Після повномасштабної війни Україна зіткнулася з викликом, який водночас є і можливістю: повернення тисяч ветеранів до цивільного життя. Першими, хто зустрічає їх після демобілізації, стають громади – саме тут формується досвід повернення: доступ до послуг, підтримка, можливості для роботи чи власної справи.
У відповідь громади розбудовують ветеранську інфраструктуру: створюють простори, запускають програми підтримки, пропонують гранти. Але разом із сервісами постає інше питання – хто представляє інтереси ветеранів у місцевій економіці та політиці?
Однією з можливих відповідей є ветеранські бізнес-ради – дорадчі органи при місцевій владі, які можуть поєднати потреби ветеранів, бізнесу і міста. Наскільки вони справді на часі і якими мають бути, щоб мати вплив?
Що таке ветеранська бізнес-рада
Ветеранська бізнес-рада – це не просто об’єднання підприємців. У найефективніших моделях це інституція на перетині трьох сфер: державної політики, бізнес-середовища та ветеранської спільноти.
Її ключова роль – бути системним представником інтересів ветеранів у сфері економіки: від участі у формуванні програм підтримки до впливу на правила ведення бізнесу.
У різних країнах такі структури мають різні форми – від дорадчих органів при органах влади до незалежних асоціацій із реальним впливом на політику.
Світовий досвід: між державною політикою і підприємництвом
Найбільш розвинену систему підтримки ветеранського бізнесу мають США. Там існує ціла інфраструктура, яка поєднує навчання, фінансування і представництво інтересів ветеранів.
Зокрема, мережі центрів підтримки ветеранського бізнесу забезпечують підприємців навчанням, менторством і доступом до ресурсів. Паралельно в державній структурі є окремі підрозділи, які відповідають за розвиток ветеранського підприємництва і впливають на політику.
Важливо, що ці інституції виконують не лише сервісну функцію, а й формують голос ветеранів у діалозі з державою.
У країнах Європи підходи більш децентралізовані: там поширені асоціації, бізнес-мережі та програми при торгово-промислових палатах. Вони рідко мають форму окремих «рад», але виконують ті ж функції – об’єднання, адвокація і розвиток.
Однією з національних мереж бізнес-центрів для ветеранів є Veterans Business Outreach Centers (VBOC) – USA. Це мережа центрів у США, створена Адміністрацією малого бізнесу (SBA), яка надає послуги з розвитку підприємництва для ветеранів, військовослужбовців та їхніх родин. Вони допомагають відкривати або розвивати малий бізнес через тренінги, консультації та менторство.
Ще одна офіційна національна бізнес-асоціація ветеранів – National Veteran-Owned Business Association (NaVOBA). Некомерційна організація у США, що створена у 2003 році, підтримує та допомагає розвивати бізнес ветеранів, об’єднує ветеранські підприємства з великими корпораціями, пропонуючи сертифікацію, мережеві заходи тощо. Крім сертифікації, основна роль NaVOBA – це адвокація і просування інтересів ветеранських бізнесів, освіта та інформаційна підтримка.
Серед інших:
- Federation of Small Businesses – Armed Forces Business Community (UK) – офіційна платформа для ветеранів-підприємців, основна функція якої – вплив на урядові рішення, реформи, програми підтримки.
- Veteran Entrepreneur Program (Australia) – національна програма з бізнес-спільнотою ветеранів, що працює як бізнес-об’єднання, має вплив на міністерства і місцеву владу.
- Canadian Veteran Business Network (CVBN) – бізнес-мережа ветеранів, що веде бізнес-розвиток та адвокацію на рівні провінцій і муніципалітетів.
- American Legion (США) – ветеранська асоціація, що об’єднує мільйони ветеранів, має постійні лобістські офіси у Конгресі, готує законодавчі пропозиції, регулярно бере участь у парламентських слуханнях.
- Veterans of Foreign Wars (VFW) – ветеранська асоціація та адвокаційна структура, яка забезпечує роботу від місцевої влади до штатів і потім Конгресу, веде переговори з урядом щодо бюджетних рішень, пільг, програм реабілітації.
- Iraq and Afghanistan Veterans of America (IAVA) – адвокаційна громадська організація, яка працює як аналітичний центр політики: збирає дані, формує рішення, просуває їх через Конгрес.
- Royal British Legion (Великобританія) – ветеранська інституція з «м’яким впливом». Це офіційний партнер держави, що аналізує, дає рекомендації парламенту та бере участь у комісіях щодо соцполітики, підтримки ветеранів, житла, медицинм.
- SSAFA – ветерансько-соціальна інституція, інтегрована в систему соцзахисту. Має прямі канали до міністерств і місцевої влади. Працює через контракти з державою.
- Union Nationale des Combattants (UNC) (Франція) – ветеранська національна спілка, представники якої входять у державні ради, виборчі комісії.
- United Kingdom – Armed Forces Covenant/Local Covenant Boards – координація підтримки ветеранів і резервістів, просування інтеграції, робота з бізнесом/освітою для покращення доступу до послуг.
- Veterans Advisory Board (NYC) – рада-консультант при Департаменті у справах ветеранів Нью-Йорка, яка дає поради департаменту, збирає звіти, готує рекомендації меру та раді.
- Military, Veteran and Families Advisory Council –San Diego (CA, USA) – дорадчий орган при мерії, зокрема відділі ветеранів Сан-Дієго, що веде консультації по політиці міста для ветеранів, координує програми/заходи для військових сімей.
- Mayor’s Veterans Advisory Council / Veterans Advisory Council – ради при офісі мерів, що мають представницьку, організаційну, просвітницьку функції.
- Wojewódzka Rada Kombatancka – регіональна рада в Польщі, що представляє інтереси ветеранів і комбатантів, координує заходи пам’яті, соціальну підтримку, рекомендації адміністрації.
Український контекст: система є, інституції – ні
В Україні базовий ландшафт ветеранського підприємництва лише формується. Уже працюють громадські організації, бізнес-асоціації, освітні програми і грантові ініціативи, які навчають, підтримують і допомагають запускати бізнеси.
Однак ця екосистема залишається фрагментованою. Є лише поодинокі дорадчі органи при місцевих владах, а ось системного органу, який би представляв інтереси ветеранів-підприємців, формував узгоджену позицію спільноти чи мав стабільний доступ до процесу ухвалення рішень і при тому мав офіційний статус, немає.
У результаті голос ветеранського бізнесу часто звучить точково – через окремі ініціативи, а не як консолідована позиція.
Ось кілька прикладів функціонуючих ветеранських та дорадчих рад при органах місцевого самоврядування і регіональній владі:
- Громадська рада при Міністерстві у справах ветеранів України – консультативно-дорадчий орган при центральному органі влади, створений для залучення громадськості (ветеранів, волонтерів, активістів) до формування та реалізації політики підтримки ветеранів. Основними функціями ради є сприяння реалізації конституційного права громадян на участь в управлінні державними справами, врахування інтересів ветеранів при формуванні державної політики, залучення зацікавлених сторін до консультацій, розробки законодавства, програм підтримки тощо. У громадську раду входять представники ветеранських організацій, сімей загиблих, волонтери.
- Рада ветеранів при Луцькій міській раді. До складу ради обрали 12 ветеранів війни, які захищали територіальну цілісність України в різних підрозділах сил оборони ЗСУ з 2014 року і до сьогодні. Новий консультативно-дорадчий орган розглядатиме проблемні питання ветеранів/ветеранок, членів їх сімей та сімей загиблих (померлих) захисників, їх соціальної підтримки та реабілітації на території громади.
- Рада ветеранів при Шептицькій міській раді – консультативно-дорадчий орган, що функціонує з квітня 20025 року. Рада ветеранів надає рекомендації місцевій раді з питань ветеранської політики, сприяє координації діяльності громадських організацій ветеранів, осіб з інвалідністю внаслідок бойових дій, сімей загиблих чи зниклих безвісти, сприяє захисту прав ветеранів та їх інтересів на території громади. Діяльність відбувається на громадських засадах.
- Рада ветеранів при Миколаївській обласній раді. Її створили у квітні 2025 року і вона координує ветеранські ініціативи на регіональному рівні, займається підготовкою «дорожньої карти» ветерана, надає рекомендації органам місцевого самоврядування щодо підтримки ветеранів.
- Рада ветеранів при Звягельській міській раді. З квітня 2025 року допомагає розробляти місцеві програми, створювати ветеранські простори, координує послуги.
- Наприкінці січня 2026 року створили Раду ветеранів при Київській міській раді і зараз відбувається відбір кандидатів.
Крім того, у листопаді 2025 року у Спілці українських підприємців (СУП) презентували комітет ветеранів «Ветеранська Січ». Команда створює простір, де військові зможуть отримати знання, фінансування і підтримку для розвитку власного бізнесу.
Також в Україні існують об’єднання ветеранів-підприємців, але вони функціонують здебільшого як громадські або бізнес-асоціації, а не як дорадчі органи при владі. Серед них Ветеранський бізнес-клуб (Veteran Business Club), Асоціація ветеранів-підприємців та бізнесів та регіональні ветеранські бізнес-клуби.
Платформою для бізнес-грантів є Український ветеранський фонд – державна установа, яка підтримує бізнеси ветеранів.
Функції ветеранських бізнес-рад і чи потрібні вони в Україні
Без окремої інституції ветеранський бізнес залишається розпорошеним і менш впливовим у діалозі з державою.
Головна і перша функція ветеранських бізнес-рад – це питання представництва. Рада може адвокатувати інтереси ветеранського бізнесу на рівні держави: податкова політика, доступ до фінансування, державні програми підтримки.
Другий аспект – економічний. Ветеранське підприємництво може стати одним із драйверів відновлення країни: створювати робочі місця, розвивати громади, запускати нові ринки, залучати інвестиції.
Третій – соціальний. Бізнес дає ветеранам не лише дохід, а й суб’єктність, відчуття контролю і можливість будувати майбутнє.
Втім, існують і ризики. Найбільший із них – формальність без реального впливу. Якщо така рада стане лише номінальним дорадчим органом, вона не вирішить ключових проблем, а лише дублюватиме вже існуючі ініціативи.
Ефективна ветеранська бізнес-рада має відповідати кільком критеріям:
- мати реальний вплив на державну політику, а не бути символічною;
- включати самих ветеранів-підприємців, а не лише чиновників;
- працювати з бізнесом та інвесторами;
- бути інтегрованою у процеси економічного відновлення країни.
Інакше вона ризикує залишитися черговою структурою без практичного результату.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Львові створять Ветеранську бізнес раду при міській раді
