Від початку війни у 2014 році російські ЗМІ поширюють неправдиву або маніпулятивну інформацію про наявність в ЗСУ “українських нацистів”. Вони, ніби-то, пропагують нацистські наративи та використовують нацистську символіку. З початком широкомасштабного вторгнення, кількість таких фейків значно зросла. Нижче розглянемо приклади основних наративів, які росія поширює щодо так званих “нацистів” у бригаді “Азов”.
“В Мариуполе боевики “Азова” бросают шевроны с нацистской символикой” та “На эмблеме “Азова” – вольфсангель”, – це приклад з опублікованої статті російського видання “Донецька агенція новин”.
Ця стаття була опублікована у березні 2022 року, коли в Маріуполі тривали тяжкі бої та бомбардування міста. У ній йдеться про фотопідбірку матеріалів ніби-то знайдених управлінням місцевої міліції кинутими українськими військовими з полку “Азов” “нацистських” символів. Метою таких дій є підрив авторитету української армії в очах українців та держав, які підтримують Україну, а також виправдання збройної агресії росіян.
Стаття насправді містить маніпуляції та фейки. Основні наративи та прийоми, які використовує у статті російська пропаганда:
Гра слів та маніпуляція негативними словами “бойовики” та “нацистська символіка”, має на меті викликати сильні емоційні реакції та сформувати негативне ставлення до згаданих осіб чи групи.
При наданні найдених матеріалів у нібито “втікаючих бійців “Азову” – відсутня доказова база, яка підтверджувала б, що вони були дійсно покинуті членами полку “Азов”. А також відсутність посилань на джерела або документальні свідчення робить інформацію менш достовірною. Не менш важливим у цьому матеріалі – є відсутність автора тексту.
Перелічені “докази” у статті: грамота бійцю “Азову”, шеврони, ремінь з металевою пряжкою, підручник з ведення бою та література — не є фактом того, що особи, які мали ці речі підтримують ідеологію “нацистської Німеччини”, хоча росіяни її інтерпретують саме так.
Попри дискредитацію полку “Азову”, відкритої маніпуляції щодо нього та присвячення шеврона полку, який ніби-то нагадує нацистський “вольфсангель”, що уже неодноразово в українському медіапросторі було спростовано, і роз’яснено, що символізує поняття “ідея нації”, яке походить з часів Київської Русі.
В продовження теми “нацизму” проросійські телеграм-канали поширюють фейк, що ніби-то міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок сказала, що “в Україні реабілітували свастику в очах вільного світу”.
Цю інформацію не опублікувало жодне надійне українське чи іноземне медіа. А першоджерелом даного фейку є саркастичний, російський телеграм-канал “а вот мой яндекс кошелек”, які навіть після поширення цієї інформації російських каналів, висміяли їх та опублікували жартівливий пост про те, що “шалость удалась”.
Після того, як фейк з’явився в інфопросторі, деякі німецькі медіа почали поширювати не правдиву інформацію. Тому Німецька медіакомпанія CORRECTIV, яка проводить журналістські розслідування, відправила запит на Міністерство закордонних справ Німеччини. На що отримала відповідь: “За даними МЗС, ця заява сфабрикована. Немає інших ознак того, що Анналена Бербок зробила таку заяву”.
Фейки, які стосуються конкретних осіб – їх легше спростували, ніж виявити маніпуляції у публікаціях, які ми розбирали вище. Задля просування наративу “нацистів” в Україні, росіяни використовують не тільки внутрішні майданчики та платформи (медіа, телеграм-канали), а й міжнародні медіа. До прикладу, стаття грецького видання DNews, яке опублікувало статтю під назвою “Україна: ультраправі, націоналістичні та з неонацистськими відсилками в “батальйоні Азов”. Хочемо зазначити, що дане медіа неодноразово поширювало російську пропаганду на своїй платформі.
Загалом проаналізувавши статтю, можна виокремити декілька важливих маніпуляцій, а саме це:
Підбір фактів, стаття зосереджується на аспектах діяльності “Азову”, залишаючи поза увагою інші важливі контексти, наприклад, роль полку в обороні України. Або ж процент бійців з поглядами не притаманними більшості це 10-20% від 900 осіб, а це не більше 140 бійців, також в тексті є вирвані з контексту слова Андрія Дьяченка, який раніше наголошував, що це їхня особиста ідеологія, яка не має нічого спільного з офіційною ідеологією полку.
У статті є посилання на видання ”Al Jazeera”, яке стверджує, що батальйон “Азов” — це ультраправий, повністю добровольчий піхотний військовий підрозділ, члени якого — за оцінками медіа ”Al Jazeera”, 900 — є ультранаціоналістами та звинувачуються в неонацистській ідеології. Ресурс Media Bias Fact Chek, який за сукупними ознаками аналізує медіа, оцінює дане видання як лівоцентристське та упереджене. Зокрема через те, що воно іноді подає викривлені факти, використовує емоційні вислови та стереотипи.
У статті часто використовують слова з негативною конотацією, що спрямовано на викликання емоційної реакції у читача, а не на об’єктивне інформування. Прикладом такої маніпуляції є: “Окремі члени оголосили себе неонацистами, а серед членів поширений крайній правий ультранаціоналізм” – хоча такого офіційного звернення від полку не було. Або ж “Натомість підрозділ вчиняв погроми проти ромської громади та нападав на представників ЛГБТК-спільноти”, але надання підтвердженні інформації хоча б одного кримінального провадження або підтвердження у ЗМІ – відсутнє.
Фото та відеоматеріали, які опубліковані у статті, не мають ніякого підтвердження щодо їхнього першоджерела. Ба більше, деякі світлини – без ознак нацистських шевронів, прапорів та інших матеріалів, які мають до нього відношення, надаються вони без контексту та пояснення.
“Саме у 2014 році вони (ред. – російські пропагандисти) стосовно українських добровольчих батальйонів і особливо до тих, які були найвідомішими, а це полк “Азов”, першочергово, починають клеймування терміном “неонацист”. Проте, що цікаво, цей термін не знаходить жодних відгуків всередині самої росії, бо був направлений суто на західні медіа. Чому всередині росії він не знаходить відгуків? Тому що для росії, яка живе з 30-х років ХХ століття, з очікуванням ворога, який називається фашист. Це і фашистська Іспанія, фашистська Німеччина, фашистська Фінляндія, це фашистські країни Балтії. Термін фашизм у них є антитезою до існування російського гуманіста, російської ідеології. І зрозуміло, що коли вони починають у 2014 році через західні медіа закидувати і звинувачувати полк “Азов”, то зрозуміло, що внутрішній термін фашизм вони не могли використати в Європі. Російські пропагандисти починають вкладати термін неонацизм стосовно “Азову” та інших добробатів для того, щоб західний читач, споживач це сприймав”, – зазначає український історик, журналіст та чинний військовослужбовець Олександр Алфьоров.
Використання іноземних ЗМІ задля маніпуляції – це не щось нове у роботі російської інформаційно – психологічної операції. За словами історика, зовнішня пропаганда — це стара розробка КДБ. Ще з часів СРСР, які користувалися зовнішніми медіаресурсами інших країн для досягнення своїх ідеологічних цілей, і це було нормальне явище.
“Це ми вже бачимо у часи розбудови російського комунізму, у 30-ті роки, коли використовуючи різні європейські майданчики, вони починають розхитувати тему світової революції, комунізму в Іспанії, в Британії, у Франції. І зокрема, наприклад, їхні комуністичні або, під назвами “робітничі газети”, які були насправді органом пропаганди в Європі, переважно закривалися. Тому що це були газети, які фінансувалися з Москви напряму. І для багатьох країн це була безпосередньо загроза того, що буде створено один з ухилів вліво, який був присутній в часи Першої світової війни, через що розпадалося багато держав”, – додає він.
Слід зауважити, що з часу розпаду Радянського Союзу маніпуляція в іноземних ЗМІ значно ослабла. Але із закінчення другої Чеченської війни російська пропаганда та маніпуляція залишалися через три основні патерни це: російська мова, російська церква та єдність перемоги над фашистською Німеччиною.
На сьогодні, неправдивої інформації та маніпуляцій щодо великої кількості українських військових підтримують ідеологію нацизму – вдосталь. А щодо її заперечень та спростувань — невелика кількість. Тому слід свідомо розрізняти маніпуляцію як і ворога, так і осіб, які мають на меті отримати вигоду щодо своїх читачів. Важливим є не те що в описі маніпуляції є “нацисти” чи “неонацисти”, а те, що російське ІПСО завжди знайде ту кількість українців, які будуть уособленням повного “зла” як для росіян, так і для іноземних ЗМІ.
“Для росіян завжди буде якийсь “українець”, що формує у них явище “антируський чи антиросіянин”. Наприклад, на 1900-ті роки – це ”мазепинець”, потім з 1919-х років – це “петлюрівець” і вже з 50-х років – це “бандерівець”, тобто якийсь один українець, який “особливе зло” і спілкування з цим “колективним заходом”, але одночасно він один є уособленням зламу, бо весь український народ в пропаганді – це братній народ, який завжди хоче бути з росією. І ось накладання перспективі цієї однієї постаті з території України, як такого ворога і створюються образи, що характерно для їхньої пропаганди”, – додає Олександр Алфьоров.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Руф присутній! Вшанування пам’яті та спогади про бійця в історії сучасної України.
1 коментар