У часи війни мистецтво стає не лише розрадою, а й інструментом реабілітації. У проєкті «Право на мрію», ініційованому культурним центром DRAMAN, дружини військовослужбовців і ветеранів опановують театральну майстерність, відкриваючи для себе нові можливості психологічного відновлення та творчої реалізації. Їхня спільна робота вилилася у виставу «Розплітання», режисером якого є Борис Філімонов. Паралельно організація розвиває інші ініціативи на підтримку армії та культури. Про виставу та ініціативу для дружин військових і ветеранів розповів журналістці «Ветеран Медіа» керівник центру, драматург та продюсер Олександр Сітухо.
DRAMAN був заснований у Києві в квітні 2022 року. Місія організації була усвідомлена як системна підтримка нових проєктів та творчих особистостей в театральній сфері. У тому числі — завдяки відродженню театрального меценатства в Україні. За час існування DRAMAN надав організаційну, фінансову та інформаційну підтримку десяткам театральних проєктів, через його театралізовані тренінги пройшло біля трьох сотен осіб, а безкоштовні квитки в театри отримало близько чотирьох тисяч осіб з вразливих категорій: ВПО, родини УБД, волонтери, військові лікарі тощо .

Олександр Сітухо до своєї театральної діяльності 20 років займався захистом активів. З часом чоловік почав цікавитися креативною економікою: серіали, шоу, освітні курси та порівнював як окрему систему економіки. Та поступово дійшов висновку, що театр — це ідеальна модель майбутньої економіки, оскільки це мінімум матеріальних ресурсів із можливістю створювати креативний продукт у необмеженій кількості. Тоді ж сам почав займатися театром, отримав акторську та драматургічну освіти та досвід і прийшов до необхідності до створення фундації, яка б забезпечувала підтримку новітніх проєктів. Враховуючи, що аналогічних структур в Україні на той час не було, за взірець був взятий Королівський театральний траст Великої Британії, схожі іноземні Так з’явився DRAMAN та його проєкти.
Одним із таких проєктів стало «Право на мрію», спрямоване на допомогу в поновленні ментального здоров’я вразливих категорій населення засобами театру. Одним з напрямків став театралізований тренінг “Метаморфози”. У вересні 2024, за підтримки Міністерства культури, освіти та науки Нідерландів, тренінг стартував для дружин військовослужбовців і ветеранів.



До пілотного набору долучилися 20 учасниць, які пройшли спеціальний тренінг та психологічний практикум. Згодом 12 із них увійшли до акторського складу вистави «Розплітання», що стала фінальним етапом програми. П’єса, по якій було поставлено виставу, була написана Олександром спеціально для них.
У грудні 2025 році відбулася прем’єра «Розплітання» на сцені Київського національного академічного Молодого театру. Для учасниць це був унікальний театральний досвід: ролі, які вони виконували, були побудовані на особистих переживаннях та реальному життєвому досвіді.


Учасниці вже зіграли п’ять аншлагових вистав — як благодійних, так і комерційних. Олександр Сітухо, підкреслює, що «Розплітання» стало не лише можливістю для жінок опанувати нову навичку, а й важливим методом психологічного відновлення в колі тих, хто дійсно розуміє їхній шлях.Для багатьох це стало реалізацією давніх мрій вийти на сцену.
«Це наш постійний проєкт, ми працюємо з різними групами. У нас були люди старшого віку — ми починали саме з ними, співпрацюючи з БФ «Життєлюб». Потім працювали з внутрішньо переміщеними особами, батьками дітей з інвалідністю, ветеранами, навіть із людьми, які мають деменцію», — розповідає Олександр Сітухо.
Ідея зосередитися на роботі з родинами ветеранів виникла під час реалізації проєктів для самих ветеранів. Організатори зрозуміли, що ефективніше впливати не безпосередньо на військових, а через їхнє найближче оточення, яке значною мірою визначає психологічний стан людини. Головним оточенням для військових є родина, насамперед — дружини та жінки, особливо ті, чиї чоловіки ще не демобілізовані й перебувають на фронті. Саме родина є важливим чинником, що впливає на психологічний стан і боєздатність військових. Це повністю відповідаю принципам системної психотерапії.

«Ми зібрали таку групу, отримали підтримку не лише іноземної держави, але місцевої влади та ЗМІ, провели навчання, і вони досить швидко реабілітувалися. Потім самі сказали: ми хочемо вже робити щось серйозне», — акцентує керівник.
Тоді, як зазначає Олександр, він написав для них п’єсу «Розплітання». У березні відбувся вже сьомий показ. Спочатку вони намагалися ставити виставу для «внутрішнього глядача» — проводили закриті виступи для рідних та близьких, щоб потренуватися й спробувати себе у театрі. Згодом вирішили відкривати покази для ширшої публіки й продавати квитки всім охочим.
«Наш театр відрізняється від інших. Наприклад, Театр воєнних дій працює з бойовим досвідом, який був у військових. Вони його рефлексують, і видають уже у мистецький продукт. У нас же військовий контекст присутній у сюжеті вистави як обставина, а вся увага зосереджена на внутрішні зміни в людині, що відбуваються в такому унікальному контексті », — зазначає драматург.
Події вистави, як розповідає Олександр, розгортаються у день перед весіллям, після якого наречений одразу вирушає на службу. Через цю історію автори розкривають головну ідею — вплив оточення на психологічний стан військового та його боєздатність у тому числі. У сюжеті представлені образи нареченої та стурбованої матері нареченого, яка намагається зробити все можливе, аби її син залишався спокійним і міг повноцінно виконувати свій обов’язок.

«Ми свідомо обрали комедійно-драматичний сюжет, у якому переплітаються елементи комедії, трагедії та драми. Це потрібно для того, щоб задіяти різні емоції глядачів», — пояснює режисер.
Він додає, що реабілітація та відновлення через театр — дієвий метод. Під час вивчення ефективності цього підходу команда проводила опитування та аналізувала стан ментального здоров”я серед учасниць.
«Наші психологи також оцінювали рівень залученості, наявність сенсів життя, досягнень та ще кількох показників. На початку результати були дуже низькими, особливо в частині самотності та негативних емоцій. Згодом у них сформувалася своя група — однодумці зі спільними темами. Якщо спочатку була лише одна об’єднавча тема, то тепер їх стало дві. У них утворилася робоча команда, яка разом створила креативний продукт. Показники самотності та залученості значно покращилися. Наразі в них суттєво зменшився емоційний та комунікаційний голод», — зазначає Олександр.
Про ефективність підходу свідчать і результати психологічного тестування. Воно показало, що після завершення проєкту в учасниць зросли показники залученості, відчуття сенсу життя та досягнень, а рівень самотності суттєво зменшився.
«З кожною учасницею справді відбулася метаморфоза. Навчанню театральної майстерності передувала тривала робота на групових заняттях та індивідуальні сесії з психологом. Жінки буквально віднаходили себе нових — було багато сміху і сліз, рефлексій та відкриттів. Поступово на зміну внутрішній напрузі приходила творча енергія», — коментує координаторка проєкту Аліна Климанська.


Автор проєкту Олександр Сітухо розповідає, що спочатку команда планувала працювати безпосередньо з пораненими військовими, щоб сприяти їхньому відновленню. Однак цей підхід поки що не спрацював. Тоді вони вирішили звернутися до їхніх дружин, оскільки родина є першим контактом для захисників, місцем, де вони можуть зцілюватися та адаптовуватися.
«У моєму житті було багато хвилювання через службу чоловіка, а згодом через його поранення. Я ніби забула про себе у щоденних турботах. У програмі ми вчилися знову відчувати, давати волю невисловленим почуттям. Зараз я шукаю шляхи, як повернутися до себе — тієї, щасливої і вільної. Театральна сцена — один із них. Чоловік підтримує мене і пишається моєю грою», — коментує свою участь у проєкті Анна Мовчан.
Окрім роботи над реабілітаційними проєктами, DRAMAN розвиває й інші ініціативи. Зокрема, діє проєкт «Театр для перемоги» — ініціатива підтримки збору коштів на військові потреби. Кошти залучаються шляхом проведення розіграшу безкоштовних квитків до театру. Завдяки цій акції вдалося провести збори для 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», Бригади Національної гвардії України «АЗОВ» та інших підрозділів Збройних Сил України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Театр Воєнних Дій: як працює театр, де грають тільки ветерани та діючі військові.
