Роздратованість, грубість, апатія та інші емоції, які виникають у ветеранів та ветеранок, як наслідки отримання психологічної та фізичної травми на фронті. До такої «грубої поведінки», яка є наслідком емоційного стресу, слід адаптуватися рідним та близьким, тому Доступно.UA ділиться рекомендаціями психотерапевтки Олі Ложкової.
Травма – це не бажана та складна подія, яка змінює життя людини, оскільки війна завжди залишатиме осадок у вигляді різних видів стресу. У такий складний період не слід вимагати від людини, яка постраждала, одразу поводитися так, наче нічого і не було, це просто не можливо.
«Якщо травма серйозна, то військовослужбовець або військовослужбовиця ще повинні прийняти себе і своє життя з нею. А всі ми знаємо, як багато стадій треба пройти, щоб щось прийняти (заперечення, торг, злість і т.д). І стадії ці не за тиждень змінюються, інколи потрібно дуже багато часу», –зазначає Оля Ложкова.
Вона додала, що важливо не забувати що перед вами така сама людина, як і інші, та не інвалідизуйте постраждалих, а навпаки — зберігайте і плекайте в них відчуття сили і віри в себе, відчуття своєї нормальності.
«Як же ображатися? Так і казати, що вам це образливо й неприємно. Щоб до вас так більше не казали. Щиро засмучуйтесь, але не карайте мовчанкою чи тирадою “як ти міг/могла”. А як емоції вщухнуть, поговоріть про те, що сталося», – зазначає психотерапевтка.
Читайте повну версію матеріалу, в якому психотерапевтка розповідає, як близьким ветеранів та ветеранок реагувати на грубість та не боятися говорити про свої почуття за посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як переконати людину старшого віку виїхати з небезпечного місця чи пройти в укриття: рекомендації від психологині.
1 коментар