У четвер, 20 лютого, Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні. Ця дата стала символом боротьби за свободу, демократію та гідність. Події того дня 2014 року увійшли в історію як найтрагічніші за весь період Революції Гідності, а також початок російської агресії проти України.
За даними Українського інституту національної пам’яті, 20 лютого 2014 року в центрі Києва загинула найбільша за час Революції Гідності кількість протестувальників – 48 осіб. Разом із ними, ще 54 смертельно поранені учасники мирних протестів та п’ять активістів Майдану, які загинули навесні 2014 року, стали Героями Небесної Сотні.
Події 20 лютого стали переломним моментом у боротьбі за європейське майбутнє України. Протестувальники вийшли на Майдан не лише через зміну зовнішньополітичного курсу країни, а й через прагнення до справедливості, відмови від корупції та захисту прав людини. Влада відповіла на це насильством, яке досягло свого піку саме цього дня.
Початок Революції Гідності
21 листопада 2013 р. прем’єр-міністр Микола Азаров несподівано оголошує про рішення уряду призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Ввечері близько двох тисяч людей збираються на Майдані Незалежності в Києві на знак протесту.
24 листопада у Києві проходить хода «За Європейську Україну!» та великий мітинг на Європейській площі, що зібрав від 60 до 150 тисяч людей. Аналогічні мітинги відбуваються в багатьох містах України.
26 листопада починається студентський попереджувальний страйк. Ввечері відбувається об’єднання громадсько-студентського та політичного Майданів, коли протестувальники з Європейської площі приєднуються до акції на Майдані Незалежності.
30 листопада близько 4-ї ранку бійці спецпідрозділу «Беркут» силою розганяють протестувальників, переважно студентів, що залишилися чергувати на Майдані. Внаслідок розгону постраждали 94 особи. Ця подія стала точкою неповернення, після якої Євромайдан перетворюється на Революцію Гідності.
1 грудня у Києві проходить велике народне віче, на яке виходять від 500 тисяч до 1 мільйона протестувальників. Майданівці займають Будинок профспілок та будівлю КМДА. Ввечері на вул. Банковій біля Адміністрації Президента відбуваються сутички з «Беркутом», що закінчуються жорстоким побиттям протестувальників та журналістів.
8 грудня понад мільйон людей беруть участь у Народному віче на Майдані. Починається блокування урядових установ. У Києві знесено пам’ятник Леніну.
11 грудня перша спроба штурму Майдану силовики намагаються розігнати Майдан, однак протестувальники утримують позиції. Вранці вони відбивають також спробу захоплення КМДА.
25 грудня на трасі Київ-Бориспіль жорстоко побито журналістку і активістку Тетяну Чорновіл. Напад викликає хвилю обурення в суспільстві.
Криваві події січня
16 січня 2014 р. Верховна Рада з грубими порушеннями ухвалює пакет репресивних законів, що суттєво обмежують громадянські свободи. Це викликає радикалізацію протесту.
19 січня на вулиці Грушевського в Києві починається відкрите протистояння між протестувальниками та силовиками. Починається новий етап революції.
22 січня внаслідок сутичок на Грушевського гинуть Сергій Нігоян, Михайло Жизневський і Роман Сеник. Викраденого активіста Юрія Вербицького знаходять мертвим зі слідами катувань.
23-27 січня протест шириться областями: активісти займають Львівську, Тернопільську, Рівненську, Івано-Франківську та інші ОДА, створюючи Народні ради.
28 січня Верховна Рада відправляє у відставку прем’єр-міністра Миколу Азарова, що є спробою влади послабити протестний рух.
Лютий 2014: кульмінація революції
16 лютого частково звільнили адмінбудівлі. В обмін на звільнення захоплених будівель ОДА та КМДА звільнили заарештованих активістів.
18 лютого під час мирної ходи до Верховної Ради відбувається жорстоке протистояння із силовиками, що призводить до численних жертв серед протестувальників. Ввечері 18 лютого розпочинається основний штурм Майдану з використанням бронетехніки, гранат та вогнепальної зброї. У ніч на 19 лютого горить Будинок профспілок.
20 лютого снайпери та силовики розстрілюють протестувальників на вулиці Інститутській. Загалом у ці дні гине понад 100 осіб – Герої Небесної Сотні.
21 лютого Янукович втік з Києва. Наступного дня Верховна Рада офіційно відсторонила його від влади. На Майдані відбулося загальне прощання з Героями Небесної Сотні. Після жалобної служби загиблих проводжали в останню путь під скорботні звуки пісні «Пливе кача по Тисині».
Революція Гідності тривала 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Вона розпочалася як протест проти відмови уряду підписати Угоду про асоціацію з ЄС, однак швидко переросла у загальнонаціональне повстання проти корупційного режиму. Події розгорталися на столичному Майдані Незалежності та прилеглих вулицях – Хрещатику, Інститутській, Михайла Грушевського. Влада намагалася придушити протест силовими методами, що зрештою призвело до численних жертв. Усіх, хто віддав життя у ті дні, назвали Небесною Сотнею.
Героями Небесної Сотні стали люди різного віку, освіти, професій та національностей. Наймолодший із них, Назарій Войтович, мав лише 17 років, а найстарший, Іван Наконечний, – 82. Серед загиблих – українці, білоруси, грузини, а також три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет. Останнім до списку Героїв Небесної Сотні долучили Віктора Орленка, який помер у червні 2015 року від наслідків поранень, отриманих під час штурму Майдану.
Революція Гідності стала переломним моментом в історії сучасної України. Вона не лише повалила авторитарний режим, а й відкрила шлях до реформ та євроінтеграції. Завдяки їй Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, розпочала боротьбу з корупцією, децентралізацію, декомунізацію та реформування державних інституцій. Громадянське суспільство згуртувалося, а волонтерський рух почав масштабну роботу задля забезпечення української армії на фронті з росією
День Героїв Небесної Сотні встановлений указом Президента у 2015 році. Він покликаний вшанувати подвиг громадян, які віддали своє життя за демократичне майбутнє України. Їхня боротьба продовжується – у волонтерських ініціативах, в утвердженні прав і свобод, у відстоюванні територіальної цілісності держави. Пам’ять про Небесну Сотню – це нагадування про ціну, яку заплатила Україна за свій вибір жити у вільній і демократичній країні.
Подвиг Небесної Сотні назавжди залишиться в пам’яті українців. Вони віддали свої життя за право жити у вільній, демократичній та незалежній державі. Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, боротьба за незалежність триває. Але жертовність Героїв Небесної Сотні та їхня віра в Україну стали прикладом для всіх, хто продовжує виборювати майбутнє держави. Їхня пам’ять живе у серцях мільйонів українців і надихає на подальшу боротьбу за свободу та справедливість.
