В Україні 319 медичних закладів надають послуги зі стаціонарної реабілітації, 479 – проводять реабілітацію амбулаторно для осіб, які постраждали від війни. Загалом, станом на 2024 рік, понад 366 тисяч осіб пройшли реабілітацію. Попри цю вражаючу цифру, реабілітація зазвичай триває декілька років і потребує постійного відновлення. Тому в Україні поступово з’являється все більше реабілітаційних центрів, створених як державою, так і громадськими організаціями чи небайдужими людьми. Один із таких створених центрів – реабілітаційний центр «4.5.0. Прикарпаття», що розташований у місті Калуш, що на Франківщині. Про нього для журналістки «Ветеран Медіа» розповіла керівниця центру Василина Перегуда.
Василина Перегуда – керівниця реабілітаційного центру «4.5.0 Прикарпаття» та дружина загиблого військовослужбовця Олега Перегуди, ветерана АТО/ООС і командира роти 80-ї десантно-штурмової бригади. Він загинув у червні 2022 року на Донеччині та був посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня.
Ідею створення реабілітаційного центру запропонував саме Олегом. Ще за часів Антитерористичної операції на Сході він мріяв про створення центру для ветеранів АТО/ООС. У 2021 році Олег разом із дружиною та однодумцями розпочали формування проєкту майбутнього центру, проте на початку 2022 року Олег став на захист країни, тоді ж ідея відійшла на невизначений термін.
«Початок створення реабілітаційного центру було закладено ще у 2021 році. Ідейником та натхненником був мій чоловік, який, на жаль, загинув на війні у 2022 році. Після його загибелі ми з командою продовжили працювати над його мрією – втілювати цей задум у реальність», – ділиться Василина Перегуда.
Роботи з реконструкції будівлі стартувало в серпні 2023 року, коли Василина разом із командою узгодили всі ключові організаційні моменти та знайшли фінансування.
«Ми понад рік займалися організаційними моментами: оформленням документації, питаннями оренди, залученням партнерів та донорів, а також структурними процесами в самій громадській організації. Згодом розпочали перші ремонтні роботи, реконструкцію будівлі, яку маємо в оренді. Вона була в доволі занедбаному стані. Демонтаж старого даху ми розпочали у серпні 2023 року», – розповідає вона.
Василина додає, що окрім будівництва, демонтажу та ремонтних робіт, паралельно тривала ще одна важлива частина процесу – пошук фахівців і спеціалістів у команду, зокрема реабілітологів та психологів, які зможуть забезпечити якісну підтримку для відновлення ветеранів.
«Було ще багато іншої роботи: організація роботи самої громадської організації, формування команди, пошук фахівців. Паралельно ми продовжували реконструкцію будівлі, залучали нових партнерів, шукали спонсорів і донорів, писали гранти, знайомили людей з нашою ініціативою. Ми активно працювали над просуванням у соціальних мережах, щоб цільова аудиторія більше дізнавалася про нас», – розповідає Василина.
У жовтні 2024 року реабілітаційний центр вперше відкрив двері для клієнтів. Спершу у тестовому форматі, щоб перевірити, які механізми працюють найкраще, а що ще потребує доопрацювання.
На сьогодні в центрі функціонує великий зал для занять із фізичним терапевтом та ерготерапевтом, обладнаний усім необхідним. Тут також проводяться різноманітні тренінги, майстер-класи, заняття з англійської мови для ветеранів (щотижня, безкоштовно), а також фітнес-заняття для сімей загиблих воїнів щоп’ятниці.
«У нас є проекційний екран, що дає змогу проводити навчання. Також маємо масажний кабінет та кабінет психолога, а ще приміщення ерготерапевтичної кухні: вона слугує не лише місцем для приготування їжі, а й як простір для занять, що сприяють відновленню функцій верхніх кінцівок та місцем для проведення зустрічей і обговорень», – додає Василина.
Станом на сьогодні реабілітацію в центрі проходять близько 45 клієнтів, переважно з Франківщини. Реабілітаційний центр розташований у місті Калуш, на вулиці Київській, 170, що фактично га околиці міста, поруч з річкою. З огляду на розташування, щоб забезпечити зручне транспортування до центру, наші спонсори придбали автомобіль для перевезення маломобільних груп населення.
«У майбутньому ми плануємо залучати ветеранів з усієї України», – додає Василина.
Керівниця зазначає, що сьогодні у команді працює 15 осіб. До складу входять фізичний терапевт, ерготерапевт, психолог, масажист, а також технічна команда.
“У нас є адміністратор Оксана і частина команди, яка займається управлінськими процесами. Це переважно волонтери: проєктний менеджер Юлія, наш операційний менеджер Оля, менеджер з будівельних робіт Тарас», – розповідає Василина.
Вона акцентує увагу на тому, що місія центру, допомогти українським військовим повернутися до звичного життя і покращити його якість після участі в бойових діях. Наразі центр ще перебуває у процесі розбудови, адже команда має амбітну мету – створити простір, де ветерани зможуть не лише проходити терапію, але й займатися спортом, відпочивати на природі та залишатися на території центру на тривалий період.
«У перспективі ми хочемо, щоб нашим ветеранам було максимально комфортно. Повноцінний курс реабілітації передбачає можливість проживання, тому ми плануємо встановити модульні будиночки на території. Вони будуть доступними, інклюзивними, і дадуть змогу ветеранам перебувати в центрі певний час, а після завершення курсу – повертатися до повсякденного життя», — зазначає Василина.
Вона також розповідає про одну з ініціатив, яка вже переходить до реалізації: «Наша наступна мета – створення апі-будиночка. Насправді, це не просто мрія, а конкретний план. У нас є бджоли, вулики, і ми хочемо облаштувати кілька апі-будиночків, де можна буде практикувати сон поруч із бджолами. Це сприятиме психологічному та емоційному відновленню, зниженню рівня стресу. Уже в липні плануємо почати будівництво першого такого будиночка – проєкт запущено».
Крім того, команда центру отримала фінансування від грантової програми Українського ветеранського фонду «ВАРТО: ЄДНАННЯ 2.0». Завдяки цьому вони планують запустити безкоштовне навчання для ветеранів, ветеранок, військовослужбовців та їхніх родин за напрямом адаптивного спорту. Програма передбачає підготовку тренерів і фахівців з реабілітації, які працюватимуть з людьми, що отримали травми й пересуваються на кріслах колісних або потребують спеціальних адаптивних умов для занять спортом. Для реалізації цього напрямку команда центру також планує облаштування спеціального спортивного майданчика з адаптивним покриттям, розрахованим на потреби маломобільних груп.
Підсумовуючи, Василина підкреслює цінності, які об’єднують команду центру: «Це місце – не просто центр, а простір сили, любові й пам’яті. Від самого початку нас об’єднала сильна історія й надзвичайний ідейник, чия відданість і бажання допомагати досі мотивують кожного з нас. Тут я черпаю енергію, шукаю підтримку й намагаюся ділитися цим із командою. Це також спосіб вшанувати його пам’ять – у планах створити меморіальну стіну, показати речі, які він любив, і нагадати, якою ціною ми здобуваємо спокій. Назва “4.5.0” символічна, що означає “добре, все спокійно”. І ми справді прагнемо, щоб кожен, хто сюди приходить, відчував саме це: спокій, силу, підтримку».
