У межах циклу зустрічей «Як воно було» до старшокласників львівської школи №49 завітав ветеран Андрій Куніцький — колишній боєць Сил безпілотних систем ЗСУ, який тепер працює у рекрутинговому центрі СБС.
Школярі зустріли ветерана у спеціально обладнаному класі для занять із надання медичної допомоги. Андрій спершу розповів старшокласникам, чим займається сьогоднішній новітній рід військ — Сили безпілотних систем (СБС). Підрозділ офіційно сформували нещодавно, але вже зараз у його складі — близько 20 бригад, батальйонів і полків. У них служать інженери, програмісти, пілоти дронів — люди, які щодня на фронті змінюють правила гри.
«Ми займаємось усім, що літає, їздить або плаває без людини, — пояснив Андрій. — Це і FPV-дрони, і роботизовані наземні комплекси, які можуть вивозити поранених або мінувати території, і морські дрони».
Він показав учням один із дронів, який нині активно використовують українські військові — невеликий FPV-квадрокоптер. Такі дрони комплектують бойовою частиною й запускають у напрямку ворога. Деталі до них збирають і в Україні, і за кордоном, а інженери підбирають специфікації під конкретні завдання — залежно від рельєфу, радіогоризонту і засобів РЕБ, які використовує ворог на певній ділянці фронту.
«Кожна бригада, кожен напрямок має свої потреби. Дрони відрізняються не лише начинкою, а й частотами, антенами, потужністю, бо кожен російський засіб радіоелектронної боротьби глушить по-різному. Ми змушені постійно адаптуватися», — розповів ветеран.
Під час зустрічі звучало чимало технічних деталей: школярі дізналися, як розпізнати дрон у небі, чому FPV не запускають з передньої лінії та як українські інженери відновлюють ворожі дрони, щоб використовувати їх проти окупантів. Андрій пояснював просто і з гумором, закликав не соромитися ставити запитання і передав дрон в руки учням — роздивитися зблизька.
«Ці дрони можна зібрати самотужки. Є відкриті інструкції в інтернеті. Якщо цікавитеся — не бійтеся пробувати», — звернувся він до школярів.
Ветеран говорив про те, як бойові дрони готуються до вильоту, як формується екіпаж (пілот, споттер), які є типи боєприпасів. Особливу увагу ветеран приділив платам ініціації — саме вони відповідають за вибух. Згадав про побратима, який втратив кінцівки, бо не використовував плату ініціації. Наголосив, як важливо не нехтувати технікою безпеки, навіть у найкритичніші моменти бою.
«Дрон не може вибухнути просто так. Іноді не вибухає взагалі — через брак захисту або заводський брак», — розповів він.
Учні дізналися, як важко зорієнтувати дрон у степах, де вся місцевість виглядає однаково, як споттер веде дрон через посадки, ховається від ворожої радіоелектронної боротьби, як вираховується точка влучання.
Оскільки старшокласники раніше вже мали лекції про дрони, зустріч продовжилась хвилею питань: школярів цікавило, наскільки високо може злетіти дрон, чи працює він у дощ, наскільки він водостійкий. Ветеран терпляче відповідав, демонстрував компоненти, ділився досвідом, який щодня коштує життя.
Зустріч завершилась оплесками. Проєкт «Як воно було» створений, щоб молодь могла з перших вуст дізнатися про війну — без прикрас, з фактами, із живою історією тих, хто її творить. І ця зустріч — ще одне підтвердження: правда — найкращий вчитель.
Якщо ви хочете поділитися своєю історією, пишіть нам на veteranmedia.2022@gmail.com
Фото: «Ветеран медіа»
