У середу, 29 жовтня, у культурно-мистецькому центрі TYTANOVI, що у Києві, відбувся показ пластично-поетичної вистави «СТУСАНИНА» за віршами Василя Стуса та моментами з його біографії. Театр Воєнних Дій уже не вперше проводить виставу, яка розповідає про українського дисидента, поета-шістдесятника Василя Стуса. Особливість постанови полягає у тому, що всі актори театру – ветерани війни та діючі військовослужбовці, які фактично не мають досвіду акторської гри. Співзасновник та керівник Театру Воєнних Дій Алекс Боровецький ділиться, що вперше цю виставу ставили ще у 2019 році, і тоді в ній грали лише професійні актори. А у 2024 році, коли створили Театр Воєнних Дій, до вистави долучилися наші захисники.
«Її грають військові, тому що це вистава про Василя Стуса. Про українських чоловіків і про українську чоловічу незламність. А хто зараз може грати ці вистави, як не військові? Це їхній перший досвід у нашій дебютній виставі», – розповідає він.
Алекс Боровецький додає, що важливим є те, що виступили зі «Стусаниною» у просторі TYTANOVI Арт Хаб для ветеранів, які через тяжкі поранення втратили кінцівки, протезувалися і проходять або пройшли реабілітацію у реабілітаційному центрі TYTANOVI.
«Мені дуже відгукнулося те, що під час висловлення одного з акторів: “Хто проти тиранії – встаньте, хто проти диктатури – встаньте”сьогодні глядачі встали. Це сильно на мене вплинуло, я досі вражений.. Дуже круто, що хлопці й дівчата з “Титанових” сприйняли цю виставу. Що вона на них вплинула і що вона їх не “тригернула”. Вона непроста, й все, що відбувалося зі Стусом – це важка історія, вона може тригерити, там є воєнні спогади. Але сьогодні, як на мене, вона викликала терапевтичний ефект. Усім стало легше, і от зараз вони про це спілкуються, бо ми того варті», – каже режисер.
Загалом у виставі грають восьмеро учасників основного складу, одним із яких є ветеран війни Ілля Мар’ян, за позивним «Друг Фестиваль», який служив у складі 73-го Центру ССО. Він ділиться: «У кінці серпня я прийшов у Театр Воєнних Дій, і вперше ми зіграли виставу в цьому складі в кінці вересня. Тобто вистава вже була сформована, сценарій написаний, все було готово. Потрібно було лише ввести в курс нових акторів, і ми за місяць це зробили. Лише за місяць ми поновили склад і показали виставу».
Ілля зазначає, що перші репетиції, завжди особливі, адже часто трапляється, що деякі актори не можуть прийти, бо у виставі беруть участь як ветерани, так і діючі військові. І може статися, що через службу не вдається потрапити на репетицію.
«Але водночас репетиція все одно є, ми репетируємо і викладаємося на повну, аби потім, коли показуємо виставу – глядач отримав максимальний ефект. Акторство, реабілітація, психологія, зараз я багато про це думаю. Загалом, я вважаю, що людині, особливо військовій чи ветерану, після завершення служби потрібно чимось займатися, щоб наповнювати своє життя змістом, бажанням творити. І театр – це, як будь-яке мистецтво, спосіб терапії. Те саме малювання, музика, і акторство – це один зі способів повертати людину до життя і наповнювати її», – каже він.
Відвідати виставу «СТУСАНИНА», можна 23 листопада. Хочемо додати, що окрім «СТУСАНИНИ», театр працює над виставою «ПОСЕСТРИ»», у якій грають ветеранки війни та діючі військовослужбовиці. «ПОСЕСТРИ» – це історії з дитинства та історії з війни, розказані військовослужбовицями.
Про історію Театру Воєнних Дій, можна прочитати в інтерв’ю з Алексом Боровецьким за лінком.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Безбар’єрність для ветеранів. Як суспільство може стати доступним для всіх.
