Кава — це більше, ніж просто напій. Для багатьох з нас саме з неї починається ранок, робочий день чи дружня зустріч. Її історія сягає ще IX століття, але сьогодні кава — невіддільна частина нашої повсякденності. Ми беремо її з собою в офіс, університет чи просто на прогулянку, адже чашка ароматної кави — це заряд енергії та момент спокою. А кав’ярні — це вже не просто місце, де варять еспресо, це історії людей, які їх створюють. Серед сотень кав’ярень у містах України дедалі більше з’являється тих, які відкрили ветерани або їхні близькі — люди, які пройшли війну, а тепер варять каву з тією ж відданістю, з якою боронили країну. Журналістка «Ветеран Медіа» зібрала історії п’яти таких місць.
Соціальна ветеранська кав’ярня «Кава Мілітарі» розпочала свою історію у 2021 році у Львові. Її заснували Ігор Фльорко та Ростислав Грицьків — обидва ветерани, що служили у полку «Азов». Ігор, чинний військовослужбовець і ветеран АТО, приєднався до антитерористичної операції у 19 років і впродовж п’яти років служив артилеристом. Ростислав долучився до полку у 2017-му, і саме під час служби на фронті хлопці задумали створити власну справу — кав’ярню, яка б стала чимось більшим, ніж просто місцем зі смачною кавою.
Щоб реалізувати цю ідею, вони почали завчасно збирати кошти. Жодної грантової підтримки на старті не було — лише власні заощадження та одноразова державна виплата для ветеранів у розмірі 100 тисяч гривень. Частину цих коштів використали на купівлю автомобіля для потреб бізнесу. Так у Львові на вулиці Городоцькій з’явилася перша локація «Кави Мілітарі» — невеликий павільйон, який працював до початку повномасштабного вторгнення.
24 лютого 2022 року кав’ярню довелося зачинити. Ростислав та Ігор, як і багато інших ветеранів, повернувся на фронт. Але з часом, мережа відновила свою роботу у Львові.
Попри всі труднощі, «Кава Мілітарі» не зупинилася. Від однієї точки у 2021 році вона виросла до двох локацій у Львові. Сьогодні це місця, де можна не лише випити якісну каву та з’їсти щось смачне, а й відчути атмосферу сили, єдності й справжнього побратимства.
Більше про історію кав’ярні та шлях її власників читайте за посиланням.
«Кава на двох»
Вікторія Трибушна родом із Херсона. У 2017 році вона переїхала до Львова, і саме тут познайомилася з Андрієм — майстром, який разом із партнером займався виготовленням меблів. Їхнє знайомство стало початком глибоких стосунків. У лютому 2022 року Андрій, чоловік Вікторії пішов на фронт боронити країну.
Але через рік у 2023 році в Бахмуті він загинув. Для Вікторії це був невимовний удар.І вона вирішила втілити те, про що вони мріяли разом.
Так на проспекті Чорновола, 77 з’явилася кав’ярня «Кава на двох» — простір, у якому живе не лише любов, а й памʼять. Це більше, ніж місце для ранкової кави. Тут кожен може відчути тепло, підтримку й глибокий сенс за кожною чашкою напою.
Вікторія створила цей заклад не лише для себе. Вона хотіла, щоб у ньому оживали розмови, з’являлися нові знайомства, лунав сміх — навіть коли в серці залишається тиша втрати. Кавʼярня стала для неї точкою відліку, способом знову навчитися дихати, мріяти й бути.
«Кава на двох» — це не про сум. Це про силу жінки, яка втратила коханого, але не втратила любові. І тепер щодня ділиться нею з іншими — через аромат кави, теплі слова й просту, щиру присутність.
Детальніше про цей заклад можете прочитати за посиланням.
«Two camrat»
Юлія та Олексій Дімітрови родом із Херсонщини. Вони виховують трьох дітей і знають не з чуток, що таке втрата дому, тривога за близьких і водночас сила внутрішньої опори. Після року життя в окупації подружжя вирішило виїхати до Львова. Уже за два тижні після переїзду Олексій добровільно вступив до лав захисників України.
Юлія ж вирішила тримати свій фронт — тихий, але не менш важливий. Вона вже сім років створює авторські десерти, і саме у Львові втілила давню мрію — відкрила власну кав’ярню, назвавши її на честь позивного чоловіка. Так 18 січня 2025 року на вулиці Степана Бандери, 9 у Львові відкрилася «Two Camrat» — місце, де кожен може знайти не лише каву та солодке, а й тепло, розуміння й частинку дому.
Назва кав’ярні має особливу історію. Позивний «Камрат» походить із рідного села Олексія, яке раніше мало цю назву. Згодом його перейменували на Дружелюбівку — і ця трансформація лише підкреслила головну ідею, яку Юлія хотіла вкласти у свою справу: підтримка, дружба і єдність. Для неї дружба — це не просто слово, а жива сила, завдяки якій усе стало можливим. Саме друзі допомогли їй з відкриттям, надихнули не здаватися і були поруч у найважчі моменти.
Юлії принципово важливо, щоб у «Two Camrat» працювали внутрішньо переміщені особи — як і вона. . Власниця хоче, щоб це місце стало не просто кав’ярнею, а точкою опори, де кожен зможе відчути себе потрібним.
Попри складний старт і потребу в більшій кількості клієнтів, Юлія відчуває підтримку від спільноти — знайомих, організацій, церковної громади. Її кав’ярня — це не просто бізнес. Це жест любові до чоловіка, до людей навколо і до життя, яке триває попри все.
Більше про цю сімейну ветеранську справу можете дізнатися тут.
Кафе-кав’ярня «Вражає»
Сергій і Анна Петченки пройшли шлях, який для багатьох здавався б непідйомним. Їхня історія — це не просто про втрату і відновлення, а про любов, віру й незламність, що не піддається жодним обставинам.
Сергій — родом із Харківщини. Ще під час АТО він вирушив на фронт, де отримав кульове поранення в ногу. Через травму був комісований, але з початком повномасштабного вторгнення знову став до лав захисників. Попри інвалідність, він пішов туди, де найважче. Протягом року воював на найгарячіших напрямках.
А далі — трагедія, що змінила все. Невідомі скинули Сергія з потяга. Він вижив, але втратив обидві руки і частину ступні. Попереду була довга, виснажлива реабілітація. Заново вчитися жити, відчувати, рухатися. Але він не був сам. Анна — його дружина, підтримка і джерело сили — була поруч на кожному кроці.
Разом вони вирішили: зупинятися не можна. Повернулися до справи, яку знали й любили. Колись у Харківській області в них працювали дві піцерії, і досвід підприємництва дав їм віру в те, що зможуть знову почати з нуля. Спочатку думали відкрити ще одну піцерію, але зупинилися на кав’ярні — місці, де тепло, затишно і щиро.
Так у Львові з’явився заклад із символічною назвою «Вражає». Вона народилася з коментарів людей, які дізнавалися історію родини через соцмережі. Під відео, які поширювала Анна, з’являлися слова підтримки, подяки й захоплення. Люди писали, що їх вражає сила цієї родини, їхнє прагнення жити, любити і створювати — попри все.
І ця назва стала ідеальним віддзеркаленням суті. Бо «Вражає» — це не лише про каву. Це про силу, яка надихає інших. Про мужність, що перетворюється на світло. І про любов, яка рятує.
15 березня 2025 року, дружина Сергія – Анна повідомила, що її чоловік пішов з життя. На своїй сторінці в Instagram, вона зазначила, що: «Сергій був ветераном АТО, у 2015 році отримав поранення під Мар’їнкою і був комісований. Попри це, у лютому 2022 року не зміг залишитися осторонь. Воював у Попасному, Часовому Яру, під Бахмутом, на Запорізькому та Херсонському напрямках. У червні 2023 року Сергій ледь не загинув, втративши дві руки та частину стопи. Ми разом пережили багато складних моментів і будували спільні плани. Але, на жаль, не судилося. Прошу всіх, хто знав Сергія, вшанувати його пам’ять і, за можливості, відвідати прощання. Причини смерті наразі не коментую і прошу не задавати додаткових уточнень та запитань. Розраховую на вашу тактовність».
Про меню та атмосферу закладу читайте більше тут.
Кавова компанія COMMANDO COFFEE COMPANY
COMMANDO COFFEE COMPANY – ветеранська кавова компанія на Хмельниччині, яку заснували у 2024 році. Ідея створення компанії виникла після багаторічної служби в армії одного зі співзасновників Артура Войтюка. Він проходив численні курси за кордоном з представниками армій США та Канади, почув історію про шістьох американських ветеранів Афганістану, які після поранень заснували кавову компанію для підтримки інших ветеранів. Її мета полягала не стільки в отриманні прибутку, скільки в інтеграції ветеранів у цивільне життя.
Після поранення та звільнення з армії, маючи за плечима 13 років служби, засновник повернувся до цієї ідеї. Він вирішив створити аналогічний проєкт в Україні, аби допомогти все більшій кількості українських ветеранів. Після консультацій із побратимами з’явилася COMMANDO COFFEE COMPANY.
«Командос» — це бійці спеціального призначення, які виконують найскладніші та найнебезпечніші завдання. Саме тому це слово стало основою для назви. До команди додалися кава та компанія — три складові, з якими можна творчо працювати та будувати нашу спільноту.
Наразі компанія працює у Хмельницькому, займаючись продажем кави. У перспективі — відкриття власних кав’ярень, де працюватимуть виключно ветерани. Окрім бізнесу, команда організовує зустрічі для ветеранів на стрільбищі, де спільні тренування поєднують зі звичайним спілкуванням за горнятком кави.
Детальніше про історію кав’ярні слухайте на Армії FM за посиланням.
Я хочу знайти ветеранську кав’ярню у своєму місті, як це зробити?
Є кілька простих способів. По-перше, перевірте Карту ветеранських бізнесів — багато закладів уже позначені там. По-друге, зверніть увагу на публікації у місцевих ЗМІ або спільнотах у соцмережах — часто саме там з’являється інформація про нові ініціативи ветеранів.
Також чимало бізнесів колишніх військовослужбовців та їхніх родин презентують свою продукцію на ветеранських ярмарках. Зокрема, про те, як минув перший такий у цьому році ярмарок у Львові розповіли за посиланням.
Підтримуй ветеранський бізнес — це не просто про каву. Це про силу, відвагу та економічну незалежність тих, хто захищав країну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після поранень — до власної справи. Як ветеран дарує швидкісний інтернет своїй громаді.
