Ветеран АТО – Олександр Швецов, у 2014 році отримав поранення під Луганськом. У жовтні 2022 року пройшов на протезі майже 100 кілометрів, що б зібрати кошти на автомобілі для військових. Він планував зібрати 800 тисяч гривень, у результаті люди задонатили волонтеру понад 7 мільйонів.
Про це ветеран розповів на інтерв’ю для телеканалу Суспільне.
Олександр Швецов не планує закривати збір, бо потреби постійно є. Насправді коли люди бачать, що хтось може допомогти, то кількість звернень зростає.
«Зараз вже не такі великі донати, як були під час пішого марафону, зараз приходить за день може по дві-три тисячі гривень. Чим більше донатів, тим більше ми зможемо допомогти нашим військовим, тому поки я не планую закривати збір.» – зазначив ветеран.
У 2014 році ветеран опинився у складі 30 окремої механізованої бригади, після двох тижні навчання на полігоні, потрапив у зону бойових дій.
« Тоді ми виконували свої обов’язки на теренах Луганської області – це міста Лисичанськ, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Щастя, тривалий час стояли там. З третього на четверте липня 2014 року біля нас падали “гради”, і наше керівництво вирішило, що нас потрібно звідти передислокувати. Нас перемістили на “Веселу гору” – це прямо перед самим Луганськом, це була сама передова. Приїхавши туди, десь через години півтори-дві, ми навіть не встигли окопатися, на нас пішла ворожа техніка, працювала артилерія. Через години дві бою я отримав своє поранення. Хлопці витягнули до тилу. Багато хлопців того дня загинуло, а мене й інших трьохсотих, гелікоптером доправили до Харківського шпиталю, де мені ампутували ліву ногу. І впродовж наступних пів року в Київському шпиталі рятували мою праву ногу. І, дякуючи Богові, її врятували», розповідає він.
Також він додав, що коли отримав поранення, не зміг отримати психологічну підтримку.
«Ми ж всі не готувалися так сильно до війни. Тобто і психологи, вони навчалися на психологів, вони не навчалися працювати з такими хлопцями та дівчатами як ми, які мають посттравматичний синдром. Вони навчалися на сімейних психологів. І на той момент наша держава зіштовхнулася з певною кризою. Не було таких психологів. Приходили до нас сімейні психологи, але воно мені не сильно допомагало. Сьогодні вже є такі спеціалізовані психологи», – зазначив ветеран.
Олександр Швецов у інтерв’ю також розповів, що чекає день перемоги.
«Я також про це багато разів думав. Ми всі чекаємо перемогу, я навіть собі цей день уявляв. Я собі цей день уявляю дуже веселим, а з іншого боку, він дуже сумний, бо дійсно, якою ціною буде здобута перемога. І тому ми не маємо про це забувати та того дня, і всі наступні дні, і всі наступні роки. І воно буде записано в історії. Маємо не забувати про це, маємо постійно ходити на могили до хлопців, які загинули за нашу свободу», – додав він.
