Волонтери завжди працюють оперативно під час надзвичайних ситуацій. Вони є незамінними учасниками реагування на надзвичайні ситуації, працюючи поряд з рятувальними службами, організаціями громадського здоров’я та військовими. Команді “Ветеран Медіа” вдалося поспілкуватися з волонтеркою, яка у перші дні підриву Каховської ГЕС доєдналась до порятунку та евакуації тварин в підтоплених регіонах.
Ганна Куркурина – українська спортсменка, тренерка та абсолютна чемпіонка світу з паверліфтингу, родом з Краматорська. До початку широкомасштабного вторгнення займалася допомогою тваринам. За освітою жінка біолог і понад 10 років працювала у Миколаївському зоопарку.
“Волонтери з’явилися ще до початку широкомасштабного вторгнення, тварини завжди потребували допомоги, тому я навіть не пам’ятаю коли я почала займатися цим видом діяльності”, – зазначає Анна Куркурина.
Після 24 лютого спортсменка довго не усвідомлювала що саме відбувається, була у шоковому стані, оскільки Херсон фактично окупували одразу, а проживала вона від нього десь 50-60 кілометрів. Ганна боялася, що захоплять її місто і тварини помруть з голоду. Її волонтерський шлях у час війни розпочався взимку, коли жінка почала телефонувати колегам за кордон, щоб мати запаси корму для тварин.
“Коли телефонувала, то мені пропонували брати своїх тварин та їхати за кордон, на що я відповідала:”ви не розумієте, я не маю права залишити тварин, які живуть у мене в місті, собі такого я не пробачу”, – зазначає вона.
Після підірву дамби Ганна розуміла, що катастрофи не оминути, й серед постраждали будуть люди та тварини. Перше, куди вирушили волонтери, це у зоопарк в Херсоні, оскільки він розташований у низині. Вода прибувала по хвилині на метр, і парк на лівому березі був уже затоплений, зателефонувавши до працівників зоопарку, жінка з’ясувала, що їх випустили з кліток, птахи вилетіли, а інші тварини просто втекли.
“Ми рятували тварин там, де хоча б могли дістати, це було складно, оскільки це дикі тварини, з домашніми легше – вони хоч ідуть до рук, а з дикими складніше”, – розповідає волонтерка.
Це катастрофа, яку не можна зрозуміти одразу, ось минає день і вода все прибуває і прибуває.
“Зібравши повний бус собак, помістили їх у клітки, коли ми їхали, вода заходила аж по вікна. Дуже переживали, коли виїжджали на гору, перед нами була машина, яка виїхала, а ми загусли у тій воді і я розумію, що якщо ми не виїдемо, то не встигнемо випустити тих тварин з кліток і вони будуть просто у пастці. Це було, як у фільмах жахів. З важкими зусиллями ми виїхали і видихнули, коли виглянули назад, то зрозуміли, що це повний потоп”, – пригадує Анна.
Коли добралися до безпечнішого місця, підійшли воєнні та запитали чи волонтери та принесли чотирьох породистих котів, потім інші військові принесли вівчарку, яка застрибнула у човен евакуації.
Це був перший день евакуації.
“Ми виїхали вдруге та спустилися по вулиці Чайковського, де хлопчина з інвалідністю попросив забрати двох собак, бо вони евакуйовувалися і не могли їх забрати. Він дуже плакав за ними та попросив віддати у хороші руки, тому що не може за ними доглядати у такій ситуації, оскільки їх будинок затопило, було видно тільки дах”, – розповідає волонтерка.
За словами Анни, навіть зараз, коли рівень води зменшився у більшості населених пунктах є багато постраждалих, як і тварин, так і людей.
“До цього часу дуже тяжко, я не можу розказати усього, але є велика кількість постраждалих людей саме похилого віку, не кажучи та про тварин, які не можуть самі собі допомогти”, – зазначає вона.
Команда волонтерів працюють здебільшого за зверненнями потерпілих від підтоплення, щоб орієнтуватися де велике скупчення тварин, адже так ефективніше. З недавніх, до команди звернулася жінка, із запитом провести евакуацію по вулиці Дорофеєва, а саме врятувати 22 котів та 12 собак.
“Ми підготували човен, одесити надали нам хороший та дорогий човен у якому можна було розмістити велику кількість кліток. І тільки ми відпливаємо від пристані, тут починається артилерійський обстріл. Я думала, що у моїх колег потрапили осколки, а вони думали, що ми усі загинули”, – ділиться жінка.
Провести евакуацію було складно через високий рівень води, яка підтопила будинок майже на половину, але завдяки розміру човна, вдалося спершу забрати усіх 22 коти, а за другим разом й усіх собак. Власниця тварин відмовилася евакуйовуватись вперше. Жінка сказала, що допоки усіх тварин з квартири не заберуть, вона сама її не покине.
“Коли я з тими котами прибула до найближчого берега, це і так складно назвати, то було просто перехрестя, де вже не було води, прийшли цивільні та хотіли забрати котів до себе, але тому, що власниця не давала дозволу на те, що б віддати їх у добрі руки чи притулок, я відмовила. Прийшлося чекати там, дивитися за клітками, що котів не вкрали. Ніколи не думала що у таку ситуацію потраплю, що б люди розбирали котів, як гарячі пиріжки”, – розповідає спортсменка.
Як зазначає волонтерка Ганна, це було і сумно, і весело, адже евакуація виглядала так: собаки горді та раді, що вони покусали волонтерів, волонтери всі покусані, але раді, що врятували тварин.
За словами Ганни Куркурининої, те, що трапилося за перші дні – екологічна катастрофа. Вода, у якій довго перебували тварини, їдка й інфікована, запах від неї не змивається. Вона заражена великою кількістю паразитів, це все не омине осторонь природу і регіони, у яких пройшов цей потоп.
“Зраз нас вистачає усього: і кліток, і човнів, і кормів та медикаментів. Дякуючи небайдужим людям, що передають та приносять задля тварин”, – каже Анна.
Приклад такої кропіткої роботи волонтерів, дає зрозуміти, що кожного дня волонтери ризикуючи своїм власним здоров’ям та життям, допомагають усім хто цього потребує.
З початку трагедії Каховського ГЕС засновник UAnimals Олександр Тодорчук оголосив про збір коштів для допомоги постраждалим тваринам від війни. Задонатити можна за посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як допомогти волонтерам під час війни?
1 коментар