Після пережитого стресу на фронті, ветерани та ветеранки через отримані психологічні та фізичні травми відчувають себе безпорадними й потребують підтримки та допомоги. Тому військова психологиня Олена Сек для Доступно.UA відповіла на декілька запитань, що турбують близьких родичів та друзів ветеранів/-ок.
Різки зміни у житті, а саме: від окопів до нормальних умов проживання, такі елементарні речі, як сходити в душ, вийти на вулицю, піднятися сходами й подібне, стали важкими. Постійно доводиться просити про допомогу. Як не зациклюватися на відчутті безпомічності?
«У цьому питанні треба акцентувати кілька моментів. Якщо йдеться про стан депресії – то це медичний діагноз, який потребує медикаментозної підтримки. У такому стані людина не має ментальних, а часто і фізичних сил виконувати елементарні побутові речі. Разом зі спеціалістом вона має пройти діагностику, зрозуміти, що це все ж таки депресія і подолати проблему з фахівцем»,- зазначає психологиня.
Якщо раніше були складні поранення, та зараз людина стикається з фізичними складнощами, варто звертатися до реабілітологів, спеціалістів з ерготерапії (допомагають людині повернути побутові навички) та соціальних працівників. Деякі реабілітаційні заклади вже включили у свої послуги кейс-менеджмент — коли людину супроводжують під час лікування, координують надання послуг, відповідно до визначеного плану реабілітації.
«На жаль, у цьому питанні неможливо дати “чарівну пігулку”, завдяки якій усе стане просто й легко. Це нова реальність, яку треба прожити й прийняти. Часто, це тимчасові незручності, адже після реабілітації більшість побутових речей уже можливо робити самостійно. Ця думка підтримує людей, які отримали травми», – додає Олена Сек.
Повну версію матеріалу читайте за посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Реабілітація для ветеранів та ветеранок: матеріали для пацієнтів.
