У Славському, серед весняного карпатського пейзажу, звучали не лише шум річок і спів птахів – тут говорили про тайм-менеджмент, невербальну комунікацію, структуру промови й силу прикладу. 17-18 травня ветерани російсько-української війни взяли участь у першому кемпі в межах проєкту «Ветеранський ресурсний хаб IT академія», де разом із фахівцями тренували навички, без яких не обійтись у цивільному житті й новій професії.
Цей кемп – не просто виїзна сесія освітньої програми. Це – частина більшого шляху, який має стати містком між фронтом і кар’єрою в ІТ. Протягом року організатори планують провести 13 навчальних циклів, які відбуватимуться у реабілітаційних центрах UNBROKEN у Львові. Програма складається з трьох модулів: основи ІТ, знайомство з напрямами сфери (тестування, розробка, дизайн тощо) і детальніше розуміння конкретних ІТ-професій. А ті, хто зацікавиться – зможуть піти далі: на 9-місячне поглиблене навчання від ГО «Академія для Героїв».
Кемпи в горах – важлива частина цієї програми. Тут ветерани не лише навчаються, а й формують спільноту, що підтримує, вчиться працювати в команді та прокладає нові кар’єрні маршрути.
Проєкт реалізується МГО «Інститут суспільних ініціатив» в партнерстві з громадською організацією «Академія для Героїв», яка вже кілька років працює з ветеранами у сфері IT, та благодійним фондом «Незламні», що забезпечує інфраструктурну підтримку в реабілітаційних центрах UNBROKEN, за підтримки Українського ветеранського фонду.
Комунікація – це теж навичка
У Карпатах із ветеранами працювали викладачі НУ «Львівська політехніка» – професор Олег Карий і доцентка Мар’яна Гвоздь. Тренінг із ефективної комунікації вийшов далеко за межі теорії. Команда працювала над причинами проблем комунікацій, змістом і формою презентацій та тренувались робити короткі промови. Учасники не просто слухали, а пробували на практиці – виступали, аналізували, як говорять інші, обговорювали типові помилки і сильні сторони промов.
«Структурована промова, логічна послідовність, приклади з життя, зміна інтонації, контакт із залом – усе це формує живе спілкування, яке хочеться слухати», – пояснював Олег Карий.
Він розповідав про важливість невербальної комунікації: «Руки не мають бути в кишенях, не варто стояти скуто. Спікер працює тілом, голосом, поглядом. Якщо хтось у залі втрачає увагу – це виклик, на який треба реагувати. Можна пожартувати, змінити темп, додати історію».
Професор порівнював ефективну презентацію з проповіддю, де сила прикладу (притчі, історії, метафори) – основний інструмент впливу.
«Люди запам’ятовують не голі факти, а образи, які викликають емоцію. Саме це переконує».
Також говорили про помилки: коли спікер монотонний, втрачає логіку, роздає роздаткові матеріали під час виступу і тим самим відволікає від себе. І головне – наголосили: комунікація – це не дар, а навичка, яку можна і треба розвивати.
У пошуках балансу
Другий блок кемпу був присвячений тайм-менеджменту – зокрема, як ефективно організовувати свій день, коли поруч нові задачі, навчання і водночас – процес реабілітації після фронту. Доцентка Мар’яна Гвоздь говорила про пріоритети, планування, відновлення та індивідуальний підхід до власної ефективності.
Саме її лекція викликала особливо жвавий інтерес: вона розповіла про прості, але дієві інструменти планування, які можуть допомогти у повсякденному житті – і вдома, і на роботі, і в період адаптації після війни.
«Ми часто відкладаємо важливе на потім. Тому перший принцип, з якого ми починаємо – це пріоритизація, – пояснює Мар’яна Гвоздь. – Один із методів, який я пропоную, називається “3-5-7”: ви визначаєте три головні цілі на тиждень, п’ять справ на день і сім дрібних завдань, які можна зробити дорогою або делегувати. Це дуже допомагає побачити повну картинку і структурувати свій день».
Під час тренінгу ветерани не просто слухали – вони одразу намагались застосувати інструменти на практиці. Один із методів, який викликав посмішки в залі, – «з’їсти жабу на сніданок». Це означає виконати найнеприємніше або найважче завдання зранку, щоб воно не висіло над головою весь день.
«Є завдання, які нас лякають або видаються занадто великими. Тут спрацьовує метод “поглинання слона”: розбиваємо завдання на маленькі частини і поступово виконуємо їх день за днем», – додала лекторка.
Зокрема, Мар’яна Гвоздь розповіла про:
- метод N-хвилин – коли змушуєш себе просто сісти до завдання хоча б на кілька хвилин, і зазвичай цього виявляється достатньо, аби включитися в роботу;
- принцип фіксованого часу – чергування 25 хвилин продуктивної роботи з 5-хвилинною перервою;
- метод «швейцарського сиру» – коли пророблюєш частини великого завдання в різних місцях, немов робиш дірки в сирі.
«Ми говоримо не про те, як встигнути все, – підсумовує доцентка, – а про те, як сфокусуватися на важливому і жити більш усвідомлено. Бо час – це наш найцінніший ресурс».
Для ветеранів, які повертаються до мирного життя, такі знання можуть бути не менш важливими, ніж фізична реабілітація. Вони допомагають вибудовувати щоденний ритм, ставити реальні цілі і не вигорати.
Усе це відбувалося в атмосфері довіри, спільної роботи і водночас – простору для відпочинку. Окрім освітньої частини, у програмі кемпу також був час для відновлення: учасники мали змогу гуляти, займатися релаксаційними практиками та брати участь у командних іграх. Такі активності сприяли підсиленню внутрішніх ресурсів, покращенню морального стану й налагодженню нових соціальних контактів.
Кемп став лише першим етапом. Наступні тренінги вже плануються – організатори переконані: такі зустрічі в горах не лише навчають, а й надихають.
Усього у виїзних кемпах візьмуть участь 60 ветеранів. Ідея полягає не лише у здобутті нових знань, а у створенні середовища підтримки, де формується спільнота, здатна допомогти одне одному – і в навчанні, і в житті. У майбутньому випускники стануть менторами для нових учасників програми.
Проєкт «Ветеранський ресурсний хаб IT академія» – це не лише про ІТ. Це про адаптацію, довіру, спільну роботу і другий шанс. Про можливість почати з нуля – але не самотужки, а з підтримкою менторів, викладачів і побратимів.
Фото: «Ветеран Медіа»
