Війна залишає слід у вигляді зруйнованих будинків, міст та мирного життя людей. Багато хто з військових, після отримання поранення або звільнення з військової служби намагаються повернутися до цивільного життя. Першочерговий їх крок – це пошук роботи. Роботодавці, своєю чергою, повинні вміти та знати, як правильно спілкуватися з ветеранами після фронту та взаємодіяти із ветеранами з інвалідністю. Мінветеранів підготували короткий гайд “порад” для підприємців, як правильно комунікувати з ветеранами.
Загальні правила спілкування з ветеранами, які повертаються працювати на підприємство:
- НЕ слід розпитувати ветерана про війну, про травматичний досвід, йог переживання, емоції;
- НЕ зупиняйте ветерана при розмові;
- НЕ давайте оцінку інформації, яку говорить ветеран;
- НЕ приділяйте до ветерана надмірної уваги, жалю, слід спілкуватися із ним так само як і з іншими;
- НЕ використовуйте слова-кліше: “Війна–це пекло”; “Якщо ти повернувся з війни, можеш залишити у минулому”, та ін.
- НЕ продовжуйте співбесіду з ветераном, якщо поза межами кабінету чути гучні звуки або незрозумілу метушню;
- НЕ говоріть: “Час припинити себе поводити так, як на війні”;
У процесі спілкування, будьте ввічливі, встановіть зоровий контакт й відчуйте готовність його вести діалог. При розмові уважно слухайте ветерана, та вживайте “Я – висловлення”, “Я – відчуваю”, “Я гадаю”. Слід говорити про майбутнє, а не минуле. Необхідно демонструвати до нього професійний інтерес, а не особистий. Ветерану необхідно надати можливість поставити питання. Також:
- Якщо виникає відчуття, що людині не комфортно – зробіть перерву;
- Розкажіть про соцпільги, які має ветеран, про усі кадрові питання, та дізнайтеся про те, чи надали йому юридичну консультацію.
У сучасному світі поняття “інклюзії” дуже гостро стоїть у суспільстві, і нам усім необхідно вчитися правильно спілкуватися із людьми, які мають обмежену мобільність. Все це, задля того, що не ображати та демотивувати їх. Тому, підприємцям слід знати правила етики при взаємодії з ветеранами з інвалідністю.
У комунікації слід уникати таких слів “жертва”, “прикутий”, “сліпий”, “хворий”, “каліка”. Звертайтеся прямо до ветерана, а не до того, хто його супроводжує, привітайтеся та потисніть йому руку.
Якщо ви хочете допомогти, спершу запитайте у нього дозвіл на поміч. Після відповіді, уточніть як допомогти. НЕ проявляйте жалість до ветерана, це емоція шкодить подальшій роботі.
Запам’ятайте: колісне крісло – це частина недоторканого простору ветерана.
У таких випадках, є важливим зоровий контакт, і необхідно розташуватися так, що очі були на рівні з ветераном.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Понад 106 тисяч осіб, які пережили окупацію отримали грошову допомогу від Червоного Хреста.
1 коментар