Команда Veteran HUB поділилися ключовими висновками з дослідження “Шлях ветеранів та ветеранок”.
Шлях ветеранів/нок відбувається в Україні під час війни:
Етап служби ветеранів і ветеранок переплітається з періодом війни, що означає, що це період служби в умовах війни, яка розгортається як на території країни, так і за її межами. Навіть після завершення офіційного періоду служби, ветерани можуть стикатися з тим, що конфлікт ще не завершився.
Цей фактор має значущий вплив на подальшу долю та індивідуальний шлях ветеранів та ветеранок. Він може впливати на їхнє фізичне і психічне здоров’я, а також на їхню інтеграцію в цивільне суспільство. Здатність і готовність служити знову після завершення першого етапу служби свідчать про глибоке розуміння ветераном ситуації і їхню ментальну готовність повертатися в бойові дії, і це може впливати на їхню подальшу роль у конфлікті або на процес їхнього відновлення після повернення додому.
Немає двох однакових ветеранів і кожен шлях по-своєму унікальний:
Команда Хабу виявила та підтвердила особливі етапи у житті українських ветеранів, розкрила їхні ключові складові, важливі події та процеси, з якими вони стикаються після завершення служби. Цей аналіз також дозволив визначити потреби ветеранів на кожному з цих етапів.
Це важливий крок у підтримці та допомозі ветеранам, оскільки розуміння їхнього шляху та потреб допомагає надавати більш ефективну та індивідуальну підтримку.
Від рішення долучитися до служби ветеранів об’єднує спільний досвід:
Спостереження щодо різниці в досвіді ветеранів в залежності від формату завершення служби дуже цікаве і важливе. Фактор середовища, в якому ветерани проходять свій шлях після служби, може суттєво впливати на їхнє фізичне і психічне благополуччя, а також на їхню інтеграцію в цивільне суспільство. Незалежно від того, чи завершили ветерани службу через поранення, чи в інший спосіб, вони можуть стикатися з подібними викликами та перешкодами.
Це вказує на важливість налагодження підтримки та послуг для ветеранів в залежності від їхнього індивідуального досвіду та потреб. Враховуючи особливості кожного випадку, можна надати більш ефективну допомогу та створити адаптовані програми реабілітації та відновлення для ветеранів, що перебувають у лікарнях та реабілітаційних центрах, а також для тих, які повертаються до цивільного життя в інших умовах.
Повернення до цивільного життя потребує часу:
Не існує єдиноправильного строку шляху ветерана та ветеранки, а кожен і кожна йтимуть своїм шляхом у власному темпі. Після служби в АТО/00С українські ветерани зазвичай потребували: до 1,5 роки для етапу переходу, аби відчути себе знову частиною цивільного світу ще щонайменше 1,5 року, аби подбати про себе та віднайти себе наново.
Відтак вкорінення — стан, при якому ветерани почувались достатньо впевнено, аби планувати своє життя у більш довгостроковій перспективі, наставав щонайменше за 3 роки після завершення служби.
Уявлення про час та горизонт планування різні на кожному з етапів:
В період війни воїни дійсно зосереджуються на виживанні та виконанні завдань “тут і зараз”, оскільки це стає пріоритетом в умовах бойових дій і небезпеки.
Після завершення служби, перехід до цивільного життя може бути складним через зміну способу мислення і планування. Здатність до довготривалого планування та відновлення дійсно є ознакою успішного вкорінення в цивільному житті. Цей процес може потребувати часу і підтримки, і важливо, щоб ветерани мали доступ до ресурсів та програм, які допомагають їм розвивати навички планування та досягати своїх довгострокових цілей.
Вік може впливати на особливості шляху:
Вік ветеранів і їхній попередній життєвий досвід справді грають важливу роль у процесі повернення до цивільного життя після служби. Такий різноманітний віковий спектр означає, що кожна група може мати власні особливості та потреби.
Для молодших ветеранів, які виходять на цивільний шлях після служби, це може бути переходом до дорослого життя та важливим кроком у розвитку особистості. Вони можуть шукати можливості для освіти, роботи та кар’єрного зростання.
У той час як старших ветеранів можуть турбувати питання щодо пенсійного забезпечення, медичної допомоги та адаптації до змін у фізичному здоров’ї. Для них важливо мати доступ до послуг і підтримки, спрямованої на полегшення старіння та поліпшення якості життя.
Поєднання вікового аспекту з відповідними програмами та ресурсами може бути ключем до успішного повернення ветеранів та їхнього вдалого інтегрування в цивільне життя.
Ветерани ідуть своїм шляхом самостійно, проте вони не ідуть на одинці:
Сім’я, близькі люди, родина, товариші з армії та інші соціальні зв’язки грають величезну роль у житті ветеранів і можуть суттєво впливати на їхній досвід та відновлення.
Здатність ветеранів будувати стійкі відносини та мати підтримку з боку цих зв’язків є важливою ознакою вкорінення в цивільному житті. Підтримка та розуміння з боку родини та близьких, а також підтримка від спільноти та колег можуть допомогти ветеранам подолати виклики, з якими вони стикаються, і відновити свою інтеграцію в суспільство.
Такі взаємовідносини сприяють психологічному благополуччю ветеранів та створюють сприятливе середовище для їхнього вдалого повернення до цивільного життя. Розуміння і підтримка з боку оточення можуть грати вирішальну роль у процесі адаптації та відновлення ветеранів.’
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Понад 400 кандидатів помічників ветеранів долучилися до проєкту Мінветеранів.
1 коментар