Від початку повномасштабного вторгнення основний акцент українського суспільства зосереджений на українській армії, яка й до сьогодні стримує ворога на всіх фронтах. Питання сектору оборони займали перше місце на порядку денному законодавчих і виконавчих органів влади, зокрема й питання контролю за процесами у цій сфері. Для забезпечення такого моніторингу у 2023 році створили новий орган — Громадську антикорупційну раду при Міністерстві оборони. У 2024 році українці обрали новий склад Антикорради, до якої ввійшли чотири ветерани російсько-української війни, серед яких Віктор Біщук. Віктор розповів про те, як працює Аникоррада, та її мету для “Ветеран Медіа”.
Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України (ГАР МОУ) — це створений у квітні 2023 року колегіально-дорадчий орган, одним із ключових завдань якого є посилення громадського контролю за діяльністю оборонного відомства, а також нагляд за закупівлями та іншими процесами у Міністерстві оборони. Створення такого органу було відповіддю на корупційний скандал “яйця по 17 грн” закуплених Міністерством, який вкотре привернув увагу до корупційних ризиків у секторі оборони. Голосування до ГАР МОУ проводиться у форматі інтернет-голосування за кандидатів на офіційному ресурсі Міноборони.
Віктор Біщук — телеведучий, журналіст і ветеран російсько-української війни. За результатами конкурсу у 2024 році, він пройшов до ГАР МОУ разом з іншими ветеранами, серед яких також Юрій Гудименко, Олег Чернов та Микита Штанков.
До лав Збройних сил України Віктор приєднався у лютому 2022 року, де тримав оборону у складі 103-ї бригади територіальної оборони. Його мотивація приєднатися до Антикорради полягала в прагненні покращити забезпечення необхідних ресурсів для своїх побратимів і посестер, які перебувають у війську.
“Я мав можливість півтора року провести в лавах найкращих — у складі 103-ї бригади ТрО. Я бачив, як відбувається забезпечення амуніцією, одягом, зброєю, а також перепони для своєчасного постачання в підрозділи ЗСУ. Ці проблеми безпосередньо впливають на життя наших захисників. Кожен день зволікання — це життя наших воїнів. Наприклад, постачання недоброякісних мін 120-го калібру наприкінці минулого року — це кричущий приклад того, як корупція ставить під загрозу життя захисників”, — розповідає Віктор Біщук.
Віктор зазначає, що, маючи досвід служби, він чітко розуміє потреби та проблеми військових. Він додає, що, повернувшись до цивільного життя, вважає своїм обов’язком працювати в тилу для покращення процесів на передовій.
“У складі Антикорради цього разу 4 ветеранів з 15 членів. Це велика кількість людей, які мають безпосередній досвід служби від солдата до офіцера. Ми розуміємо, наскільки недосконало працюють системи в Міністерстві оборони, тому маємо особистий інтерес у виправленні ситуації. Я знаю обличчя своїх побратимів, які зараз воюють, і від моєї ефективної роботи залежить їхнє життя та забезпечення”, — підсумовує Віктор Біщук.
Віктор підкреслює, що сам по собі статус ветерана не гарантує фаховості в антикорупційній роботі, але досвід служби та бажання змінювати ситуацію роблять ветеранів цінними у громадському контролі оборонної сфери. Серед проблем він виділяє затримки з постачанням необхідних ресурсів.
“Ми відрізняємося від інших армій світу. Наприклад, в арміях країн НАТО процеси надзвичайно забюрократизовані, можливо, навіть більше, ніж у нас. Однак головна різниця в тому, що вони можуть собі це дозволити, оскільки не перебувають у стані війни. А ми воюємо, і нам потрібні швидкі процеси та оперативні рішення”, – зазначає Віктор Біщук.
Чоловік додає, що Антикоррада працює над формуванням кваліфікованого й неполітизованого висновку. Він зазначає, що потрібно зберігати інституції, забезпечувати незалежність ради та мінімізувати вплив політичних і бюрократичних чинників. Це лише один із прикладів роботи ради. На сьогодні ж рада активно працює над іншою проблемою – постановою Кабінету Міністрів, яка набула чинності наприкінці минулого року. Цей документ фактично зупинив процеси закупівель безпілотників та систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) для військових частин. Проте спільними зусиллями Антикоррради та Міністерства, вдалося усунути додаткові вимоги до постачальників і розблокували закупівлі для військових частин.
“Минулого року військові частини отримали значні кошти для закупівлі необхідних дронів із певними технічними характеристиками. Усі сподівалися, що нарешті військовим частинам нададуть можливість самостійно здійснювати ці закупівлі. Проте постанова Кабміну додала велику кількість бюрократичних перепон. Наприклад, тепер для закупівлі потрібен додатковий пакет документів, включно з експертним висновком. Як результат, із січня цього року закупівлі дронів військовими частинами фактично зупинилися”, – акцентує Віктор Біщук.
Тому, один напрямків роботи для ради – спрощення цього процесу для військових частин. За словами Віктора, це дозволить підвищити ефективність роботи підрозділів, забезпечивши їх безпілотними системами вчасно та без зайвої бюрократії. Адже швидкість постачання дронів безпосередньо впливає на боєздатність підрозділів на передовій.
“Хоч ми намагаємося висвітлювати усе, що відбувається, у публічному доступі для громадян, проте, нам слід пам’ятати що країна перебуває у стані війни, і це формально-юридичний воєнний стан накладає певні обмеження на публічний доступ до інформації. Деякі дані, зокрема про кількість закуплених мін, безпілотників чи виділених коштів у розрізі конкретних підрозділів, залишаються закритими”, – каже Віктор Біщук.
Він також додає, що завдання антикорупційної ради передбачають кілька різних напрямків, це як і удосконалення механізмів постачання безпілотників і систем РЕБ до військових частин, моніторинг витрачання коштів державними операторами тилу, так і покращення процесів закупівлі харчування, амуніції, пального та іншого обладнання для військових підрозділів. Віктор зазначає, що попри великий обсяг роботи, пророблений попередньою командою ради, українське суспільство дізнається про події в Міністерстві оборони переважно під час скандалів. Наприклад, звільнення Марини Безрукової з Агенції оборонних закупівель або ситуація з постачанням мін 120-го калібру.
“Це створює враження, що Міністерство оборони приховує або некомпетентність, або можливі корупційні ризики. У таких умовах громадська антикорупційна рада виступає посередником між суспільством і Міністерством оборони. Її завдання — вивчати документи, аналізувати процеси, спілкуватися з посадовцями й доносити до громадян зрозумілу інформацію про те, що саме відбувається у відомстві”, – зазначає ветеран.
Попри це, у ради є й інші перепони, за словами Віктора, проблема полягає у надмірній бюрократизації та відсталості процесів у Міністерстві оборони. Іноді додаткові “антикорупційні запобіжники” лише сповільнюють постачання необхідних ресурсів, зокрема застаріле законодавство. Наприклад під час розробки систем ситуативної обізнаності та управління у Міністерстві оборони були змушені керуватися нормативними документами 1999 року. За словами Віктора, такі ситуації потребують не лише боротьби з корупцією, але й оновлення нормативної бази.
“Важливим позитивним зрушенням у цій бюрократичній машині, стали впровадження цифрових інструментів “Резерв плюс” і “Армія плюс”. Ці сервіси дали можливість електронних переведень та значно спростили процеси в армії. Однак, перехід на цифрові рішення зустрічає природний опір з боку частини командного складу, звиклого до старих “паперових” методів управління. Але саме такі зміни зменшують простір для корупційних схем, адже цифрові системи мінімізують можливості для махінацій”, – розповідає він.
Як розповів Віктор Біщук, реформувати армію під час війни складно, адже будь-які зміни сповільнюють процеси. Проте без реформ українська армія не зможе ефективно протистояти ворогу.
“Призначення Павла Палісу з командира 93-ї бригади заступником в Офіс Президента України — це сигнал, що процес реформування армії триває. Подібні призначення можуть допомогти пришвидшити процеси в Міністерстві оборони та зробити його більш прозорим і оперативним”, – коментує ветеран.
Віктор каже, що такі зміни важливі, також необхідно залучати ветеранів до роботи в антикорупційній раді. Він додає, що вони мають не лише бойовий досвід, але й розуміють, як неефективність державної влади впливає на життя військових. Це люди з активною громадською позицією, які готові боротися за зміни не лише на фронті, а й у цивільному житті.
“Справжня боротьба з корупцією полягає не лише у виявленні та покаранні винних, а й у створенні умов, де корупція просто не зможе існувати. Потрібно усувати фактори, які створюють можливості для зловживань. І в цьому антикорупційна рада може відіграти важливу роль, працюючи як інформаційний місток між суспільством і Міністерством оборони та адвокатуючи реальні зміни в законодавстві та управлінських процесах”, – каже Віктор Біщук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ветерани у політиці: як реалізують Програму ветеранського лідерства від Руху Чесно та УКУ.
