Щонеділі у Львові ветерани збираються, щоб пограти в бадмінтон. Ця ініціатива, організована Ігорем Дзядечко у співпраці з клубом «Команчеро», що на Сихові, стала не лише способом підтримки фізичної активності, а й важливим елементом реабілітації та соціалізації колишніх військових.
Під керівництвом досвідчених тренерів Влада Васильєва та Алекса Деніце ветерани розвивають координацію, покращують моторику та зміцнюють м’язи, що є надзвичайно важливим після отриманих травм.
Ігор сам проходив реабілітацію після важких проблем зі здоров’ям. Він розумів, що фізична активність – ключовий елемент відновлення.
«Я ходив у гори всю осінь і літо, а потім зрозумів, що взимку буде складніше. Тоді згадав про Алекса та Влада, бо колись займався бадмінтоном. Я звернувся до них, і ми вирішили започаткувати ще одну активність для ветеранів», – розповідає він.
Бадмінтон – це динамічний вид спорту, що задіює всі групи м’язів, сприяє розвитку гнучкості та швидкості реакції. Крім того, це чудовий спосіб здобути нові навички, згуртувати команду і просто отримати позитивні емоції.
Ігор розповідає, що перших учасників він знаходив випадково. Одного разу, прогулюючись площею Ринок, він побачив військового на протезі й вирішив запропонувати йому приєднатися до походу в гори. Той не зміг, але дав контакти соціальної служби, яка працює з ветеранами. Так поступово почала формуватися спільнота, яка нині налічує понад 30 осіб у групі з бадмінтону та близько 20 осіб, які ходять у гори. Тренування з бадмінтону відбуваються щотижня і тривають до півтори години.
Не всім ветеранам легко наважитися долучитися до фізичної активності. «Зі 100 людей двоє одразу погоджуються, ще п’ятьом треба пояснити, а решту доводиться довго переконувати», – зізнається Ігор. Він використовує різні методи мотивації – від показу відео з тренувань до банальних, але ефективних прийомів, як-от запрошення на шашлик у горах.
Одним із прикладів позитивного впливу цих занять є історія ветерана, якому вдалося отримати спортивні протези завдяки спортивній активності. «Він був дуже пригнічений, але після того, як почав тренуватися, відчув, що може більше, і знайшов фонд, який забезпечив його необхідним обладнанням. Там важливу роль зіграло те, що він активно займається спортом. Адже спортивні протези не хочуть давати тим, хто ними майже не користуватиметься», – розповідає Ігор.
Окрім бадмінтону, Ігор організовує скелелазіння та походи в гори, а в майбутньому планує додати плавання та навіть навчання основам польотів на F-18. Його головна мета – допомогти ветеранам знайти свій шлях до відновлення, показати їм, що вони можуть більше, ніж самі думають.
«Я знаю, як це – опинитися в ситуації, коли здається, що нічого не можеш. Але якщо поруч є ті, хто підтримає, все можливо. Головне – не залишатися на місці», – підсумовує Ігор.
Ініціатива з бадмінтоном постійно розвивається. Зараз Ігор та його команда шукають можливості для залучення ще більшої кількості ветеранів, співпрацюють з реабілітаційними центрами та ветеранськими організаціями. Вони також прагнуть організувати змагання з бадмінтону між ветеранськими командами різних міст, щоб учасники могли не лише тренуватися, а й відчувати спортивний азарт та командний дух.
Окрім того, ведуться переговори щодо залучення професійних спортсменів і тренерів, які могли б проводити тренування.
«Ми хочемо, щоб ветерани мали можливість вчитися у найкращих та, можливо, навіть брати участь у всеукраїнських чи міжнародних турнірах», – ділиться планами Ігор.
Також є ідея створити окрему програму для ветеранів із важкими травмами – з адаптованими тренуваннями, спеціальним обладнанням і психологічною підтримкою.
Ветерани, які долучилися до тренувань, відзначають позитивний вплив спорту на реабілітацію та моральний стан.
Олексій, ветеран 36-ї бригади морської піхоти, розповідає: «Протез багато чого обмежує, і я довгий час навіть не пробував бігати. Але після тренувань з бадмінтону я зрозумів, що можу спробувати більше. А ще тут є відчуття команди – ми всі були в армії, ми всі як одна родина».
Володимир, ветеран, який отримав кульове поранення біля серця, каже: «Я дізнався про ці тренування через викладача англійської, яка теж грає в бадмінтон. Прийшов раз – і залишився. Це не лише фізичне навантаження, а й можливість спілкування, знайомства з іншими ветеранами. На початку було важко, але я продовжую, бо тут справді класна атмосфера».
Фізична активність – це не лише про здоров’я, а й про повернення до цивільного життя. Багато ветеранів після війни стикаються з ізоляцією, втратою мотивації та труднощами з адаптацією. Спорт стає для них не просто розвагою, а справжнім інструментом для повернення до активного життя.«Ветерани – це люди, які вже раз довели свою силу. Наше завдання – допомогти їм знову повірити в себе», – підсумовує Ігор.
Фото: «Ветеран Медіа»
