Ветеранський бізнес в Україні – це не лише спосіб адаптації після служби, а й внесок у розвиток місцевих громад, в тому числі і малих. Один із прикладів ферма «Саванна» на Івано-Франківщині, яку створив ветеран АТО/ООС Сергій Швець. Після повернення з фронту він перетворив власну ідею на успішну справу, що поєднує підприємництво, туризм і популяризацію альтернативного фермерства. Своєю історією Сергій поділився з журналісткою «Ветеран Медіа».
Сергій Швець – ветеран АТО/ООС, служив у складі 72-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. У 2015 році звільнився зі служби. Ще до війська чоловік вирішив започаткувати власну справу. Проаналізувавши ринок, Сергій зрозумів, що в регіоні відсутні страусині ферми, і поступово почав будівництво своєї. Так на невеликому хуторі у селі Ловаги, що на Франківщині, з’явився ветеранський бізнес – страусина ферма «Саванна».
Ветеран активно веде сторінки ферми в соціальних мережах, де ділиться повсякденним життям «Саванни». Він розповідає про догляд за страусами та іншими мешканцями ферми, показує, як з’являються на світ пташенята, як вони роблять перші кроки, бігають, граються й адаптуються до нового середовища. Завдяки цим розповідям підписники не лише стежать за розвитком господарства, а й занурюються в атмосферу турботи, любові до тварин та справжнього фермерського життя.
«Будівництво розпочалося ще у 2013 році. У мене була земельна ділянка, але потрібно було докласти чимало зусиль, щоб облаштувати умови для утримання тварин. Саму ідею створення ферми запропонувала моя мама Оксана. З цього все й почалося», – розповідає Сергій.
Проте у 2014 році всі плани довелося призупинити, Сергій долучився до війська, тримаючи оборону на Донецькому напрямку. У 2015 році він звільнився зі служби та повернувся до цивільного життя. Земельна ділянка, на якій розташована ферма, дісталася йому у спадок від дідуся. Згодом ветеран отримав ще два гектари землі від держави.
«Мені трапилася можливість одразу придбати 22 дорослих страусів, яких перевезли з Миколаївської області. У нас вже була готова інфраструктура, але в Україні страусів фізично складно знайти та купити. А там якраз закривалася ферма, і нам пощастило придбати всіх дешевше й одразу перевезти», – ділиться ветеран.
Будівництво приміщень для утримання, годування та догляду за тваринами завершилося у 2019 році. Тоді ж відбулося офіційне відкриття ферми. У тому ж році Сергій зміг закупити ще кількох страусів.
«У нас можна продегустувати страусине м’ясо й омлет. Люди приїжджають зі своїми продуктами, щоб відпочити. Часто відвідують компаніями чи колективами, щось святкують і просто проводять час», – розповідає він.
На фермі мешкають 28 страусів, а також є вольєри з білочками, павичами, фазанами й декоративною птицею. На території проводять екскурсії, а сім’ї з дітьми часто приїжджають для відпочинку.
« Ми також побудували майданчик для дітей, і проводимо їм екскурсії, наша ферма – це місце для відпочинку», – додає чоловік.
У 2023 році Сергій став переможцем конкурсної програми #ВАРТО_РОБИти_СВОЄ!, яку реалізує Український ветеранський фонд. Завдяки цьому він отримає фінансування для поповнення ферми ще чотирма родинами екзотичних птахів.
«Ми побудували додаткове приміщення для страусів – два нові загони. Заселили їх новими птахами, а також придбали вантажний бус за кошти, які нам надав УВФ», – розповідає підприємець.
Сьогодні ферма приймає гостей з усієї України. Відвідувачі можуть ознайомитися з тваринами, не характерними для української екосистеми. Окрім основної діяльності, Сергій особисто зустрічає відвідувачів і охоче ділиться досвідом з тими, хто мріє започаткувати власну ферму.
«Якщо до мене звертаються майбутні підприємці, я завжди готовий поділитися досвідом і секретами власної справи», – каже він.
З початком повномасштабного вторгнення, за словами Сергія, підтримка ветеранського бізнесу стала значно кращою, з’явилися грантові й місцеві конкурси, інформаційна підтримка та допомога громади. Це, на його думку, важлива складова, що допомагає ветеранам та ветеранкам знайти себе в бізнесі.
«Є Український ветеранський фонд, є інші грантові програми, хоча й не постійно, але в певні періоди. До повномасштабної війни гранти нам не були потрібні, ми й так розвивалися. А зараз, у кризовий час, ці можливості стали рятівними. Це дозволяє адаптуватися, масштабуватися і продовжувати справу. Зараз я вже маю досвід не лише у фермерстві, а й у розвитку власної справи загалом», – зазначає ветеран.
Він додає, що ветерани, які шукають себе в новій професійній діяльності, не повинні боятися ризикувати та пробувати.
«Треба шукати свій шлях. Не боятися поразки. Людина зазвичай більше шкодує про те, чого не спробувала, ніж про невдачі. Так, бувають падіння, але це досвід. А досвід – це навчальний процес. Треба просто брати й робити», – ділиться він.
Сергій переконаний, що сьогодні існує достатньо інструментів для старту: програми співфінансування, державна та місцева підтримка. Головне – мати бажання, силу й готовність до дій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Унікальні іграшки, прикраси зі скла та екоферма. Понад 60 ветеранських бізнесів уже доєдналися до ярмарків у Львові.
