Кава мілітарі

Що відбувається з кров’ю після донації: шлях від донора до пацієнта

Людина сідає у крісло, простягає руку і за кілька хвилин віддає близько 450 мілілітрів крові. Далі фактично шлях для донора закінчується. Насправді ж саме тоді цей шлях тільки починається. Кров вирушає до лабораторії, проходить перевірку, переробляється на компоненти, її зберігають, а згодом вона потрапляє до пацієнта чи пацієнтки, яким потрібне переливання. В сьогоднішніх реаліях найчастіше – пораненим військовим та цивільним після ДТП, важких травм та хвороб.

Про те, що відбувається з кров’ю після забору, де зберігають її компоненти, кому вони потрібні найбільше, чому тромбоцити є одним із найскладніших компонентів для заготівлі та що отримує від регулярного донорства сама людина, «Ветеран медіа» розповів керівник Міського центру служби крові Першого медичного об’єднання Львова Георгій Кобецький.

Понад 52 тисячі донацій

У Першому медичному об’єднанні Львова вже четвертий рік працює Міський центр служби крові. Раніше, з 1986 року, на місці сучасного центру із заготівлі, переробки та забезпечення компонентами крові функціонувало відділення трансфузіології.

За цей час тут здійснили понад 52 тисячі донацій крові. Сьогодні Центр забезпечує компонентами крові медичні заклади Першого медичного об’єднання Львова і не тільки.

Після початку повномасштабного вторгнення Центр суттєво оновив медичну апаратуру та розширив можливості виробництва компонентів крові. У березні 2022 року тут виготовили перші дози тромбоцитів методом аферезу. У квітні вперше в Україні налагодили виготовлення цільної крові у розчині CPDA-1, а вже у травні відділення експедиції перейшло на цілодобовий режим роботи 24/7.

Львів став першим містом в Україні, де організували виробництво цільної крові у розчині CPDA-1. Така кров має особливе значення при мінно-вибухових травмах, політравмах та гострих кровотечах у хірургії і гінекології.

Що відбувається з кров’ю після донації

На коридорі Центру крові Першого ТМО – черга. Люди різного віку чекають на донацію. Здавалося б, після того, як донор встав із крісла, його кров просто зберігатимуть до моменту переливання. Насправді ж попереду чимало роботи.

У Міському центрі служби крові виготовляють різні компоненти: еритроцити, тромбоцити та цільну кров. Усі вони проходять необхідний лабораторний контроль і відповідають вимогам безпеки та якості.

Найскладніше, за словами Георгія Кобецького, працювати з тромбоцитами, який мають невеликий термін зберігання, тому їх потрібно постійно заготовляти і використовувати.

З одного донора методом аферезу можна отримати дві дози тромбоцитів. Сам процес триває від 45 хвилин до 1 години 20 хвилин. Під час тромбоцитоферезу кров проходить через центрифугу. Тромбоцити відокремлюють, а еритроцити та плазму повертають донору. Загалом апарат здійснює вісім циклів забору крові та вісім циклів її повернення.

«Вена має витримати тиск, тому вони мають бути пружні і еластичні», – пояснює керівник Центру.

За його словами, для тромбоцитоферезу частіше підходять чоловіки, оскільки в них зазвичай краща еластичність і просвіт вен.

Один сет для виготовлення двох доз тромбоцитів коштує кілька тисяч гривень. Це дорого, однак саме цей компонент може бути критично важливим для пацієнта.

Кому потрібна донорська кров

Сьогодні кров потрібна і пацієнтам із важкими травмами, і людям, які готуються до планових операцій. Її використовують після ДТП та падінь, при значних кровотечах, у реанімації, під час великих оперативних втручань, для породіль із великою крововтратою, а також для пацієнтів онкогематологічних відділень.

Окрема категорія – поранені військові.

«Донори, які приходять і здають кров, повністю забезпечують 2700 пацієнтів, які лікуються в Першому ТМО, плюс близько 600 військових. І це щодня. У нас є багато важких пацієнтів після травм, ДТП, падінь тощо, і саме донори стають їх рятівниками», – розповідає Георгій Кобецький.

За його словами, більшість потреб Центр може забезпечити, однак необхідно мати й певний запас крові. Саме тому час від часу з’являються заклики до донорів прийти на донацію.

«Запаси крові в час війни – це дуже відносне поняття. Сьогодні треба менше крові, а вже завтра в місті щось може статись: не дай Боже, прилетить ракета, травмується багато людей, і її буде мало. Звісно, великих запасів ніхто не робить, але і утилізовувати кров не доводилось ще ніколи. Все використовуємо, адже робимо лише прогнозовані запаси», – каже керівник Центру.

Один компонент крові залежно від його виду може зберігатися від кількох годин до кількох днів. За словами Георгія Кобецького, найефективніше використовувати кров у перші 12 днів – тоді вона ще вважається «свіжою».

Чому потрібні донори навіть тоді, коли кров є

Центр має базу донорів, яка налічує кілька тисяч людей. Для її ведення та обліку використовують ERP-систему Crystal Finance Millennium. Після початку повномасштабної війни частина людей вибула з бази: хтось переїхав за межі міста чи області, хтось більше не може бути донором за станом здоров’я. Коли виникає потреба, працівники Центру можуть зв’язатися з донорами з бази.

Є і сезонні коливання. Найскладніше влітку – люди їдуть у відпустки, а студентів, які становлять частину донорської аудиторії, стає менше. Однак загалом, каже Георгій Кобецький, донорів вистачає.

«Хоч зараз складний час, чимало львів’ян виїхали чи переїхали з міста, донорів менше не стає. І це дуже тішить», – говорить він.

При цьому універсальної «крові на всі випадки» не існує. 

«Наприклад, донор здає одну дозу крові, одну дозу тромбоцитів і одну дозу плазми. При важких кровотечах, анемії, онкогематології тієї однієї дози крові буде мало. Щоб стабілізувати важкого хворого з кровотечею, зробити йому переливання, потрібно не одного донора», – пояснює він.

Тому, зі слів Георгія Кобецького, потреба є у крові всіх груп.

Працює у Львові донорство і за межами Міського центру крові. Щоб людям було зручніше долучатися до донорства, у місті проводять і виїзні донації. У 2024 році відбувся перший виїзд мобільного пересувного пункту для забору донорської крові. Це спеціально обладнаний автобус, у якому є місця для донорів, міні-лабораторія та зона для консультації з лікарем. Медики супроводжують людину на всіх етапах – від медичного огляду до відпочинку після здачі крові.

Мобільні донації, які щоразу проводять у різних локаціях, відбуваються в межах акції «Твоя кров. Моє життя. Наша перемога». Її регулярно організовує команда «Ветеран Медіа» за підтримки «Народної самооборони Львівщини», медиків Першого медичного об’єднання Львова та мережі лабораторій «Ескулаб».

Допомагати легко

Цього дня у Центрі здає кров і Галина Добрусь – директорка школи із села Мокротин, що на Жовківщині. Саме вона організувала волонтерську поїздку до Центру. Цього разу разом із нею приїхали 13 педагогів – автобусом «Школярик». Кров здають на потреби ЗСУ. Син Галини служить, тому в її громаді регулярно організовують такі поїздки.

«Робимо оголошення на чотири громади, збираємося і періодично приїжджаємо здавати кров. Сьогодні тут я – директор, також є заступники», – розповідає вона.

Такі поїздки показують: донорство для багатьох уже стало не одноразовою акцією, а звичкою та способом допомагати.

За словами керівника міського центру крові, донорство – це не лише про допомогу іншій людині, а й собі. Перед донацією кожен донор проходить медичний огляд та необхідні обстеження.

Донорка Оксана Питула зі Львова здає кров уже не вперше. Каже, після донації почувається добре і навіть помітила, що в неї нормалізується тиск.

Георгій Кобецький також говорить про користь регулярного донорства для здорової людини.

«Кров дуже добре здавати, бо це насамперед про здоров’я. Посудіть самі: спочатку вам безкоштовно зроблять аналізи крові, визначать, чи ви здорові, який у вас гемоглобін, чи немає анемії. Це вже добре таке дізнатись», – з усмішкою розповідає він.

За його словами, регулярне донорство також може сприяти нормалізації артеріального тиску та контролю рівня заліза в організмі.

Водночас перед донацією не варто приходити натщесерце. Їжа має бути легкою, але ситною, без смаженого. Також важливо пити достатньо рідини.

Донація крові проводиться у будні з 08:30 до 12:30. Безпеку процедури та якість компонентів забезпечує команда лікарів-трансфузіологів, медичних сестер, реєстраторів, медичного біолога та молодшого медичного персоналу.

Кров потрібна не «комусь», а конкретній людині

Після першої донації, за даними Центру, близько 70% людей повертаються знову. Адже з часом донор починає бачити за цифрами не просто «450 мілілітрів», а конкретну допомогу людині, яка може опинитися в операційній, реанімації чи пройти складне лікування.

Донор, який виходить із пункту донації найімовірніше, вже за кілька годин навіть не згадає про свій пакет крові. Але він точно продовжує рухатися – лабораторією, холодильником, лікарняним коридором. І врешті може опинитися там, де його чекатимуть: у лікарні може бути людина, для якої саме ці 450 мілілітрів стануть критично важливими.

Total
0
Shares
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Попередня стаття

В Україні ветеранам запровадили безплатний довготривалий медичний догляд 

Наступна стаття

Ветеран Анатолій Жумік долає 42,5 км, щоб зібрати мільйон на реабілітацію захисників України

Схожі статті

«Я цілком розумію, що це не чиясь абстрактна війна. Вона і моя також»: інтерв’ю з засновником «History Malva» та військовим підрозділу ГУР

History Malva – ініціатива, яка висвітлює історію України, події та постаті, що сприяли формуванню української незалежності. Засновник каналу…
Детальніше

«Справжня вишиванка — це думка, традиція, щось глибоке». Як ремесло допомогло у відновленні ветерана Романа Дідери 

Після служби на Сході України, протезування й тривалої реабілітації ветеран Роман Дідера знайшов у вишивці те, що допомагає…
Детальніше

“Воїни Цифри: від війни до миру”: стартував новий набір на навчання у сфері інноваційних технологій

Благодійний фонд “Код Відважних” за інформаційної підтримки Ветеранського фонду “Після служби” проводять другий набір освітнього проєкту “Воїни Цифри:…
Детальніше