров, бо знають: це питання номер один у порятунку життів. У часи військового стану потреба в крові завжди надзвичайно велика і непередбачувана».
Вона наголосила, що результат можливий лише за умови спільної роботи лікарень, волонтерів, громадських організацій, небайдужих містян і міста як координатора процесів:
«Тільки в синергії можна досягти мети. Поодинці ми не отримаємо того результату, який собі ставимо».
На початку з вітальним словом до учасників звернувся міський голова Львова Андрій Садовий, який подякував усім, хто рятує життя – військовим, медикам і донорам:
«Ви, донори, віддаєте частинку себе в прямому сенсі цього слова. Тисячі людей, відкрито чи несвідомо, завжди будуть вам вдячні за цю працю. Це велика Божа справа».
Під час форуму відбулося урочисте вручення подяк десятьом почесним донорам Міського центру крові. Це люди, які системно здають кров і завжди готові прийти на допомогу, формуючи стабільну основу для роботи медичної системи. Подяки отримали Назарій Оніщук, Ірина Богдан, Андрій Маленчак, Олена Ковальчук, Тарас Олексишин, Олег Пуцята, Богдан Сивуляк, Назарій Желем, Ніна Заяць та Ольга Гром.
Далі про виклики та результати роботи служби крові розповів генеральний директор Перше ТМО Львова Олег Самчук:
«Ми колись думали, що будемо рухатися до безкровної медицини, але війна змінила все. Нам довелося масштабувати службу крові, і сьогодні вона врятувала понад 40 тисяч пацієнтів».
Він додав, що багато медиків самі стають донорами, адже нинішня реальність – це відповідальність за кожне врятоване життя.
Особливо зворушливим став блок вшанування пам’яті Тараса «Колобка» Целюха – воїна ЗСУ, активного громадського діяча, співзасновника ветеранської донорської ініціативи «Твоя кров рятує» та співвласника «Ветеран Медіа» Його побратим Василь Галамай у своїй промові наголосив:
«Донорство – це не просто прийти і здати кров. Це свідомо зробити добру справу: незнайомій людині віддати частинку тепла, любові і здоров’я. Донор завжди ставить перед собою високу планку відповідальності. Таким був і Тарас».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Внаслідок тяжкого поранення, помер співзасновник «Ветеран Медіа» Тарас Целюх із позивним «Колобок»
Після відео-вшанування учасники форуму вшанували пам’ять Тараса хвилиною мовчання.
Початком предметної дискусії про виклики донорства в Україні стала презентація досягнень Міського центру служби крові Першого ТМО Львова, яку представив його керівник Георгій Кобецький. Центр, створений у 2022 році на базі лікарні Святого Пантелеймона, сьогодні майже повністю покриває потреби міських лікарень у компонентах крові, працює цілодобово та активно розвиває мобільне донорство.
«Система крові України — виклики та рішення»
Після офіційної частини форум перейшов у робочий формат першої панельної дискусії про те, як функціонує система крові в Україні, що вдалося змінити за останні роки та які рішення потрібні, аби вона витримувала навантаження війни. Розмову модерувала Ірина Заславець. Серед учасників – керівник Міського центру служби крові Георгій Кобецький, начальниця управління охорони здоров’я ЛМР Марта Матюшко, заступник міського голови з ветеранських питань, ветеран і бойовий медик Андрій Жолоб, голова профільної комісії Валерій Веремчук (співініціатор проєкту мобільного центру крові), представники обласного центру крові, мережі «Ескулаб», а також генеральна директорка Чернівецького обласного центру служби крові Анжеліка Каланча. У фокусі дискусії – стан національної системи крові, ефективність збору й зберігання компонентів та роль волонтерських ініціатив у критичних ситуаціях.
Найемоційнішою частиною панелі стала розмова з Андрієм Жолобом – про фронтову медицину і рішення, які народжуються не в кабінетах, а там, де кожна хвилина має ціну. Він відверто пояснив, що в перші місяці повномасштабної війни багато життів рятували саме ініціатива і готовність брати відповідальність на себе – навіть тоді, коли процедура ще не була «вписана» в усі нормативи.
«Коли ти працюєш третю добу поспіль, перелітають з пораненим, кажуть, третя група крові. Навколо нікого немає – я кажу: братане, давайте. І ти просто з лікаря перетворюєшся на того, в кого забирають кров… Я в себе банку “нон-стопа” – і далі працювати», – розповів Андрій Жолоб.
Ця історія задала тон усій панелі: йшлося не лише про статистику чи логістику, а про те, що система крові – це насамперед про швидкість рішень, навчені команди, довіру та постійну готовність діяти.
«Історії успіху»: практики, які можна масштабувати
Далі програма форуму перейшла до блоку «Історії успіху» – презентацій донорських ініціатив, які вже дають результат і можуть бути корисними іншим містам. Говорили про залучення донорів, роботу з громадами, корпоративні дні донора, мобільні донації та партнерства з бізнесом.
Ключовий виступ у цьому блоці зробила Іванна Коваль, виконавча керівниця ГО «Агенти Крові». Вона пояснила, що для її команди донорство – це не епізодична активність «на хвилі», а багаторічна системна робота з людьми, довірою та культурою регулярних донацій.
«Ми працюємо вже понад 10 років. Наша команда має в складі понад 70 волонтерів. Команда на 90% складається виключно з волонтерів. Для нас це спосіб віддавати і творити щось велике. Я хочу сказати, що безоплатне донорство надважливе, тому що це про безпеку. Регулярний донор не буде уникати відповідей на питання про свій стан здоров’я. Тому я дуже прошу здавати кров безоплатно і ставати регулярним донором, тому що регулярність потрібна і для донора, і для центру крові», – зазначила Іванна Коваль.
Окремий акцент у блоці успішних кейсів – мобільний центр крові, який працює у Львові та виїжджає на локації, де донори можуть здати кров швидко і зручно. Про проєкт розповів Святослав Кобель, який займається ним від початку. Він пояснив, що мобільний формат – це про зняття бар’єрів, які часто зупиняють людей, навіть якщо вони готові стати донорами.
«Мобільний центр крові – це про комфорт і про мобільність. Донор зранку голодний, поснідав легенько, а уявіть, що він їде дві години маршруткою – приїде вже “варений”. Тому мобільний центр крові – це про те, коли ми їдемо до донора, а не донор їде до нас. Ми його перефарбували у червоний колір, щоб було зрозуміло, що це асоціація одразу з кров’ю, з мобільним центром крові», – розповів він.
Після насиченої першої половини дня відбулися обід і нетворкінг. Паралельно для учасників організували екскурсії до Unbroken та Міського центру служби крові. Ця частина програми стала практичним продовженням форуму: люди не лише слухали зі сцени, а знайомилися, планували колаборації та обговорювали, як запускати донорські ініціативи у своїх громадах.
«Комунікації та довіра: як залучити нових донорів»
У другій половині дня форум повернувся до дискусії. Цього разу про те, як говорити з людьми так, щоб донорство ставало регулярною звичкою, а не разовим емоційним поривом. Донори та учасники донорських кампаній, Василь Галамай, Анастасія Середа, Віктор Біщук, говорили про соціальні кампанії, сторітелінг, молодь, бізнес і медіа та роль донорів як амбасадорів.
Віктор Біщук поділився досвідом, який дуже чітко пояснює, чому донорство – це частина обороноздатності. Він розповів про практику «польових» переливань на початку війни і про те, як бійці створювали власні донорські групи на випадок поранень.
«Найцікавіша історія здачі крові була в військовому боєвому шпиталі в 22-му році. Тоді наш підрозділ влаштував такий підпільний мобільний шпиталь за 15 кілометрів від лінії фронту…Медики сказали: давайте ми вас порахуємо, створимо групу в “сигналі”. Привозять поранених – потрібне переливання, і в таємний час в сигналі надсилають повідомлення, щоб бійці приїхали і здали кров. Здача крові сьогодні – це найближчий шлях до перемоги. Тому що ти віддаєш свою кров тим людям, які захищають тебе на передовій. Це прямий і очевидний зв’язок. Ось воно – тут, в двох кроках», – поділився Віктор Біщук.
Окремо в межах панелі Анастасія Середа презентувала освітній напрям «Уроки крові» у львівських школах: усе стартувало з тренінгів для вчителів, а згодом переросло у серію занять для старшокласників – про компоненти крові, підготовку до донації, процес здачі та спростування найпоширеніших міфів. Така робота з молоддю, за словами учасників, є одним із найперспективніших шляхів формування культури регулярного донорства на роки вперед.
Організатори зазначили, що форум не завершується фінальними оплесками: попереду – формування мережі партнерів, підготовка аналітичного звіту, напрацювання пропозицій до МОЗ і план дій на наступний рік. Мета – перетворити окремі сильні практики на системні рішення, які працюватимуть у кожній громаді.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До Дня захисту дітей у центрі Львова відбулася донація крові
Фото: Перше ТМО Львова
