Коли людина переживає війну, поранення, втрату чи повернення до цивільного життя, часто найважче – це не залишитися з цим наодинці. Саме для підтримки військових, ветеранів і їхніх родин у лютому 2026 року створили проєкт «Психотерикон». Тут психологи, психіатри, фахівець із соціальної роботи та кар’єрний консультант безкоштовно допомагають впоратися зі стресом, тривогою, виснаженням чи пережитим досвідом, а також адаптуватися після служби та знайти опору у цивільному житті.
Потреба в психологічній допомозі лише зростає
За словами співзасновниці, керівниці та психіатрині фонду «Сила та відновлення» Серафими Боровської, спочатку фонд планували розвивати у двох напрямках – психологічному та оборонному. Однак згодом стало зрозуміло: найбільша потреба зараз саме у психологічній підтримці.
«Спостерігаємо, що за останній рік зменшилось фінансування програм психологічної допомоги для діючих військових. Йдеться про великі програми, як-от «Ветеранхаб», «Вільний вибір» та інші. Але потреба не зменшилась – навпаки, лише посилилася. Є багато військових, які навіть на фронті потребують психологічної підтримки. Ще більше – серед тих, хто повернувся. І допомога потрібна не лише їм, а й їхнім рідним», – розповідає вона.
У Психотериконі працюють дорослі та дитячі психологи, психіатри, фахівець із соціальної роботи та кар’єрний консультант. Частина команди також працює з військовими та ветеранами у Superhumans Center – всеукраїнському центрі воєнної травми, який спеціалізується на протезуванні, реконструктивній хірургії, реабілітації та психологічній підтримці постраждалих від війни.
Від терапії до перекваліфікації
У Психотериконі наголошують: відновлення після війни – це не лише терапія. Часто людині потрібна допомога у поверненні до цивільного життя, пошуку роботи, навчанні чи навіть у тому, щоб зрозуміти, як працює система соціальної підтримки.
Саме тому в проєкті працює кар’єрний консультант. Він допомагає ветеранам визначити новий професійний напрям після служби, інтегрувати військовий досвід у цивільну сферу, супроводжує у навчанні та перекваліфікації, допомагає з працевлаштуванням або відкриттям власної справи.
У фонді кажуть: кар’єрне консультування – це не просто про резюме чи пошук вакансій. Насамперед це про повернення людині віри у власні можливості та відчуття, що життя після служби може продовжуватись.
Також у Психотериконі працює фахівець із соціальної роботи. Його завдання – допомогти людині розібратися у складних бюрократичних процесах і знайти реальні рішення у непростих життєвих ситуаціях.
Йдеться про консультації щодо пільг, житла, пенсій, соціальних виплат, проходження ВЛК, отримання статусів, допоміжних засобів реабілітації та державного фінансування. За потреби фахівець супроводжує людину на всіх етапах і допомагає комунікувати з необхідними установами. Як додають у фонді, фактично це людина, яка «перекладає» складну систему на зрозумілу мову й допомагає пройти всі процеси без зайвих бар’єрів.
Чому «Психотерикон»
Одним із амбасадорів проєкту став бойовий медик Юрій «Райто». Разом із побратимами він евакуйовував поранених із найскладніших ділянок фронту, працював на всіх етапах евакуації та навчав військових тактичній медицині. До війни чоловік був ЛОР-лікарем.
Під час одного з бойових завдань Юрій наступив на міну та отримав тяжке мінно-вибухове поранення – вибухом йому відірвало стопу. Після поранення він сам зіткнувся з ПТСР, депресією, апатією та тривожними станами, проходив лікування та протезування у Superhumans Center.
Саме Райто допоміг із назвою проєкту.
«Терикони – це те, що дуже часто бачать військові на Сході. Це слід війни і промисловості, наслідок руйнування, але водночас – стійка форма. Це дуже відгукнулося, бо людина може мати травми, але залишатися стійкою», – розповідає Серафима Боровська.
Корінь «псих» у назві відсилає до психології, психотерапії та психіатрії – усього, що пов’язане з ментальним здоров’ям, свідомістю та внутрішнім станом людини.
Мета – охопити всіх, кого зачепила війна
За словами керівниці фонду, найчастіші запити тих, хто звертається по допомогу, – це депресивні та тривожні стани, посттравматичний стресовий розлад, емоційне виснаження та переживання втрати. Серед тих, хто звертається, є і родини загиблих військових, і діти військовослужбовців.
Наразі психологічну допомогу у «Психотериконі» надають онлайн – у форматі індивідуальних консультацій та групових зустрічей.
«Завдяки онлайн-формату можемо охопити людей із різних куточків країни та з різним досвідом. Це і військові неподалік передової, і ті, хто перебуває на лікуванні, реабілітації чи вдома», – каже Серафима Боровська.
Від лютого, відколи працює проєкт, допомогу вже отримали близько 30 людей. Більшість із них перебувають у терапії на постійній основі.
На відміну від багатьох програм, де психологічна підтримка обмежується кількома сесіями, у Психотериконі обмежень не встановлюють.
«Ми намагаємось зробити так, щоб людина отримувала допомогу стільки, скільки їй потрібно», – додає керівниця.
Проєкт також співпрацює із супроводом бригади спеціального призначення «Азов», серед військових якої також є бенефіціари проєкту.
За словами Серафими Боровської, ставлення до психологічної допомоги в Україні поступово змінюється. Стигматизації стає менше, а люди дедалі частіше визнають: самостійно впоратися із пережитим не завжди можливо.
«Нашу психіку можна сприймати як частину нашого тіла. Якщо в нас щось болить – ми йдемо до лікаря. Так само має бути з психологічним станом. Українці часто звикли все тримати в собі і чекати, що минеться само. Але насправді допомога потрібна всім. Особливо коли накопичується втома, погіршується самопочуття чи не нормалізується сон», – каже вона.
Плани розвитку і як звернутися за допомогою
У планах команди – розвивати Психотерикон і надалі. Зокрема, відкрити простір у Львові для офлайн-зустрічей, групової роботи та арттерапії, а також проводити ретрити для ветеранів і їхніх родин.
Звернутися по допомогу до Психотерикону можна через сторінку проєкту в Instagram або написавши у WhatsApp чи Signal за номером телефону: +380 93 029 27 01. Після звернення менеджер зв’яжеться з людиною та допоможе підібрати спеціаліста відповідно до запиту.
У фонді наголошують: усі звернення є безкоштовними та конфіденційними.
