Додаткова винагорода за участь у бойових діях, яку в побуті називають «бойовими», – одна з основних фінансових гарантій для військовослужбовців під час воєнного стану. Її розмір може сягати 100 000 грн на місяць. Проте на практиці ненарахування або затримка «бойових» – одна з найпоширеніших проблем, з якою стикаються військові. У цій статті розбираємо, чому це трапляється, які документи потрібні для підтвердження права на виплату і як діяти, якщо гроші не нарахували.
Що таке «бойові» і хто має на них право
«Бойові» – це додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану». Вона нараховується на період воєнного стану і виплачується пропорційно часу участі у відповідних діях або заходах.
Постанова розрізняє кілька категорій виплат залежно від характеру служби та місця виконання завдань.
100 000 грн на місяць – для військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують заходи з оборони, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення. Сюди належить перебування на тимчасово окупованій території, у «сірій зоні» між позиціями сил оборони та позиціями противника, на території держави-агресора. Виплата здійснюється пропорційно кількості днів фактичної участі.
50 000 грн на місяць – для військовослужбовців, які виконують бойові або спеціальні завдання у складі штабів угруповань, органів військового управління, штабів тактичних груп, що здійснюють оперативне управління підрозділами на лінії зіткнення. Ця категорія поширюється і на тих, хто перебуває поза районами безпосереднього ведення бойових дій, але забезпечує управління ними.
До 30 000 грн на місяць – базова додаткова винагорода для всіх військовослужбовців на період воєнного стану. Розмір визначається відповідним силовим відомством.
Ключова відмінність, яку встановив Верховний Суд у своїй практиці: законодавець чітко розмежував загальне виконання бойових завдань у період воєнного стану (до 30 000 грн) та безпосередню участь у бойових діях з обов’язковим перебуванням у районах їх ведення (до 100 000 грн). Саме ця межа найчастіше стає предметом спору між військовослужбовцем та його частиною.
Чому «бойові» можуть не нарахувати
Причини ненарахування бувають як обґрунтованими, так і такими, що порушують права військового. Розуміння цих причин – перший крок до вирішення проблеми.
Відсутність підтверджуючих документів. Це найпоширеніша причина. Право на виплату 100 000 грн виникає лише за умови документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях. Відповідно до наказів Міністерства оборони таке підтвердження здійснюється на підставі комплексу документів: бойових наказів і розпоряджень, журналу бойових дій, бойових донесень, рапорту командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях.
Несвоєчасне подання списків. Командир підрозділу зобов’язаний подавати до фінансового органу списки особового складу, який брав участь у бойових діях, із зазначенням конкретних періодів. Якщо списки не подано або подано із затримкою – виплата не нараховується, хоча це є результатом адміністративної помилки, а не відсутності підстав.
Невірна кваліфікація характеру участі. Буває, що військовослужбовець фактично перебував у районі бойових дій і виконував бойові завдання, але у документах його участь кваліфікована як «загальне виконання обов’язків», а не «безпосередня участь у бойових діях». Це призводить до нарахування 30 000 грн замість 100 000 грн.
Переведення, відрядження, лікування. Під час переведення з однієї частини до іншої, відрядження або перебування на лікуванні може виникнути плутанина щодо того, яка саме частина відповідає за нарахування. Попередня частина вважає, що це обов’язок нової, нова – що попередньої, а фінансовий орган – що бракує документів від обох.
Перебування у розпорядженні. Після висновку ВЛК про обмежену придатність або непридатність з переоглядом військовослужбовець може бути зарахований у розпорядження командира. У такому статусі виплата «бойових» 100 000 грн не нараховується. Натомість з 2023 року для цієї категорії передбачена окрема виплата 20 100 грн (після двох місяців перебування у розпорядженні).
Які документи підтверджують право на «бойові»
Апеляційні суди та Верховний Суд неодноразово зазначали, що підтвердження участі у бойових діях здійснюється на підставі комплексу документів. Жоден окремий документ не є обов’язковим у виключному порядку – перелік допускає альтернативність. Серед документів, що можуть підтвердити право на виплату:
- бойовий наказ або бойове розпорядження;
- журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки;
- бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове);
- рапорт командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях;
- постова відомість (якщо під час охорони об’єкта був здійснений збройний напад);
- довідка військової частини про участь у бойових діях із зазначенням конкретних періодів.
Судова практика підтверджує: довідка військової частини з конкретними періодами участі, видана уповноваженим органом на підставі бойового розпорядження, є достатнім підтвердженням права на підвищену винагороду. При цьому відсутність додаткових процедурних дій (наприклад, ненадсилання списків фінансовому органу) не може позбавляти військовослужбовця права на виплату, оскільки це елемент внутрішньої процедури, а не умова виникнення права.
Покроковий алгоритм дій
Якщо ви вважаєте, що «бойові» не нарахували або нарахували в заниженому розмірі, діяти потрібно послідовно і з документальною фіксацією кожного кроку.
Крок 1. З’ясуйте причину. Зверніться до фінансового підрозділу вашої частини (фінансова служба, бухгалтерія) і з’ясуйте, чому виплату не здійснено. Попросіть надати розрахунковий лист (відомість) за відповідний місяць, де видно структуру нарахувань. Це дозволить зрозуміти, чи проблема в тому, що вас не включили до списків, чи в тому, що вашу участь кваліфіковано за нижчою категорією.
Крок 2. Зберіть підтверджуючі документи. Якщо у вас є бойові розпорядження, копії журналу бойових дій, рапорти командирів, довідки про участь у бойових діях – зберіть їх. Якщо таких документів немає – подайте рапорт на ім’я командира частини з проханням видати довідку про вашу безпосередню участь у бойових діях із зазначенням конкретних періодів. Зафіксуйте дату подання рапорту.
Крок 3. Подайте офіційний рапорт. Складіть рапорт на ім’я командира частини, в якому викладіть суть проблеми: за який період не нараховано або недонараховано «бойові», яку суму ви вважаєте належною і на якій підставі. Послатися слід на п. 1 Постанови КМУ № 168 та на конкретні документи, що підтверджують вашу участь. Рапорт подається у двох примірниках – один залишається у вас із відміткою про прийняття (дата, підпис, вхідний номер).
Крок 4. Дочекайтеся відповіді. Командир зобов’язаний розглянути рапорт і надати письмову відповідь. Якщо відповідь позитивна – виплату мають здійснити. Якщо відмовлено – збережіть відповідь, вона стане доказом у разі подальшого оскарження.
Крок 5. Зверніться на гарячу лінію. Якщо питання не вирішено на рівні частини, зверніться на гарячу лінію Міністерства оборони за номером 1512. Також можна подати звернення через платформу «Армія+» (aplus.mod.gov.ua) або «Турбота» (turbota.mil.gov.ua).
Крок 6. Зверніться до суду. Якщо адміністративне вирішення не дало результатів, залишається судовий шлях. Спори щодо грошового забезпечення військовослужбовців розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Позов подається до окружного адміністративного суду за місцем знаходження відповідача (військової частини) або за місцем проживання позивача.
Особливості судового оскарження
Судова практика у справах про «бойові» виплати є досить сприятливою для військовослужбовців. Суди, як правило, стають на бік позивача, якщо факт участі у бойових діях підтверджений хоча б одним із допустимих документів.
Строк звернення. За загальним правилом статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) позов до адміністративного суду можна подати протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. У контексті невиплати «бойових» цей строк зазвичай обчислюється з дати, коли військовослужбовець отримав розрахунковий лист без відповідної виплати або отримав письмову відмову. Пропущений строк може бути поновлений судом за наявності поважних причин (поранення, перебування на передовій, лікування тощо).
Що просити в позові. Зазвичай позовні вимоги включають: визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо невиплати додаткової винагороди; зобов’язання військової частини нарахувати та виплатити додаткову винагороду за конкретний період; компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати (індексація, три відсотки річних тощо).
Докази. Суд досліджує бойові накази, журнали бойових дій, рапорти, довідки про участь у бойових діях, розрахункові листи. Верховний Суд вказував, що суди нижчих інстанцій мають дослідити весь комплекс документів, включаючи записи журналу бойових дій та книги оперативно-службової діяльності, а не обмежуватися формальною констатацією відсутності одного документа.
Позитивна практика. Апеляційні суди підтверджують: якщо довідка військової частини містить конкретні періоди участі, видана уповноваженим органом і ґрунтується на бойовому розпорядженні, цього достатньо для задоволення позову. Невиконання адміністративних процедур всередині частини (наприклад, ненадсилання списків) є бездіяльністю самої частини і не може бути підставою для відмови у виплаті.
Куди звертатися за допомогою
Оскаржити невиплату «бойових» можна самостійно, але в багатьох випадках допомога юриста суттєво підвищує шанси на успіх, особливо на етапі судового розгляду.
Безоплатна правова допомога. Центри безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) працюють у кожній області і надають юридичну допомогу військовослужбовцям безкоштовно, включаючи підготовку позовів до суду. Підстава – Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI.
Гаряча лінія МОУ. Короткий номер 1512 – єдиний контакт-центр Міністерства оборони. Можна повідомити про проблему з нарахуванням та отримати роз’яснення.
Платформи «Армія+» та «Турбота». На сайті aplus.mod.gov.ua зібрані зразки рапортів, а на turbota.mil.gov.ua – інформація про всі види виплат, контакти Департаменту соціального забезпечення МОУ та інструкції щодо оформлення.
Ветеранські юридичні клініки. У багатьох містах при університетах та громадських організаціях працюють юридичні клініки, які спеціалізуються на захисті прав військовослужбовців та ветеранів.
Як запобігти проблемам заздалегідь
Кілька простих рекомендацій, які допоможуть зменшити ризик невиплати.
Фіксуйте все. Зберігайте копії бойових розпоряджень, наказів, будь-яких документів, що підтверджують вашу участь у бойових діях та перебування в конкретних районах. Фотографуйте їх на телефон – оригінали можуть загубитися.
Перевіряйте розрахункові листи. Щомісячно звіряйте фактичні нарахування з тим, на що ви маєте право. Чим раніше ви помітите невідповідність – тим простіше її виправити.
Контролюйте подання списків. За можливості уточнюйте у командира підрозділу, чи подано списки на «бойові» за відповідний період та чи включено вас до них.
Подавайте рапорти письмово. Усні домовленості не мають доказової сили. Будь-яке звернення оформлюйте рапортом у двох примірниках із відміткою про прийняття.
Основні нормативні акти
- Постанова КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» (зі змінами).
- Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII.
- Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ), ст. 122 – строки звернення до суду.
- Наказ МОУ від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (зі змінами).
- Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Законодавство змінюється, тому перед вчиненням юридично значущих дій рекомендуємо перевіряти актуальність норм та звертатися за індивідуальною правовою допомогою. Автор не несе відповідальності за наслідки самостійного застосування наведеної інформації.
