Девʼятого червня – треті роковини загибелі київського активіста, журналіста та військового-добровольця 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Романа Ратушного. У перші дні повномасштабного вторгнення, у віці 24 років, активіст, не вагаючись, став на захист свободи та незалежності рідної країни. Протягом життя Роман мав жагу до справедливості та боротьби за дерусифікацію в Україні, став відомим завдяки своїй протикорупційній діяльності, захисту інтересів українських активістів та заснуванню громадської організації «Захистимо Протасів Яр», аби завадити незаконній забудові. Сьогодні ім’я Романа Ратушного стало символом нової генерації громадських лідерів, яка змінила Україну. Журналістка «Ветеран Медіа» поспілкувалася із близькими захисника й більше дізналася про шлях активіста, погрози зі сторони влади та яким насправді був Роман у щоденному житті – поза журналістськими розслідуваннями та судовими справами.
Роман Ратушний народився у липні 1997 року в сім’ї української письменниці та поетеси Світлани Поваляєвої та Тараса Ратушного – активіста руху «Збережи старий Київ» проти забудови історичного Києва. Вперше взяв участь у протестах підлітком, у 2012 році, долучившись до масових акцій у Києві проти ухвалення «мовного закону Ківалова-Колесніченка», який передбачав, що українська мова залишається державною, але розширював використання регіональних мов, якщо їх носіїв не менше 10% в окремих регіонах. Наприкінці 2013 року, у віці 16 років, Роман з іншими студентами та родиною брав участь у Євромайдані. У ніч на 30 листопада хлопець разом з іншими студентами зазнав нападу від працівників міліції та підрозділу «Беркут». Тієї ночі постраждали понад 79 осіб, а троє й досі вважаються зниклими безвісти. Після подій Євромайдану Роман працював журналістом над проєктом «Метро на Троєщину», також писав про політику та енергетику.
Ініціатива та боротьба за збереження зеленої зони у Протасовому Яру в центрі Києва й запобігання будівництву багатоповерхівок займає окреме місце у біографії активіста. У 2018 році Роман очолив ініціативу «Захистимо Протасів Яр», до якої долучилися десятки містян та інших екоактивістів. На початку травня 2019 року на території Протасового Яру забудовники компанії «Дайтон Груп» почали встановлювати паркан, не маючи на це офіційного дозволу від міста.
Під час одного з інтерв’ю у листопаді 2019 року для українського каналу Роман поділився, що громада одразу почала протидіяти незаконній забудові та досить швидко сформувала ініціативну групу, яку він очолив. Журналістка «Ветеран Медіа» поспілкувалася з Юлією Батле, головою громадської організації «Захистимо Протасів Яр», яка розповіла, яким був активіст у щоденному житті та яким назавжди запам’ятається друзям і колегам.
«Я запам’ятала Рому як відчайдуха з палаючими очима. Він був безстрашним, відданим, винахідливим, розумним — без перебільшення, людиною з невичерпною енергією. Роман був неймовірним організатором і комунікатором, який легко знаходив спільну мову з людьми й не зупинявся перед перешкодами. Саме за його ініціативи у 2019 році ми створили ГО «Захистимо Протасів Яр», навколо якої об’єднались люди для захисту зеленої зони та вирішення інших місцевих проблем», — поділилася Юлія.
За словами активістки, найважчий період кампанії проти забудови зеленої зони тривав у 2019–2020 роках. Юридичний тиск та погрози від дніпровської компанії-забудовника «Дайтона Груп», а також тиск від їхніх впливових представників тривали понад рік. Як згадує Юлія, Роману відкрито погрожували та вдавалися до «натяків на фізичну розправу», зокрема від адвоката Андрія Смирнова, ексзаступника керівника Офісу Президента України. Саме незаконне переслідування та погрози спонукали Романа не здаватися й продовжувати гуртувати громаду для чергувань у наметах на території Протасового Яру, запевняючи людей у справедливості та вірі в перемогу у суді. Правозахисник публічно фіксував погрози та вимагав реакції від влади й місцевих органів.
У січні 2020 року Романа запросили до Брюсселя на зустріч із головою групи підтримки України Європейської комісії та представниками Європейського фонду підтримки демократії. Як розповіла Юлія, тільки після відкритого звернення голови групи підтримки України в Європейській комісії Пітера Вагнера до керівництва України в Twitter та Facebook прямі переслідування Романа Ратушного припинились, але судові засідання та боротьба активістів продовжувалася. Через два роки, в липні 2022-го року, Київська міська рада ухвалила рішення про створення ландшафтного заказника «Протасів Яр», а ще за рік проголосувала за присвоєння йому імені Романа Ратушного.
«Ми продовжуємо реалізовувати головний задум Романа Ратушного – збереження зеленого простору в центрі Києва: боротьбу в судах за статус ландшафтного заказника місцевого значення й розвиток Протасового Яру. Це було його мрією і заповітом громаді. Для України Роман назавжди залишиться прикладом того, що одна людина спроможна досягти великих змін у суспільстві. Не боятися і не відступати – саме це ключовий урок активізму. Він показав нам силу громадської солідарності: віра Романа у можливість змін “невеличкою громадою, послідовно й надовго” – дуже актуальна сьогодні», – розповіла Юлія Бартле.
За словами активістки, Роман мріяв про громадянське суспільство, де свідомі, небайдужі люди беруть на себе відповідальність за місце, де живуть – від місцини, села чи великого міста до всієї країни. Рідне місто Київ, у якому Роман народився та прожив усе життя, він бачив зеленим, комфортним і демократичним – містом, де збережено й розширено зелені громадські простори, а інтереси містян ставлять вище за інтереси забудовників.
«Він був найкращим з нас, представником нової української нації, покоління Революції Гідності, яке без страху активно відстоює права, свободи та принципи демократії», – підсумувала Юлія Бартле.
У березні 2021 року, після участі в акції протесту на підтримку одеського журналіста й активіста Сергія Стерненка біля Офісу Президента, Печерський суд призначив Роману цілодобовий домашній арешт. Однак рішення суду не зупинило активіста – в цей період він створив власний YouTube-канал, де ділився своїм досвідом, аналізував політичну ситуацію, говорив про журналістику та давав юридичні поради щодо самозахисту у випадку правопорушень з боку влади чи правоохоронних органів.
Після звільнення з-під домашнього арешту та повернення до активної діяльності Роман познайомився з головою громадської організації «Ліберально-демократична ліга України» Артуром Харитоновим. Знайомство згодом переросло у дружні відносини, побудовані на спільних переконаннях і цінностях. Артур поділився, що під час знайомства поділився із Романаном, яке значення має міжнародна політика та інтеграція у світовий екологічний рух для боротьби за збереження історичних урочищ Києва та протистояння незаконній забудові столиці.
«Можу сказати, що природа нашої взаємодії в перші місяці була в контексті міжнародної політики. Рома дуже добре розумів значення відкритої України та інтеграції в глобальний бюрократичний світ. Згодом було видно, що Рома має той досвід, якого бракує мені, а я маю той, якого не вистачає йому, тому ми дуже добре співпрацювали. Десь навіть утилітарно – але в цьому, напевно, і весь Рома. У нього світогляд будувався на результатах. Тобто, якщо справа не приносить результату, суспільного розвитку – того, заради чого він живе – тоді вона не має значення», – поділився Артур Харитонов.
Артур також згадує, що від інших активістів свого часу Романа відрізняли глибокий аналіз і схильність заглиблюватися в окремі теми. Правозахисник найбільше прагнув відстоювати свободу та справедливість у своїй країні. Попри молодий вік, юнак вмів брати на себе відповідальність і не боявся цього.
«Рома дійсно був борцем за свободу, в найглибшому розумінні цього слова. Свободу держави, свободу людини, свободу суспільства. І йдеться зовсім не про вседозволеність, а про справедливість, якої він прагнув. Його діяльність із відстоювання Протасового Яру показує, чому не варто стояти осторонь своєї країни. Історія цього місця – це не просто про незаконні забудови, а про системне підривання національної безпеки, про тих самих корупціонерів і клептократів, які досі вільно себе почувають», – зазначив Артур.
Зі спогадів товариша про активіста: він був прямолінійним і зосередженим на правосудді. Роман Ратушний активно висловлював свою думку й не раз «загострював кути» у своїх політичних висловлюваннях і діяльності. Від початку повномасштабного вторгнення Роман долучився до розвідувального взводу 2-го мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». За словами товариша, він завжди намагався не лише вирішувати проблеми, а й досліджувати та усувати причини їх виникнення.
«Він хотів вирішити питання одразу до кореня. Яка зброя постачається в Україну? Як на це вплинути? Як говорити з людьми, які ухвалюють рішення поза Україною про те, щоб Україна мала таку чи іншу підтримку? Це – глобальне мислення. Тому я думаю, що Рома чудово розумів, що він допомагав би не тільки фізично, як військовослужбовець, а й своїм розумом і вмінням відстоювати справедливість», – зазначив товариш Романа.
Артур переконаний, що головна ідея Романа продовжує жити, а отже — живе і він сам. Активіст завжди прагнув дивитися на реальність об’єктивно і, за словами друга, ніколи не моралізував суспільні упередження. Свідома людина, вважав Роман, – це та, що бере відповідальність за свої дії, насамперед перед собою. Артур наголосив, що його друг чітко розумів і просував ідею, що відповідальність за Україну – в руках самих українців. Активіст ніколи сліпо не дивився на майбутнє країни, мислив раціонально. Він приймав те, що суспільство часом робить крок вперед, а в інші моменти – два кроки назад. Без цього не буває розвитку й зростання.
«Попри те, що Рома ніколи не боявся за себе, у нього іноді був такий брак страху, він дуже хвилювався за своїх близьких, людей за яких він боровся. Це була його невід’ємна частина. Він помер вільною людиною. Він ніколи не був рабом, робив те, у що він вірив», – підсумував Артур Харитонов.
Роман загинув дев’ятого червня 2022 року в бою під Ізюмом, Харківської області, потрапивши у ворожу засідку. На честь захисника перейменували одну з вулиць Києва, рішення підтримали понад 30 тисяч людей, а також створили мурал на честь Романа одній із вулиць міста, неподалік Протасового Яру.
Кожного літа на центральній галявині заказника проходять кінопокази під відкритим небом документального кіно, які започаткував ще сам Роман. За ініціативи матері активіста Світлани Поваляєвої щороку також проводять фестиваль пам’яті Романа Ратушного «Протасів Яр». Зокрема, у вересні 2023 року в Україні представили фільм «Роман Ратушний – вільна людина», який висвітлює діяльність українського громадського діяча, журналіста, захисника Протасового Яру, учасника Революції Гідності та воїна.
«Випалюйте в собі всю російську субкультуру. Випалюйте в собі всі спогади з дитинства, пов’язані з російським-радянським. Випалюйте в собі стосунки з родичами чи друзями по ту сторону – з усіма, хто є носієм російської субкультури. Інакше це все випалить вас», – пригадуймо слова Романа Ратушного.
