Запровадження в Україні сучасної ветеранської політики є одним із найнагальніших питань, що потребують уваги вже сьогодні, адже повага до наших захисників і захисниць має відчуватися на всіх рівнях суспільного життя. За офіційними даними порталу АрміяInform, станом на лютий 2025 року в Україні понад 1 мільйон 200 тисяч ветеранів. А за словами заступника міністра у справах ветеранів, після завершення війни ця кількість, включно з членами родин, зросте до 5–6 мільйонів людей. Захист прав та інтересів військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх сімей є основою для розробки та ефективного впровадження політики, що базується на дієвій співпраці між державою, громадським сектором, ветеранами і ветеранками, їхніми родинами та місцевими громадами. Журналістка «Ветеран Медіа» поспілкувалася з військовослужбовцем і адвокатом Масі Найємом та дізналася про щоденну роботу над впровадженням дієвої ветеранської політики в державі, діяльність правозахисного центру для військових «Принцип» та його повернення до активного громадського й професійного життя після тяжкого поранення.
Масі Найєм — український військовий, громадський діяч та адвокат, що приєднався до війська у 2015 році, після закінчення кафедри військової підготовки Національного університету оборони, де отримав звання офіцеру запасу. У 2015–2016 роках брав участь у бойових діях на сході України у складі 122-го батальйону 81-ї бригади на Донецькому напрямку. Після початку повномасштабного вторгнення знову приєднався до війська, а в червні 2022 року отримав тяжке поранення — множинні переломи кісток і внутрішньочерепну гематому, що призвело до видалення частини лобової частки мозку та втрати ока. Згодом, після проходження лікування та тривалої реабілітації, Масі разом із правозахисницею й волонтеркою Любов’ю Галан заснував громадську організацію «Принцип», що працює над захистом прав та інтересів військовослужбовців, ветеранів, а також їхніх сімей. На початку діяльності центр був зосереджений на підтримці військовослужбовців і ветеранів з пораненнями, однак згодом розширив напрям роботи, охопивши адвокацію всіх прав військовослужбовців і ветеранів у взаємодії з державою.
Наприкінці жовтня 2023 року «Принцип» спільно з іншими громадськими організаціями та ветеранськими просторами — «Veteran Hub», «Жіночий ветеранський рух», «Юридична сотня» та «Простір можливостей» — представили в Києві Концепцію політики щодо ветеранів та їхніх сімей. Документ містить три ключові напрями сформованої державної політики, а також цілі, передбачені для кожного з них, які мають бути досягнуті. Впровадження сучасної ветеранської політики має на меті забезпечити захист і повагу з боку держави та її громадян до ветеранів і ветеранок за військову службу та захист незалежності й територіальної цілісності України, забезпечити обороноздатність і безпеку держави, а також економічну стійкість країни. У представленій Концепції наголошують, що державна політика щодо ветеранів, ветеранок та їхніх сімей повинна бути доступною і зручною для всіх осіб, які потребують підтримки та супроводу, з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та унікального досвіду. Сучасна ветеранська політика має на меті чітко визначити й реалізувати потреби ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин, що дозволить не лише якнайкраще допомогти захисникам і захисницям пройти шлях реінтеграції та реабілітації, але й суттєво посилити стійкість українського суспільства в безпековій, економічній, соціальній та політичній складовій.
Згідно з дослідженням «Шлях пораненого: потреби, проблеми та бачення майбутнього», проведеним правозахисним центром «Принцип» у 2023 році, серед пріоритетів для ветеранів, ветеранок та їхніх родин є подальша фізична і психологічна реабілітація, правова та юридична допомога, фінансова підтримка, а також допомога з працевлаштуванням і забезпеченням житлом. Однією з головних проблем, з якою стикаються захисники і захисниці сьогодні, є відсутність комплексного підходу під час лікування та подальшої реабілітації. Через складну взаємодію військовослужбовців і ветеранів з військовими частинами, медичними закладами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а також державними установами, проходження комплексного лікування та реабілітації значно ускладнюється і призводить до виникнення проблем на різних етапах шляху пораненого.
«Ми чітко бачимо, що реабілітації на фізичному та психологічному рівні недостатньо — навіть на третьому році повномасштабного вторгнення, не кажучи вже про десятиліття війни. Держава не була готова до такої кількості поранених. Сьогодні існують окремі проєкти та ініціативи, такі як Unbroken та SuperHumans, але системного підходу й чіткого рішення для всіх, хто потребує реабілітації, на рівні Міністерства охорони здоров’я та Міністерства соціальної політики ми досі не маємо. Здебільшого, оформленням необхідних документів, лікуванням та реабілітацією займаються саме родичі та близькі пораненого», — розповів Масі Найєм.
Впровадження в Україні єдиної ветеранської політики дозволить розробити комплексну систему фізичної та психологічної реабілітації для військових і ветеранів, які зазнали поранень або погіршення здоров’я під час проходження служби. Концепція ветеранської політики передбачає, що для комплексної системи реабілітації необхідно розробити та впровадити чіткі стандарти надання реабілітаційних послуг, організувати навчання вже існуючих фахівців з реабілітації, зокрема забезпечити наявність програм в медичних університетах для навчання фахівців з реабілітації, а також запровадити моніторинг якості наданих послуг.
Серед зазначених проблем у системі охорони здоров’я, які має врегулювати впровадження єдиної ветеранської політики є також відсутність послуг і програм для ветеранів і ветеранок з інклюзіями та пожиттєвою залежністю від медичної й соціальної підтримки, а також нестача допомоги для їхніх близьких і доглядальників. За словами військового, сьогодні політика та стратегія Сил безпеки й оборони, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціальної політики та Міністерства у справах ветеранів залишаються нескоординованими щодо питань здоров’я військових і ветеранів. У документі наголошується, що нинішня організація напряму фізичного здоров’я, а також відсутність узагальненої інформації про доступні послуги та можливості для ветеранів і ветеранок створюють додаткові бар’єри в отриманні необхідної допомоги. Концепція передбачає створення системи довготривалого догляду та, у разі необхідності, пожиттєвої реабілітації для осіб, що втратили функціональність, яку неможливо відновити. У межах цієї системи мають досягнути такі цілі, як створення окремих програм для ветеранів і ветеранок зі складними фізичними травмами, які забезпечуватимуть пожиттєвий та цілісний догляд, запровадження системи безперервної реабілітаційної допомоги для ветеранів та військовослужбовців, які її потребують, а також розбудова інклюзивних комплексів та інфраструктури.
Під час розмови військовий також поділився власним досвідом реабілітації та внутрішніми викликами з якими стикаються військові та ветерани після поранень.
«З моменту, як я отримав поранення та перебував деякий час на лікуванні, реабілітації яка була необхідна, у мене не було. Після лікування мені сказали: «Можеш їхати додому, відпочинеш місяць» — це і була вся реабілітація. Пізніше я за власні кошти їздив, робив ще кілька операцій. Але найбільша складність — це саме психологічна реабілітація», — розповів військовий.
За словами Масі, однією з перших проблем для нього було знайти психолога та надалі з ним працювати, а також зрозуміти, коли психологічна допомога потрібна. Військовий поділився, що після поранення, ветерани все життя стикаються з його наслідками. І на кожному етапі життя це відчувається по-різному. Перший час гостро відчувається фізичний біль, згодом починаються психологічні проблеми та неприйняття себе. Надалі — проблеми з мотивацією та уявленням про майбутнє.
«Чесно кажучи, думки про те, як прекрасно було дивитися двома очима, не покидають мене. І я розумію, що я ще недостатньо прийняв те, що зі мною сталося. Мені здавалося, що, можливо, через рік я вже переживу всі наслідки поранення. Але насправді — це довгий процес», — поділився Масі Найєм.
Впровадження в Україні єдиної ветеранської політики, зокрема, дозволить врегулювати питання відновлення психологічного здоров’я військовослужбовців, ветеранів і ветеранок, які стикнулися з впливом бойового досвіду та потребують допомоги в адаптації до цивільного життя. Зокрема, необхідно забезпечити інформаційний супровід для ветеранів і ветеранок щодо доступних послуг психологічної реабілітації, до яких вони можуть звернутися, а також інформування про можливі ризики, які можуть виникати внаслідок пережитого бойового досвіду.
«Варто також розглянути можливість започаткування окремої реабілітаційної послуги у рамках відновлення ментального здоров’я. Діючі пакети з фізичної реабілітації не містять достатньої кількості специфічних послуг. Мова йде про надання додаткових послуг ментальної реабілітації для всіх категорій громадян – як військовослужбовців і ветеранів, так і цивільних що зазнали травматичного впливу війни», – зазначила Ксенія Возніцина, директорка українського Центру психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна», яка брала участь у створенні Концепції ветеранської політики, активно долучалася до обговорень та консультацій.
Масі також поділився, що бар’єри, які виникають у військовослужбовців і ветеранів при звернені за психологічною допомогою, часто пов’язані з упередженнями щодо ментального здоров’я, а також із відсутністю якісного психологічного забезпечення під час служби. Повне й якісне забезпечення доступу до послуг психологічної реабілітації для військовослужбовців, ветеранів, ветеранок та їхніх родин дозволить зменшити рівень стигматизації теми ментального здоров’я й полегшити процес адаптації до цивільного життя. У документі також пропонується розглянути необхідність впровадження обов’язкового психологічного обстеження під час звільнення зі служби, що передбачає комплексну реформу військово-лікарської комісії та процесів демобілізації.
«Якщо з’являються стани, які вас дивують, коли ви розумієте, що вже не знаєте, що робити, варто звернутися до лікаря. А далі він вже допомагає справлятися та направляє вас. Усвідомити, що на певному етапі життя ти не справляєшся сам і потребуєш допомоги — це є ознакою сили. Це означає, що ти взяв на себе відповідальність за своє життя. Треба вкласти дуже багато сил, щоб знайти в собі спокій. Для того, щоб змогти побороти війну, спершу всередині себе, всі ці трагедії та втрати. Знайти у собі врівноваженість, тому що саме вона дає дуже багато сил рухатися далі. А це можливо знайти звісно, що не в алкоголі, не в наркотиках. Можливо спорт, нове хобі, кохання, секс. Я не знаю, але будь-що, у чому ви це відчуєте», — поділився військовий.
Масі Найєм також наголошує на важливості розуміння, поваги та підтримки з боку суспільства для полегшення інтеграції військовослужбовців, ветеранів і ветеранок у цивільне життя. Військовий зазначає, що повага до ветеранів і ветеранок, а також сприяння їхньої адаптації — це насамперед питання внутрішньої рефлексії для кожної людини. Культура поваги до захисників і захисниць є фундаментом для побудови стійкого суспільства та подальшого відновлення держави після завершення війни.
«Сьогодні я бачу, що ми військові та майбутні ветерани формуємо образ ветеранів у суспільстві. Важливо розуміти, те, як ми поводимося зараз, вплине на те, як до нас ставитиметься суспільство в майбутньому. Ми маємо захищати цю честь, давати собі раду, навіть коли це дійсно складно. Це наш обов’язок. Усім друзям, ветеранам та військовим я дуже раджу зараз мати холодну голову, коли бачите, що ваш побратим або товариш має інакшу політичну думку. Це нормально. Ми саме цим відрізняємось від дикарів росіян. Різні погляди та бачення не мають стати предметом сварок ні між ветеранами й суспільством, ні між побратимами, родинами чи близькими», — поділився Масі Найєм.
Піклуватися про військових, ветеранів і ветеранок, надавати їм підтримку та повагу — це наш спільний обов’язок перед тими, хто сьогодні своїм життям захищає наше. Попри важкі наслідки поранення та бойовий досвід, з якими військовий стикається й досі, він продовжує розвивати правовий напрям, надавати юридичну підтримку та відстоювати захист прав військовослужбовців, ветеранів і ветеранок. ʼ
«Ви знаєте, я живу принципом, що грубо кажучи, справедливості, як такої самої по собі не існує. Це не є куском золота, який просто лежить і чекає на тебе. Її завжди треба виборювати. Якщо сьогодні ти не почнеш боротися за справедливість, наслідки будуть гірше — тебе просто розтопчуть. Якщо ти зараз хоча б на базовому рівні не зможеш себе захистити, далі буде просто гірше і з кожним днем буде набагато важче піднімати цю бетонну плиту. Це відчуття, як наче ти тонеш, і чи є сенс боротися з водою? Так, доти, доки в тебе є сили бороться. Це дійсно варто того», — розповів Масі Найєм.
