Кава мілітарі

«Наше завдання – допомогти їм знову повірити в себе». Як у Львові ветеранів реабілітують завдяки бадмінтону

Фото: «Ветеран Медіа»

Щонеділі у Львові ветерани збираються, щоб пограти в бадмінтон. Ця ініціатива, організована Ігорем Дзядечко у співпраці з клубом «Команчеро», що на Сихові, стала не лише способом підтримки фізичної активності, а й важливим елементом реабілітації та соціалізації колишніх військових. 

Під керівництвом досвідчених тренерів Влада Васильєва та Алекса Деніце ветерани розвивають координацію, покращують моторику та зміцнюють м’язи, що є надзвичайно важливим після отриманих травм.

Ігор сам проходив реабілітацію після важких проблем зі здоров’ям. Він розумів, що фізична активність – ключовий елемент відновлення.

«Я ходив у гори всю осінь і літо, а потім зрозумів, що взимку буде складніше. Тоді згадав про Алекса та Влада, бо колись займався бадмінтоном. Я звернувся до них, і ми вирішили започаткувати ще одну активність для ветеранів», – розповідає він.

Ігор Дзядечко

Бадмінтон – це динамічний вид спорту, що задіює всі групи м’язів, сприяє розвитку гнучкості та швидкості реакції. Крім того, це чудовий спосіб здобути нові навички, згуртувати команду і просто отримати позитивні емоції.

Ігор розповідає, що перших учасників він знаходив випадково. Одного разу, прогулюючись площею Ринок, він побачив військового на протезі й вирішив запропонувати йому приєднатися до походу в гори. Той не зміг, але дав контакти соціальної служби, яка працює з ветеранами. Так поступово почала формуватися спільнота, яка нині налічує понад 30 осіб у групі з бадмінтону та близько 20 осіб, які ходять у гори. Тренування з бадмінтону відбуваються щотижня і тривають до півтори години.

Не всім ветеранам легко наважитися долучитися до фізичної активності. «Зі 100 людей двоє одразу погоджуються, ще п’ятьом треба пояснити, а решту доводиться довго переконувати», – зізнається Ігор. Він використовує різні методи мотивації – від показу відео з тренувань до банальних, але ефективних прийомів, як-от запрошення на шашлик у горах.

Одним із прикладів позитивного впливу цих занять є  історія ветерана, якому вдалося отримати спортивні протези завдяки спортивній активності. «Він був дуже пригнічений, але після того, як почав тренуватися, відчув, що може більше, і знайшов фонд, який забезпечив його необхідним обладнанням. Там важливу роль зіграло те, що він активно займається спортом. Адже спортивні протези не хочуть давати тим, хто ними майже не користуватиметься», – розповідає Ігор.

Окрім бадмінтону, Ігор організовує скелелазіння та походи в гори, а в майбутньому планує додати плавання та навіть навчання основам польотів на F-18. Його головна мета – допомогти ветеранам знайти свій шлях до відновлення, показати їм, що вони можуть більше, ніж самі думають.

«Я знаю, як це – опинитися в ситуації, коли здається, що нічого не можеш. Але якщо поруч є ті, хто підтримає, все можливо. Головне – не залишатися на місці», – підсумовує Ігор.

Ініціатива з бадмінтоном постійно розвивається. Зараз Ігор та його команда шукають можливості для залучення ще більшої кількості ветеранів, співпрацюють з реабілітаційними центрами та ветеранськими організаціями. Вони також прагнуть організувати змагання з бадмінтону між ветеранськими командами різних міст, щоб учасники могли не лише тренуватися, а й відчувати спортивний азарт та командний дух.

Окрім того, ведуться переговори щодо залучення професійних спортсменів і тренерів, які могли б проводити тренування.

«Ми хочемо, щоб ветерани мали можливість вчитися у найкращих та, можливо, навіть брати участь у всеукраїнських чи міжнародних турнірах», – ділиться планами Ігор.

Також є ідея створити окрему програму для ветеранів із важкими травмами – з адаптованими тренуваннями, спеціальним обладнанням і психологічною підтримкою.

Ветерани, які долучилися до тренувань, відзначають позитивний вплив спорту на реабілітацію та моральний стан.

Олексій, ветеран 36-ї бригади морської піхоти, розповідає: «Протез багато чого обмежує, і я довгий час навіть не пробував бігати. Але після тренувань з бадмінтону я зрозумів, що можу спробувати більше. А ще тут є відчуття команди – ми всі були в армії, ми всі як одна родина».

Володимир, ветеран, який отримав кульове поранення біля серця, каже: «Я дізнався про ці тренування через викладача англійської, яка теж грає в бадмінтон. Прийшов раз – і залишився. Це не лише фізичне навантаження, а й можливість спілкування, знайомства з іншими ветеранами. На початку було важко, але я продовжую, бо тут справді класна атмосфера».

Фізична активність – це не лише про здоров’я, а й про повернення до цивільного життя. Багато ветеранів після війни стикаються з ізоляцією, втратою мотивації та труднощами з адаптацією. Спорт стає для них не просто розвагою, а справжнім інструментом для повернення до активного життя.«Ветерани – це люди, які вже раз довели свою силу. Наше завдання – допомогти їм знову повірити в себе», – підсумовує Ігор.

Фото: «Ветеран Медіа»

Total
0
Shares
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Попередня стаття

Військовослужбовці, які винаходять технічні рішення для Сил оборони отримають захист авторських прав

Наступна стаття

УВФ презентував оновлену Мапу ветеранських бізнесів

Схожі статті

«Дайте хоч щось». Чому після служби погодитися на будь-яку роботу — не завжди вихід

Матеріал написаний за участі ветерана, кар’єрного консультанта, а нині і проєктного менеджера з ветеранських політик у Львівській Агломерації, Дмитра Ільїна.  «Мені…
Детальніше

«Я пообіцяла йому відкрити пекарню». У Львові жінка створила ветеранську пекарню в пам’ять про загиблого чоловіка

У Львові, на вулиці Клепарівській, 15, поруч із Краківським ринком, сховалося місце, яке одразу відчувається як щось особливе.…
Детальніше