Кава мілітарі

Після 88 років з дня загибелі додому повернеться український Полковник Євген Коновалець

Фото: Офіс Президента

Через майже дев’ять десятиліть після загибелі Євген Коновалець повернеться в Україну. Сьогодні, 11 серпня у Роттердамі ексгумували останки полковника Армії УНР, одного з найвідоміших діячів українського визвольного руху першої половини XX століття.

Про ексгумацію Коновальця повідомили у Офісі президента України.

Самі ж роботи провели на кладовищі «Кросвейк» у Нідерландах, де Полковник був похований після своєї загибелі. Тепер його прах мають доправити в Україну та перепоховати на Національному військовому меморіальному кладовищі. Церемонію прощання планують провести у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві.

Фото: Укрінформ

За даними Офісу президента, організацією перепоховання займалися голова ОП Кирило Буданов, виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга та очільник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.

Як зазначив Голова УІНП Олександр Афльоров, який безпосередньо перебував під час ексгумації останків Полковника – у Ротердамі (Нідерланди) відбулася історична подія – за дорученням Президента України було ексгумовано та доправлено на Батьківщину останки полковника Армії УНР Євгена Коновальця.

Фото з особистої сторінки Олександра Алфьорова.

«Маю сказати, що отримав від адміністрації кладовища та міста виключне право бути спостерігачем за ексгумацією. Євген Коновалець – постать, масштаб якої важко переоцінити. Командир Січових Стрільців, співзасновник і перший керівник Української військової організації, перший голова ОУН – він одним з перших усвідомив просту й водночас фундаментальну істину: Україна не може існувати без власної держави і власної армії. Цій ідеї він присвятив усе своє життя. У 1938 році його вбив російський агент, адже для СССР він був одним із найнебезпечніших ворогів», – поділився очількиу УІНП. 

Хочемо додати, що історична могила Коновальця у Роттердамі при цьому не зникне з карти української пам’яті. За словами Алфьорова, надгробний пам’ятник перевезуть до України й надалі використовуватимуть як меморіальний об’єкт. Саме місце поховання в Нідерландах також мають меморіалізувати.

Хто такий Євген Коновалець

Фото: УІНП

Євген Коновалець належав до покоління українських військових і політичних діячів, які намагалися створити незалежну державу на тлі революцій та воєн 1917–1921 років. Полковник Армії УНР, командир Січових стрільців, а згодом один із ключових організаторів українського націоналістичного руху, він став однією з центральних постатей боротьби за українську державність у міжвоєнний період. Після поразки Української революції Коновалець продовжив політичну діяльність за кордоном. Він очолив Українську військову організацію, а згодом став першим керівником ОУН.

У травні 1938 року Коновалець загинув у Роттердамі внаслідок спецоперації НКВС. Вибухівку йому передав радянський агент Павло Судоплатов, замаскувавши її під подарунок.

Степан Бандера (ліворуч) на могилі Євгена Коновальця у 20-ті роковини його загибелі. Роттердам. 23 травня 1958 року. Тут Бандеру вперше побачив його майбутній убивця – агент КГБ Богдан Сташинський. Фото: www.istpravda.com.ua.

Після загибелі Коновальця поховали у Нідерландах. Там його могила залишалася десятиліттями аж до рішення повернути останки полковника в Україну.

Частина Українського національного Пантеону 

Перепоховання Коновальця відбувається в межах проєкту Національного українського Пантеону. Його задумують як меморіальний, історико-культурний і ландшафтний комплекс, присвячений людям, які зробили визначальний внесок у боротьбу за незалежність та українську державність. На території Пантеону мають з’явитися почесні поховання, меморіальні композиції, площі для церемоній та музейний простір.

Євген Коновалець стане не першою історичною постаттю, чиї останки повернули в Україну в межах цього проєкту. Наприкінці травня на військовому кладовищі поблизу Києва перепоховали полковника Армії УНР і голову ОУН Андрія Мельника разом із його дружиною Софією Федак-Мельник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Думав, що вже все»: військовий Максим Грудкін про три роки під Оріховом.

Total
0
Shares
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Попередня стаття

Як потрапити на службу в конкретну військову частину: пояснення

Наступна стаття

Підірвався на міні, втратив ногу, але повернувся на фронт: історія захисника Володимира 

Схожі статті