Ветеранський простір надає психологічну допомогу дітям які переживають наслідки обстрілів, або ж хтось з родичів перебувають на фронті.
Дитина – це віддзеркалення емоцій та дій дорослих у родині.
У період повномасштабного вторгнення батьки не завжди стримують свій емоційний стан, швидше піддаються паніці або ж іншим негативним емоціям, навіть, якщо їм здавалося, що вони тримають ситуацію під контролем.
Особливо важким періодом для дітей є, коли хтось з близьких перебуває на фронті, зник безвісти або загинув, тому важливо вчасно і правильно підтримати малечу.
Вікторія Слободинська — дипломована психологиня, психотерапевтка, за плечима якої 12 років практичної роботи з дітьми. Спеціалізується на гештальт-терапії і психодрамі. Раніше проводила реабілітацію у центрі «Обрій». Тепер допомагає малечі учасників та учасниць бойових дій, загиблих та зниклих безвісти воїнів.
Психологиня радить негайно звернутись по допомогу, якщо дитина:
- Не може впоратись з емоціями та постійно демонструє емоційні «гойдалки» – то розпач, то збудженість;
- Скаржиться на погані сни;
- Говорить, що їй страшно і важко;
- Виявляє повну апатію до всього, яку дорослі можуть сприйняти за затяжну лінь.
«Чим менші діти, тим більше уваги слід приділити батькам, малюки фіксують, переймають і транслюють реакції когось зі старших. Йдеться про тривоги, переживання та страхи. Для психолога це своєрідна підказка, щоб направити дорослих на консультацію до колеги, який працює з такою категорією людей», – зазначає психологиня.
Це захисна реакція дитячої психіки, і вона є нормальною, сварити за неї не можна. Дітям складно прийняти той факт, що емоційно близька, рідна людина з якихось причин знаходиться далеко.
«Щоб не травмувати себе, організм приймає рішення відгородитися від такої ситуації, тож чути знайомий голос чи говорити телефоном дитина не бажає. Такий вибір зменшує страждання. А те, чим реально можуть допомогти рідні, — не тиснути, а розповідати про почуття тата та акуратно нагадувати про нього», – розповіла Вікторія Слободинська.
Вона додала, що важливими факторами, на які слід звернути увагу, це коли дитина стає нетиповою поведінкою для конкретного малюка чи підлітка.
«Наприклад, було захоплення складанням конструкторів чи перегонами на самокатах у дворі з друзями, а тепер до всього стало байдуже. З’явились дивні капризи, істерики, безпричинні ультиматуми. Складається враження, що дитина повернулась у дитсадковий вік. У такий спосіб ще незріла психіка намагається дати раду тому, чого не розуміє. І це також знак, що їй потрібна кваліфікована допомога», – зазначила вона.
Гостра психологічна травма потребує негайної допомоги для маленьких, і для дорослих членів сім’ї. Психологиня запевняє, що потрібно перш за усе усвідомити, що той, хто сам проживає горе, не здатен зарадити горю малечі. Тому й покладатися на принцип «час лікує», не варто. Родина у жалобі не зможе адекватно пояснити малюку, чому з батьком, мамою, дідусем або бабусею зараз немає зв’язку.
Саме тому у Ветеранському просторі є постійна дитяча психологічна служба. І вона є безкоштовною для сімей захисників та захисниць.
Дитяча психологічна служба працює у будні дні за попереднім записом. У кімнаті психологів затишно, тепло, є багато іграшок і навіть стіл для малювання піском. Усе для того, щоб діти почувалися комфортно, спокійно й у безпеці.
Телефон для запису: 067 959 40 65
