Лука «Трейл» Карпюк – підприємець та солдат 3-го Армійського корпусу, нещодавно пробіг 100 миль (понад 160 км) із набором висоти у 10 000 метрів у горах на змаганнях Букотрейл 2025, щоб зібрати кошти для свого підрозділу та побратимів. Ціль збору – 1,5 млн гривень, наразі зібрано понад 280 тисяч гривень. Для «Ветеран Медіа» він розповів про те, як готувався до забігу в реаліях війни, які складнощі поборов при подоланні дистанції й про те, на що підуть зібрані кошти.
Оскільки чоловік вже понад рік служить у ЗСУ, готувався він переважно у зоні бойових дій та у вільний час від роботи. Часто тренування проходили за 10 кілометрів від лінії бойового зіткнення:
«Бігав у лісі, де є помітки: розміновано чи ні. Тривога могла тривати 19 годин. Велике щастя, коли вдавалося побігати між тривогами і нормально зафіксувати швидкість і тривалість бігу», – розповів він.
На Букотрейлі Лука фінішував п’ятим серед чоловіків, з двогодинним запасом від наступного учасника. За його словами, під час 100-мильної дистанції були моменти, коли хотілося зупинитися, але в цілому все склалося ідеально.
«Хіба що я був не ідеальний – якби був, пробіг би швидше. Але всі інші обставини – форма, харчування, погода – були чудові. Чи було бажання зупинитися? Звичайно, я ж нормальна людина», – додав він.
Перші 20–30 кілометрів були найважчими для ультраранера: саме тоді приходило усвідомлення довжини дистанції і майбутніх труднощів. На середині маршруту він зрозумів, що повернення неможливе, і залишався лише один варіант – рухатися до фінішу.
«Це спорт, який мені подобається, тому у мене є мотивація. Є ще дедлайн – до 35 років я хотів подолати “стомильник”. Цього року, коли дистанцію відновили в Україні, я зрозумів: це можливість реалізувати мрію, плюс мотивація збирати кошти для побратимів. Коли тобі всі пишуть і вболівають – це теж підштовхує вперед», – пояснив Лука.
Ультрамарафон має і психологічні випробування. Спортсмен зазначив, що ультрадовгі дистанції часто супроводжуються галюцинаціями: організм та мозок працюють на межі, а брак сну під час багатогодинного забігу змушує атлетів переживати дивні, іноді паралельні реальності.
«Ключове – це розуміти серйозність випробування, усвідомлювати його фізичну та психологічну складність і бути готовим переступати через труднощі», – додав Лука Карпюк.
Підтримка команди була дуже важливою для військового. На дистанції існують пункти, де можна зустріти команду, отримати харчування і заміну екіпірування. Хоча українські старти мають менш розвинену інфраструктуру, ніж світові, частина пунктів була доступною для автомобільного під’їзду, і група підтримки могла забезпечувати його всім необхідним у потрібний момент.
Благодійна мета забігу
За словами військовослужбовця, він завжди намагався поєднувати приємне з корисним. Ідея інтегрувати спорт і допомогу виникла з усвідомлення необхідності підтримки всіма можливими способами. Він пояснив, що для цього задіяний його бізнес – кав’ярні та кафе, де через спеціальні сервіси збирають кошти, а також його служба та активна аудиторія в соціальних мережах.
«У 2022 році я сам собі придумав благодійний забіг на день народження, у 2023 році були збори без забігів, а у 2024-2025 роках – вже поєднано», – додав він.
Зібрані кошти розподілять між трьома напрямами:
- 4-ий окремий медичний батальйон 3-го армійського корпусу – забезпечення передових стабілізаційних пунктів, хірургічних груп, обладнання для анестезіологічної допомоги на фронті.
- 21-й окремий полк безпілотних систем – комплектуючі для FPV-дронів та відеопередавачі для якісного виконання завдань на фронті.
- 3-я штурмова бригада – підтримка роботизованих комплексів, які допомагають перевозити провізію, боєприпаси та евакуювати поранених.
«Наша бригада завжди прагне ставити високі стандарти та робити більше, ніж передбачено. Якщо держава дає базове оснащення, ми намагаємося забезпечити передове, світового рівня. Для цього залучаємо додаткові кошти, щоб на передовій українського фронту було сучасне обладнання. Це питання не лише ефективності, а й безпеки наших побратимів», – підкреслив Лука.
Доєднатися до збору коштів можна за посиланням.
Щодо майбутніх забігів, військовослужбовець зазначив, що зараз його головна задача – покращувати результати на вже відомих дистанціях. Він знає свої спортивні можливості та розраховує підвищувати планку, змагатися за вищі місця та долати нові ультрамарафонські дистанції.
Волонтерські ініціативи також не зупиняються, хоча зібрати кошти стає складніше:
«Об’єктивно, стає важче доводити людям потребу і заохочувати їх. Для нас важливо відкривати нові можливості допомоги. Побратими відгукуються, а люди – не завжди, але це суттєво допомагає збору коштів».
Зазначимо, що попри військову службу Лука Карпюк також є підприємцем і власником кількох кав’ярень у Львові. Поєднувати службу, бізнес і спорт, за його словами, непросто. Він зазначав, що іноді хочеться попросити оточуючих просто не заважати. Перший рік служби був складним, люди показували себе не з найкращого боку. Проте він навчився не зупинятися перед труднощами, застосовуючи принцип, який працює як у житті, так і на дистанції: що б не трапилося – рухатися далі.
«Зупинка – це програш, смерть. Рухаємося далі. Бізнес підтримує сім’ю, спорт підтримує фізичний і психологічний стан, служба – це задача номер один. Все важливо, і все треба», – підсумував він.
Редакція «Ветеран Медіа» закликає читачів підтримати збір, долучившись до вікдриття дружніх банок. Для цього варто написати відповідальній за це колезі Луки Карпюка.
Фото Луки Карпюка
