Сім’ї військових часто стикаються з унікальними викликами та труднощами, пов’язаними з розлукою, переїздами, емоційним стресом та іншими факторами, пов’язаними з військовою службою. Кожен з нас має близьких друзів, які перебувають на фронті, що маю сім’ю, тому Ветеран Хаб Одеса ділиться рекомендаціями, що варто робити, щоби підтримати сім’ї військовослужбовців?
Ось декілька простих порад:
- Будьте поряд, та надавайте передусім емоційну підтримку: вислухайте та дайте простір для будь-яких почуттів. Головне ваше завдання в підтримці – не прибрати страждання, а зробити так, щоб людина не проживала свій біль, сум, розпач наодинці, щоб ці емоції їй було легше проживати.
- Не забувайте запропоновувати допомогу, усі побутові та соціальні проблеми, фінанси, здоровʼя, догляд за дітьми – проблеми, з якими стикалася родина до війни, нікуди не зникли, а навпаки підсилилися, бо один з членів родини зараз не може долучатися до їх розвʼязання.
- Проводьте час разом, варто показувати людині, що її ще десь чекають, що про неї не забули й що її приймають, навіть, якщо вона не завжди щаслива. Будьте позитивними, спілкуйтесь більше про хороше.
- Не давайте марної надії, не кажіть, що все буде добре, “він (вона) скоро повернеться”, “скоро буде перемога” тощо. Навіть коли ми хочемо втішити людину, не варто говорити неправду – бо ніхто не знає, як буде і коли, натомість можемо сказати, що ми віримо й сподіваємося, що все буде добре.
- Не знецінюйте переживання рідних, оскільки люди по-різному реагують на війну: хтось активізується та починає волонтерити або більше працювати, а когось навпаки переживання та страх паралізують. Кожна реакція нормальна. Немає правильної чи неправильної реакції. Кожен реагує по-своєму і має право на ці переживання. Найкраще, що ви можете зробити, – це підтримати та дозволити людини прожити цей стан.
- Слідкуйте за безпекою соцмереж, необхідно дотримуватися інформаційної гігієни в соцмережах. Не поширюйте неперевірену інформацію, яка стосується військовослужбовця. Це, наприклад, може бути повідомлення про смерть, полон або поранення, але ви не можете знати напевне чи це правда.
- Спонукайте звертатися за допомогою, якщо ви бачите, що людина застрягла в своїх переживаннях – постійно плаче, має пригнічений настрій, підвищений рівень тривоги, порушення сну тощо, – пропонуйте звернутися до психолога. Поговоріть з іншими членами родини, знайдіть служби підтримки, які надають таку допомогу та передайте контакти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ампутація кінцівок, протезування та забезпечення державою: що варто знати ветеранам/-нкам.

1 коментар