Еліта нації — люди, які писали та пишуть, аби збагачувати українську культуру та берегти автентичність. Велика кількість пішла на фронт захищати нашу свободу та вибір, але так і не повернулись. Війна забирає кращих і ми маємо пам’ятати, якою ціною дається наша незалежність.
Український письменник Роман Зіненко писав, що час мине, війна закінчиться і стане історією, а щоб зберегти про неї правду в деталях, літописцям доведеться вивчити не тільки офіційні документи, але і перевірити численні свідчення безпосередніх учасників бойових дій.
Кривцов Максим
Максим народився у Рівному, але потім переїхав у Київ, аби навчатись проєктувальника взуття та шкіряних виробів. Закінчив навчання чоловік у 2014 році. Саме з цього часу почалась його активна громадська діяльність. Максим був учасником Революції Гідності, а потім пішов добровольцем на фронт. Ще у підлітковому віці писав вірші, які згодом було опубліковано у збірці “Книга Love 2.0. Любов і війна”, “Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну”,
«Колискова 21-го століття Vol. 1: що тебе заколисує?». Героїчно загинув 7 січня 2024 року на передовій. У цей самий день помер його рудий кіт, якому він присвячував вірші.
Юрій Руф
Юрій почав складати вірші, коли йому було 14 років. У 2011 створив псевдонім “Юрій Руф” та у 2012 році опублікував збірку “Багряна лірика”. Це була перша збірка, яку чоловік видав до друку. У 2015 році створив ГО “Дух Нації” та здобув неабияку популярність у правому націоналістичному середовищі. З початку повномасштабного вторгнення чоловік став добровольцем. Загинув від обстрілу на Луганщині 1 квітня 2022 року. Юрій залишив після себе багато літературних творів для усіх вікових категорій.
Матвіїв Тарас
Тарас народився у селі В’язівне, що на Волині, але мешкав у Жидачеві Львівської області. Там і закінчив школу та вступив у Львівський національний університет ім. Івана Франка на факультет журналістики. За своє життя опублікував 2 книги: “Мої думки. Ритмопроза” та “Мої думки. Проза”. За своє життя був активним громадським діячем та депутатом Жидачівської районної ради, але пішов на фронт у 2019 році. Загинув Тарас 10 липня 2020 року у селі Троїцьке.
Сергій Миронов
Сергій народився у Києві. Закінчивши школу чоловік багато навчався та опановував мови. З самого дитинства Сергій був оточений книжками. До війни весь вільний час приділяв написанню творів, але багато літератури так і не було опубліковано. Чоловік писав книги та деякі з них були видані до друку, а саме «По мотивам того, чего не было», «Когда в городе становится тихо», «Независимости площадь». Як тільки почалось повномасштабне вторгнення, Сергій пішов добровольцем на фронт. Загинув чоловік у листопаді 2022 року, коли виконував розвідувальне завдання під Бахмутом. Авіабомба забрала серйозно його поранила і чоловік загинув, так і не опритомнівши в госпіталі.
Ігор Мисяк
Чоловік проживав у місті Київ. Ігор був автором роману “Завод”. З 2014 року проходив службу в полку “Азов”. Окрім цього, чоловік був учасником Революції Гідності. На початку 2022 року приєднався до лав ЗСУ та брав участь у звільненні Херсону. Загинув Ігор 22 травня 2023 року.
Насправді це дуже маленька частина людей, які збагачували літературу. Усі ми повинні пам’ятати та вшановувати пам’ять тих, хто захищав та виборював нашу незалежність.
