Здай кров — врятуй життя. Це гасло платформи “Донор.UA”, які займаються популяризацією донацій крові. У період війни, потреба у цільній крові та її ферментів зростає кожного дня, оскільки постраждалих від агресії рф – все більше. Про донорство та її популяризації розповів команді “Ветеран Медіа” військовослужбовець, який систематично здає кров для потреб населення.
Володимир Свист є військовослужбовцем при Національній Академії Сухопутних військ Україні. Донорством, активно займатися ще з 2020 року. За сумісництвом працює керівником благодійного фонду “Бути поруч”, основною робою з якої і є популяризація донорства крові.
“До 2020 року, я теж здавав кров на донорство, але не так активно. А з моменту широкомасштабного вторгнення на регулярній основі здаю кров. Тому що є велика потреба”, – розповідає військовий.
Причиною систематичної здачі крові, за його словами, є потреба у ній. Простим прикладом відсутності достатньої кількості донорів, є дозвіл на в’їзд донорської крові з-за закордону.
“Крайній мій похід у центр крові, був 4 жовтня. Тоді я вже в 18 разів здав кров на донорство. Зараз усі групи крові потрібні, і власне, навіть коли така групи крові не потрібна саме конкретній людині, є така функція як “взаємозаміна”. Інші ферменти з крові, плазма можна застосувати в інших аспектах”, – зазначає Володимир.
Благодійний фонд “Поруч”, де військовослужбовець працює, активно займаються просування культури донорства. Щобільше, учасники та волонтер, на скільки це можливо, беруть участь у донації.
“Коли я бачу своїх товаришів, безпосередньо, то відчуваєш відповідальність за це. І коли є можливість, коли здоровий і все нормально, коли медичні показники дозволяють це робити, то чому б і ні? Це може принести велику користь та врятувати життя друзям, знайомим. І взагалі людям, які роблять дуже багато для нашої країни”, – додає військовий.
Організація, має на меті популяризувати донорство так, що б це не було на рівні необхідності, тобто ситуативності — є потреба і здається кров. А так, щоб люди долучалися до донацій постійній основі.
“Не акції рятують світ, а систематична і кропітка праця. В українців є така особливість, що ми реагуємо на”подразники”, і коли вони зникають ми дуже розслабляємося. І мене навчили, якоюсь мірою, жити у стані війни та навчили розслаблятися у стані війни — що є дуже небезпечно. Бо те, що почало з 2014 року, триває досі, і на не варто дозволятися собі втомлюватися” – розповідає Володимир.
Для популяризації донорства, як зазначає військовий, необхідно в першу чергу самому долучитися. Другий момент, людьми має керувати не якийсь зовнішній аспект, “акція”,“потреба” чи “тригер”, який спонукає зробити це. Бо емоцій проходять, війна теж закінчиться, а потреба у донорстві — залишиться. Ніякі зовнішні фактори не мають впливати на це, людина повинна бути обізнана та мотивована цим займатися.
“Людиною має рухати, щось внутрішнє. Я вважаю, що ми є у громадянському суспільстві, і маємо бути відповіддю нашому суспільству, має бути розуміння, що це — необхідно. Я, якось, був неподалік від госпіталю і побачив декілька машин швидкої допомоги, які приїхали з Києва, привезли наших поранених бійців. У мене виникло розуміння, що ти завжди робиш чогось недостатньо. Яким чином долучитися до того, щоб ось цей рівень страждання, рівень болю у світі в Україні зокрема — зменшити. Треба намагатися зробити краще, до того як ти туди прийшов. Так само ми маємо зробити краще, як роблять бійці на фронті”- пригадує військовий.
Необізнаність населення та міфи, демотивують людей доєднуватися до донацій. Розвиток донорства в Україні, через велику кількість різних аспектів, не стоїть, як звичайна підтримка того, хто потребує.
“У нас, майже нульова інформаційна політика, мене ніхто не інформував про донорство і чим воно важливе. Рідше так розказувати, то після того більше відбивало бажання, ніж заохочувало. Щоб люди більше долучалися до донацій, необхідно говорити про це постійно, розказувати чому це важливо, оскільки донорство крові — рятує життя”, – каже військовий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Моя група крові та програма Eldon card : ініціатива для збереження життів українців.
2 коментарі