Кожної другої та четвертої неділі місяця з 10:00 до 16:00 у Львові на площі Ринок триває ярмарок ветеранського бізнесу. Щоразу тут збираються понад два десятки підприємців, щоб показати власну продукцію. На черговий ярмарок, який відбувся 22 червня, завітала журналістка «Ветеран Медіа».
Одразу ж впадає у вічі різнобарв’я прикрас, тарілок та підставок зі скла. Це все роботи викладачки-художниці Людмили Литвин, яка працює на катедрі художнього скла і творить безпосередньо у Львівській національній академії мистецтв. Коли син Людмили, який нині захищає Україну, отримав поранення, мисткиня створила велику ікону з ангелом.
«Я намагаюсь все творити тільки з позитивом і добром. А з поганою енергетикою, з поганим настроєм я нічого не малюю, мабуть, тому воно в мене все таке кольорове, різне, під настрій», – поділилася мисткиня.
Свої роботи на ярмарку Людмила презентує вдруге і скромно зауважує, що це не можна назвати бізнесом, Inside.gallery – це просто її творчість.
«Цікавлюся історією, стараюся зберегти українські традиції, тому що я вважаю, що наша земля – чудова, вона в нас прекрасна», – розповіла майстриня про своє захоплення.
Людмила пояснює, що цей вид мистецтва є не дуже поширеним і створити бізнес із такого ремесла складно:
«Зі склом дуже важко працювати, тому що це є дорогий матеріал і технологія… Шклярів дуже мало. В нас тільки одна єдина катедра в академії на цілу Україну».
Викладачка зазначила, що зараз для неї важливіше зберегти і передати свої знання студентам.
Водночас на ярмарку представлені бізнеси з різних куточків України: Львівської, Хмельницької, Донецької областей. Це гарний спосіб розповісти про свою справу і знайти близьку за духом спільноту. Ятка, яку не оминають наймолодші покупці зацікавлює унікальними дитячими іграшками-складанками.
«Коли я була вагітна другою дитиною, тоді придумала ці забавки і так все почалось», – розповіла засновниця Юлія.
Чоловік Юлії – учасник АТО. Саме він і довідався про ініціативу для ветеранів у Львові.
«Дуже раді доєднатись до такого крутого ярмарку, раді, що ми дізнались про нього. Беремо участь вже втретє. Дуже круто побувати тут, на площі Ринок», – сказала засновниця.
Дизайн складанок Юлія розробляє сама, а деякі ілюстрації створили художниці. Починалось все у Львові, а після широкомасштабного вторгнення сім’я перемістила виробництво до Трускавця.
«Почалось все з однієї іграшки, потім людям було цікаво і ми потрохи доробляли ще нові види. І станом на зараз в нас вже близько 40-50 видів, але досі ми розробляємо нові цікаві ігри», – розповідає Юля.
Найбільше простору на ярмарку займає екоферма «Козацьке подвір’я». Тут продають багато різноманітних ковбас та козячі сири, і довкола весь час юрмляться люди. Після 2014 року сім’я донеччанина Сергія Свириденка переїхала в село, а чоловік воював впродовж двох років. Після повернення він вирішив створити власний бізнес.
«Перший грант у розмірі 500 тисяч грн отримали 2017 року. Тоді мені вистачило на те, щоб зробити маленьку сироварню і обладнати по-мінімуму, не повністю, а далі своє вже вкладали», – розповів засновник.
Починали із козячого сиру, а вже потім додали м’ясні делікатеси. Бізнес розростався і на екофермі проводили екскурсії, але зрештою довелось релокуватись у Волинську область із Донецької.
«Добре, що ветеранський грант отримали, зараз свиней розводимо. Але переїзд сильно нас підкосив», – сказав Сергій.
До наступного літа власник планує повернутись на той рівень, який був до 2022 року, а також все обладнати, щоб можна було знову проводити екскурсії.
Членкиня ГО «Родини полеглих Героїв Львівщини» Олена розповіла, що ідея створити ярмарок з’явилась у голови організації Вікторії Родич.
«Ми організовували ветеранський форум, він відбувався в Будинку вчених приблизно рік тому. Там на першому поверсі було декілька ветеранів, які просто виставили свою продукцію. І тоді нашій Вікторії спала на думку грандіозна ідея, шо треба зробити ось такий проєкт. Вона світлу свою ідею запустила і вийшла така чудова річ як ветеранський ярмарок», – розповіла Олена.
Наразі до проєкту вже доєднались понад 60 ветеранських бізнесів і щоразу долучається хтось новий, але не всі мають можливість взяти участь через обмежену кількість місць, тому учасникам доводиться чергуватись.
«Коли був перший ярмарок, то вони ж не дуже всі один одного знали. А потім це вже стало як родина. Це настільки тепло і приємно, що вони всі в своєму середовищі перебувають. Поруч стоїть такий самий як ти або дружина загиблого. Тобто це дуже душевне середовище», – підсумувала Олена.
Фото: «Ветеран Медіа»
