27 березня 2025 року Центр ініціатив Фонду «Повернись живим» презентував нове дослідження про загальновійськову підготовку. У праці «Як цивільні стають військовими» аналітики центру висвітлили проблематику БЗВП в Збройних Силах України станом на 2024 рік.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що якість підготовки військовослужбовців прямо впливає на їхню ефективність у бою та загальний результат операцій. У 2024 році автори зібрали дані, щоб оцінити реальний стан базової загальновійськової підготовки (БЗВП), використовуючи комплекс якісних методів.
«Йдеться про те, що якісне дослідження стану війська та впровадження рекомендацій є неможливими без чіткої цивільно-військової співпраці. Це просто нереально. Відповідно, необхідно, щоб цивільні дослідницькі організації, військові частини та Генеральний штаб посилювали взаємодію та підтримували одне одного там, де наразі ще не досягнуто належної ефективності. Йдеться, зокрема, про обмін інформацією, узгодження дій та спільне планування. Що важливо – наш фонд, як я вже згадував, з 2018 року, тобто вже понад шість років, займається вивченням армії, зокрема й у польових умовах. І ми ніколи не були ворогом ні для Збройних сил, ні для держави. Фактично, фонд є стратегічним партнером як для держави, так і для війська», — зазначив керівник аналітичного відділу Центру ініціатив «Повернись живим» Антон Муравейник.
Фахівець додав, що метою дослідження було не лише виявити проблеми системи чи критикувати існуючу програму, а показати повний спектр чинників, які перешкоджають ефективній реалізації навіть оновлених підходів до БЗВП. Дослідження має і практичне значення: ключові рекомендації вже передали до Міністерства оборони, керівництва підготовки та Головнокомандувача — ще до виходу повного звіту.
«На відміну від підходів, зосереджених лише на аналізі нормативної бази чи статистики, дослідники вивчали досвід безпосередніх учасників підготовки — курсантів, інструкторів, командирів, а також фахівців з військової освіти. Методи включали глибинні інтерв’ю, мобільну етнографію (регулярне спілкування з курсантами під час навчання), а також спостереження за повсякденною реальністю у навчальних центрах. Особливу увагу приділили аналізу змін у мотивації курсантів на різних етапах навчання», – зазначив керівник аналітичного Центру.
Однією з принципових позицій авторів дослідження є те, що аналітика має йти перед адвокацією. Як наголосили дослідники, ще під час збору даних вони взаємодіють із Міністерством оборони, Генштабом та іншими установами, створюючи дискусії, формулюючи нові підходи, пропонуючи зміни. І якщо після цього обмежитися лише публікацією звіту, це відкриває простір для неконтрольованих інтерпретацій і рішень. Саме тому аналітична робота одразу поєднується з адвокацією змін — а вже потім із завершенням формальної публікації. Це дослідження — приклад такого підходу: його ініціювало Міноборони навесні 2024 року, і основна фаза збору даних завершилася вже в травні.
«Ми хочемо бути опорою для війська, а не виносити його проблеми на загал чи знецінювати його. Інформаційне поле й так непросте для Збройних сил. Наша задача — підтримати, підставити плече та допомогти армії стати ефективнішою», – додав він.
Хоча дослідження зосереджене на стані 2024 року, ситуація швидко змінюється. З’явилися нові спроможності, зросла швидкість підготовки, зокрема для тих, хто має бойовий досвід, але раніше не проходив повний курс БЗВП.
Ключовий висновок дослідження: проблема не стільки в самій програмі підготовки, скільки в тому, що вона не виконується на практиці. Попри широку увагу до змісту програм та спроби їх оновлення, дослідники виявили, що в реальних умовах навіть сучасна й якісно складена програма часто не реалізовується. Причини — як об’єктивні (логістика, безпека, нестача ресурсів), так і організаційні.
«Наприклад, у деяких навчальних центрах із запланованих восьми навчальних годин на день реально проводяться лише чотири. Причини — логістика, обмеження безпеки, неефективні процеси. Люди витрачають час на переміщення між локаціями, і це «з’їдає» навчальний процес. Навіть найкраща програма не працює, якщо немає умов для її реалізації», – розповів Антон Муравейник.
Ознайомитися з напрацюваннями Центру можна за посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Центр ініціатив “ПЖ” представив перше в Україні дослідження про вплив адаптивного спорту на якість життя.
