Repower – це благодійний фонд, який допомагає військовим медикам покращити морально-психологічний стан та підвищити боєздатність армії, знижуючи ризик вигорання та втрати сенсу. Ми поспілкувались з Оксаною Дубковською, яка тричі брала участь у виїзді лікарів закордон, як психолог проєкту.
Repower – це проєкт реабілітації військових медиків та лікарів. В проєкті беруть участь 100 діючих військових, яких рекомендує Міністерство оборони України. Ідея проєкту полягає в тому, аби допомогти тим, хто виснажився в полях.
“Насправді цей проєкт — це душа трьох тендітних та дуже відданих і потужних дівчат. Вони щоразу створюють свято в кожному моменті. На душевність відгукуються люди, які радо долучаються до можливості запалити серця наших воїнів. Так з’являються в програмі відкриття «невідкритих» експозицій для наших героїв, концерти наших українських діток в соборі, виступи шведських дітей, які співають «Щедрик» та «Реве та стогне Дніпр широкий …», з’являється імерсивний театр”, – зазначає Оксана, психолог проєкту.
Як відбувається реабілітація?
Реабілітація полягає в тому, аби вивезти медиків за кордон, оскільки територія України — це травмуюче поле і учасники можуть себе почувати в небезпеці. Забезпечивши базову безпеку військовослужбовцям можуть надати відновлення. Програма побудована так, аби відбулося відновлення ресурсів в усіх напрямках.
“Мета зробити так, аби ті люди не вигоріли вщент, не розчарувалися, не прийшли до моменту невідворотніх змін у своєму здоров’ї, світогляді, в психологічному, психоемоційному стані, а допомогти іще в процесі, нібито підставити плече, дати можливість перепочити, можливість їм принаймні пройти відновлення, а не реабілітацію, для того, аби вони могли і надалі продовжувати якісно рятувати”, – розповідає Оксана.
Саме базові речі психологічно наповнюють людину, тому організатори стараються узвичайнити та наповнити день учасника різними івентами: екскурсіями, зустрічами з іноземними колегами та міністрами, воркшопи тощо. Кожного разу програма адаптується, змінюється залежно від запитів.
“Екскурсії містами та цікавинками переплітаються з історіями про спорідненість наших культур, в програмі щоразу запланована зустріч з неймовірною дослідницею Мариною Тратнер, яка досліджує шведські архіви і за три роки описала величезну кількість наших історичних документів. Її відданість та наполегливість в посилені та усвідомлені унікальності нашої української культури та спадщини підкорює та надихає”, – розповідає психологиня.
Також відбувають зустрічі та воркшопи зі шведськими лікарями, які розповідають про свій досвід. Таким чином з’являється можливість обмінятись бойовим досвідом наших медиків, оскільки їх знання та навички є унікальними. З’являється цінність їх досвіду, бо наразі він один з передових у світі. Також частиною програми є можливість самим організовувати свій простір та готувати собі їжу.
“Цього разу ми готували обід надворі. Це були бургери, а ввечері кожен будиночок готував для себе та своїх запрошених гостей”, – згадує Оксана.
Оксана Дубковська є запрошеним психологом проєкту і приймає в ньому участь вже втретє.
“Психологи разом з організаторами формують програму відновлення учасників. Важливо враховувати особливості реальних подій та перебігу війни на момент кожного виїзду. Психологічний настрій змінюється. Питання з якими ми стикаємося та працюємо щоразу різні та залежать від реальної ситуації на фронті”, – розповідає Оксана про свою роботу.
Формат психологічної праці містить роботу у великих групах, яка зазвичай направлена на психоедукацію. Також це може бути командна робота в малих групах, різноманітні воркшопи, обмін досвідом та обговорення спільних проблем та пошук можливих рішень, які є зараз наболілими.
Психологи проводять вечірні терапевтичні групи. Це дає можливість закрити групову проблематику.
Проєкт розвивається та поширюється на інші країни. Географія благодійного фонду поширилась на Іспанію та планує розширятись на інші країни. Спільність та єдність — це розкіш для травмівного простору в якому ми живемо та тримаємося.
