Кава мілітарі

Підтримка родин загиблих військових: результати дослідження Руху VETERANKA

У Києві відбулася презентація першого в Україні дослідження, яке аналізує досвід і потреби родин загиблих військових. Збір і аналіз думок та потреб сімей провели громадська організація “Жіночий ветеранський рух” спільно з аналітичним центром Cedos. Про важливі результати дослідження для команди “Ветеран Медіа” розповіла адвокаційна менеджерка Руху VETERANKA, Ганна Демиденко.

Дослідження є важливим внеском у розуміння того, як війна впливає на близьких загиблих і з якими проблеми вони стикаються, намагаючись відновити своє життя після втрати. Це перше в Україні комплексне дослідження цієї теми, яке дозволяє поглиблено вивчити потреби родин загиблих у різні періоди війни, зокрема після початку повномасштабного вторгнення.

Роль родин загиблих: між болем і підтримкою

“Загалом підтримка родин загиблих на російсько-українській війні — процес, який вимагає високого рівня емпатії, персонального підходу та загалом перегляду системи соціальної підтримки, яка має відповідати потребам родин загиблих”, — зазначила Ганна Демиденко.

Ганна Демиденко. Фото: Музей Революції Гідності

Дослідження охопило 15 глибинних інтерв’ю з родинами загиблих військових, в тому числі з дружинами, батьками, дітьми та побратимами, які пережили втрату в різні періоди війнивід 2014 року до повномасштабного вторгнення 2022 року. 

За словами Демиденко, потреби родин сильно змінилися з початку війни: “На початку війни у 2014 році механізми підтримки були менш розвиненими, а кількість родин, які втратили близьких, була значно меншою. Зараз ми бачимо значне зростання цих втрат, що ставить на порядок денний нові виклики для держави та громадських організацій”.

Основні проблеми, з якими стикалися респонденти, включають складнощі з бюрократичними процедурами, відсутність єдиної системи координації та інформаційної підтримки. Як зазначила одна з учасниць дослідження, “ми не знали, куди звертатися за допомогою, не мали єдиного ресурсу для отримання інформації про наші права та пільги”.

Психологічна підтримка і соціальна адаптація

Однією з головних тем дослідження є важливість психологічної підтримки для родин загиблих. Учасники підкреслюють, що більшість з них проживають тривалий і складний процес переживання втрати. 

“Психологічна допомога важлива, але в деяких регіонах до неї складно дістатися. Люди потребують не тільки консультацій, а й підтримки, яка допоможе адаптуватися до нового життя”, — зазначила адвокаційна менеджерка Руху VETERANKA.

Згідно з результатами дослідження, багато родин зазначають недоступність психологічної допомоги в районах, де війна триває найбільш інтенсивно, а також на відсутність належної соціальної підтримки в процесі повернення до цивільного життя. Близькі загиблих не лише потребують професійної психологічної підтримки, а й допомоги в працевлаштуванні, адаптації до нових соціальних умов.

Як змінилися потреби після повномасштабного вторгнення

У порівнянні з 2014 роком, після 2022-го змінились не лише масштаби втрат, але й характер потреб. За словами Демиденко, зокрема, проблема житла стала значно гострішою. 

“Багато родин втратили свої домівки внаслідок бойових дій. Якщо до 2022 року матеріальна допомога була основною потребою, то сьогодні житло та відновлення майна виходять на перший план”, — зазначила вона.

Водночас попри зростання кількості родин, що потребують допомоги, громадські організації та органи місцевого самоврядування не завжди здатні оперативно реагувати на потреби. 

“Система не готова до такого обсягу запитів. Іноді підтримка виявляється поверхневою, і важко отримати допомогу без тривалих затримок”, — підсумовує вона.

Зміни в державній та громадській підтримці

Дослідження також наголошує на зміні ролі громадських організацій у наданні допомоги родинам загиблих. За словами Ганни Демиденко, громадські ініціативи відіграють важливу роль у забезпеченні психологічної, юридичної та соціальної підтримки родин загиблих. Близькі загиблих військових усе частіше організовуються в групи підтримки, створюючи ініціативи та проєкти, що сприяють реабілітації та взаємодії.

 “Нерідко спостерігається відсутність чіткої комунікації між цими інституціями, що ускладнює надання допомоги”, — зазначила Демиденко.

План подальших дій: як Veteranka планує змінювати ситуацію

Під час VІІ Міжнародного ветеранського форуму “Україна. Ветерани. Єдність” Міністерство у справах ветеранів України уклало Меморандум про співпрацю з п’ятьма профільними організаціями, зокрема і з Жіночим ветеранським рухом. Така співпраця дозволяє напрацьовувати якісний зміст Національної стратегії політики щодо ветеранів, ветеранок та членів їхніх сімей на період до 2030 року. 

Рух VETERANKA планує продовжити дослідження, охоплюючи більше родин та регіонів. Оскільки багато сімей вказують на брак інформації, організація планує активніше інформувати близьких загиблих про їхні права та можливості.

“Ми плануємо відкривати осередки в регіонах і створювати єдину платформу, де родини зможуть отримувати всю необхідну інформацію. Також ми хочемо активно працювати з органами державної влади, щоб забезпечити системні зміни”, — підкреслила Демиденко.

Одним із важливих аспектів роботи організації є забезпечення доступу до психологічної допомоги. 

“Цей напрямок буде пріоритетом для нас. Ми плануємо створити безпечні простори, де родини загиблих зможуть отримати підтримку та взаємодіяти одне з одним”, — додала вона.

Висновки: що потрібно для покращення підтримки родин загиблих?

Дослідження показує, що для ефективної підтримки родин загиблих необхідно формувати цілісну систему на всіх етапах  — від отримання інформації про державну допомогу до адаптації в суспільстві. Важливо забезпечити доступ до консультацій, створити зручні умови для звернень до установ, а також надати психологічну допомогу. 

Крім того, має бути підтримка з боку колег і роботодавців, зокрема через оплачувані відпустки. Сприяння в інтеграції в громаду, організація зустрічей і розвиток культури вшанування загиблих також є важливими кроками на шляху до допомоги родинам.

Родини загиблих мають право на гідну підтримку, і суспільство повинно працювати над тим, щоб ця підтримка була доступною та якісною.

Куди звертатися, якщо потрібна підтримка сьогодні?

Можна звернутися до таких організацій:

БФ “ТАПС”

Жіночий ветеранський рух

Veteran HUB

Український ветеранський фонд

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Комічні, теплі, холодні та трагічні”: у Києві відбулася презентація книги “Записки добровольця”.

Total
0
Shares
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Попередня стаття

Завершились регіональні етапи змагань серед захисників “Ігри  Ветеранів”

Наступна стаття

48 донорів долучились до здачі крові під час виїзної донації у Дублянах

Схожі статті

У Львові проведуть резиденцію про політику пам’яті: як громадам працювати з вшануванням загиблих і ветеранами

З 27 квітня до 1 травня Львівська міська рада спільно зі Школою муніципального врядування Університету UNBROKEN проведуть п’ятиденну…
Детальніше

«Наші ігри – це “мультитули”, де є місце і для навчання, і для рефлексії, і для змагань» – ветеран Андрій Мочурад про студію «Ігролад»

Що спільного між складною настільною грою та реабілітацією після бойових дій? На перший погляд небагато. Проте для Андрія…
Детальніше