«Коли працюю з рослинами, відчуваю енергію землі. Я віддаю їй свою – сили і час, а вона віддає мені свою. У нас з нею синергія», – каже учасник АТО/ООС, колишній розвідник Андрій Дробіт.
Після поранення на фронті він повернувся додому і відкрив власну справу. Разом з дружиною вирощує хвойні дерева, а також надає послуги з догляду за газонами та облаштування присадибних ділянок.
Про життя до війни, службу, поранення, любов до рослинництва та повернення до цивільного життя, а також гранти для ветеранів і підтримку тих, хто хоче розпочати власний бізнес розповів Андрій Дробіт.
Від підробітків, служби в морському центрі до вирощування квітів
Андрію Дробіту 41 рік. Він закінчив технікум радіоапаратури та приладів, однак за спеціальністю ніколи не працював. Каже, що тоді ця професія не була популярною, тому доводилося братися за різну роботу. Чоловік працював електромонтажником, будівельником, брав участь у будівництві електропідстанцій на Буковелі, встановлював вхідні двері та вікна.
Втім, попри різні підробітки, любов до рослин у нього була завжди.
Жив то у Львові, то в Чернівцях. Коли одружився, разом із дружиною оселилися на Львівщині – у селищі Вислобоки.
Коли у 2014 році почалася війна, Андрій Дробіт перебував за кордоном. Та довго не вагався – повернувся додому і вступив до лав Збройних сил України. Став учасником АТО/ООС і служив у 73-му морському центрі Сил спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого.
У 2016 році демобілізувався.
Одного разу на ветеранській зустрічі Андрій почув історію іншого військового, який виграв грант, збудував теплицю і почав вирощувати полуницю. Це надихнуло. Відтак, разом із дружиною вирішили теж спробувати свої сили у власній справі. Збудували теплиці, вклали всі заощадження і навіть взяли кредити.
До полуниці справа так і не дійшла – почали вирощувати квіти.
«Люди, які проходили повз, часто запитували, чи продаємо землю для квітів. Так і зародилася ідея вирощувати еустоми», – пригадує ветеран.
Згодом подружжя збудувало ще одну теплицю, де вирощували огірки, помідори, салати та різну зелень.
Знову війна, поранення і повернення до улюбленої справи
Оскільки Андрій був учасником АТО, він залишався в оперативному резерві першої черги. Коли почалося повномасштабне вторгнення, повістки не чекав – пішов добровольцем.
Його військова частина розташовувалася у місті Очаків на Миколаївщині. У перші дні війни її обстріляли, після чого він долучився до 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
Воював на Лиманському, Харківському, Ізюмському напрямках, а також у Попасній.
«До Бахмута було десь 13 кілометрів. Ми часто їздили туди по продукти», – пригадує він.
Наприкінці 2022 року у селищі Оріхів поблизу Запоріжжя Андрій Дробіт отримав мінно-осколкове поранення. Після цього тривалий час лікувався у госпіталі, а напередодні 2023 року його звільнили в запас.
Удома на нього чекали дружина і троє доньок.
Повернувшись до цивільного життя, чоловік вирішив продовжити справу, пов’язану із землею та рослинами. Каже, що квіти вже були не надто актуальні, тому почав шукати іншу нішу. Так з’явилася ідея зайнятися хвойними рослинами.
«Вони красиві, цікаві і не потребують надмірного догляду», – пояснює ветеран-підприємець.
Свій проєкт ветеран назвав «Сад мрії». Поблизу власного будинку, на присадибній ділянці площею 25 соток, він вирощує туї, ялівець і кипарис. Загалом тут росте від трьох до п’яти тисяч рослин.
Раніше, коли був попит, займався також вирощуванням лаванди.
«Хвойні – це ті рослини, які можуть рости на кожному подвір’ї. Їх можна садити окремо, можна створювати живі паркани. Вони вічнозелені і завжди актуальні», – каже Андрій.
Клієнти по всій Україні, допомога родини і підтримка держави
Хвойні рослини в Андрія Дробіта можна придбати безпосередньо у господарстві. Люди приїжджають, оглядають сад, обирають і купують. Також замовлення оформлюють через сайт.
«Доставляємо по всій Україні – у будь-який куточок, де працює Нова пошта», – жартує ветеран.
Його клієнти вже є у Запоріжжі, Миколаєві, Одесі, на Київщині та Львівщині.
У всьому допомагає дружина. Доньки ще малі, хоча старша інколи долучається до роботи. Ветеран та підприємець каже, що хоче навчити дітей працювати, а не щоб проводили увесь час у телефонах.
До роботи також долучаються батьки та кілька найманих працівників.
Крім вирощування рослин, ветеран займається і ландшафтними проєктами: сіє та застеляє газони, облаштовує присадибні ділянки, створює клумби, встановлює системи автополиву для садів і газонів. На ці послуги також є постійні клієнти.
Окремо у Тернополі Андрій займається вирощуванням зелені – переважно салатів, які постачає у ресторани та супермаркети.
Для розвитку бізнесу він активно подається на грантові програми.
За його словами, вдалося виграти чимало грантів – зокрема від Міжнародної організації з міграції, Червоного Хреста, Українського ветеранського фонду та Львівської міської ради.
У 2023 році завдяки ваучеру придбав трактор, газонокосарки, мотоблок і причіп.
«Якщо ветеран справді хоче розвиватись, відкрити власну справу, то у нього все вийде. На навчаннях усе пояснюють: як писати заявку, як захищати бізнес-план, як рахувати собівартість послуг», – пояснює співрозмовник.
Ветеран каже, що найбільше підтримки сьогодні відчуває саме від партнерських організацій. І додає, що вести бізнес зараз непросто: «З одного боку, не всі хочуть цим займатися, тому конкуренція невелика. З іншого – платоспроможність людей низька. Більшості зараз не до розкоші».
Ранок у саду і філософія роботи із землею
Робочий день Андрія Дробіти починається з кави. Якщо є гарна погода і трохи вільного часу, він іде у фруктовий або хвойний сад – перевірити, як почуваються рослини.
«Дивлюся, чи прокинулися, як ростуть», – усміхається він.
Хвойні рослини не потребують щоденної уваги. Якщо все грамотно розділити і спланувати, часу достатньо і на розвиток, і самоосвіту. Однак роботи завжди вистачає: потрібно робити нові насадження, засівати газони, застеляти агроволокном, підживлювати і підстригати рослини.
Андрій також пропонує клієнтам послугу сезонного садівника – догляд за ділянкою впродовж усього року. Тобто не тоді, коли вже пізно і треба кропити від комах, а догляд на постійній основі: косіння трави, стрижка рослин, обробка від шкідників.
«Коли працюю з рослинами, відчуваю енергію землі. Я віддаю їй свою енергію, витрачаючи сили і час, а вона віддає свою. У нас синергія», – каже ветеран.
Планів на майбутнє в Андрія Дробіта багато. Хоче розвивати бізнес, розширювати асортимент рослин і послуг, частіше подаватися на гранти та брати участь у тендерах.
Мріє також обслуговувати великі об’єкти, збільшити команду працівників і придбати нову техніку. Зокрема, агродрон, який може обприскувати поля.
А ще – збудувати власний будинок. Бо, як каже сам Андрій Дробіт, будь-яка справа на землі потребує часу, терпіння і віри в результат.
Фотографії надав Андрій Дробіт
