У четвер, 24 липня, на засіданні пленарної сесії Львівськох міськох ради погодили виділення 1,5 мільйона гривень із бюджету розвитку міста на капітальний ремонт території в районі вул. Степана Бандери з розширенням хідника для влаштування громадського простору Євгена Коновальця.
Меморіальний простір планують облаштувати неподалік Львівської політехніки – на розі вулиць Старосольських та Степана Бандери.
«На сесії міської ради передбачили кошти на виготовлення проєктно-кошторисної документації. Йдеться про реалізацію ідеї-переможця архітектурного конкурсу, яка була спільно доопрацьована з ініціативною групою», – зазначив перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
Зазначимо, що минулого року у Львові відбувся на архітектурний конкурс на найкращий проєкт простору Євгена Коновальця. Перемогла команда зі Львова під керівництвом Дмитра Сорокевича.
Під час презентації проєкту керівник команди-переможниці розповів, що їхньою метою було передати сутність Євгена Коновальця не через буквальне зображення, а через символіку його впливу – на суспільство, культуру, історію. Автори прагнули, аби люди інтуїтивно відчували силу особистості через дії, а не портретну форму.
Центральною ідеєю проєкту стала глибока думка Коновальця: «У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю». Ці слова викарбують на меморіалі, що у своїй концепції нагадує відкриту зброярню – символ незавершеного бою, який триває.
Особливого значення додає і використання шрифту Ніла Хасевича – саме цим шрифтом оформлювались численні видання українського визвольного руху ХХ століття, зокрема УПА.
Згідно з задумом авторів, Євген Коновалець не прагнув бути вшанованим у вигляді монументальної скульптури. Натомість пам’ять про нього втілено у відкритій архітектурній формі, що символізує постійну готовність до дії – зброярню.
Натомість після презентації майбутнього вигляду простору серед львів’ян виникло обурення: як може бути пам’ятний простір без погруддя Євгена Коновальця. Тож команда архітекторів взяла до уваги зауваження громадськості й доповнила проєкт погруддям засновника ОУН.
