У Харкові відбулося навчання з невідкладної медицини для бойових медиків Першого окремого медичного батальйону. Тренінг провела Сюзанна Брейді, лікарка невідкладної медицини та медична консультантка армії Великої Британії, яка має досвід роботи у польових шпиталях в Іраку та Афганістані, а також у складі вертолітних команд медичної евакуації, про що «Ветеран Медіа» повідомили у БФ «Християнська медична асоціація України».
«Ми починали з двох медиків на борту, – пригадує Сюзанна. – А згодом наш гелікоптер став справжнім летючим шпиталем. Ми могли робити майже все, що у відділенні невідкладної допомоги, просто в небі».
Навчання відбулося в межах освітнього проєкту EduCare, який реалізує БФ «Християнська медична асоціація України» (CMA Ukraine). Ініціатива створена, щоб допомагати українським лікарям професійно зростати через міжнародне наставництво, практичні тренінги та обмін досвідом із фахівцями світового рівня.
Для Сюзанни це була перша поїздка в Україну. Вона зізнається, що вражена професійністю та мотивацією українських медиків:
«Вони неймовірно відкриті, уважні, і дуже хочуть вчитися. Проте я теж отримую багато від них, виходить, що ми вчимося один від одного».
У Харкові учасниками курсу «Emergency Trauma Medicine» стали бойові медики, які працюють безпосередньо на евакуації поранених із фронту. Серед них – фельдшер медичної евакуації Олександр, позивний Амбал:
«Сюзанна має великий досвід роботи в Іраку й Афганістані, у 2012–2013 роках, коли все було на іншому рівні. Ми зараз застосовуємо деякі речі, яких тоді не було, але базові протоколи й підхід залишаються однаковими. Цінність у тому, що ми навчаємось одне від одного – ми теж маємо, що розповісти, і багато чого можемо взяти від неї».
Він додає, що особливо запам’ятав пораду британської колеги – використовувати два кісткові доступи для переливання крові, якщо є можливість:
«Так можна швидше відновити об’єм крові у пораненого й підвищити шанси вижити. Це не прописано в базових протоколах, але працює. Вони мають коротке плече евакуації – 10 хвилин гелікоптером, а ми часто маємо 3-4 дні».
Попри різницю в умовах, каже Олександр, принципи залишаються спільними:
«Принципи в усіх міжнародних протоколах однакові. Ми проходимо ті ж курси, що й колеги за кордоном. Але головна відмінність у тому, що “золота година” в нас не працює. Їхні протоколи розраховані на швидку евакуацію, а ми змушені адаптувати ці знання до реалій фронту».
Для Сюзанни викладання – це спосіб допомагати системам ставати ефективнішими:
«Навчати для мене – це можливість передати свій досвід і допомогти іншим розвиватися. І те, як це роблять українці під час війни, – викликає величезну повагу».
Окрім військових, навчання від Сюзанни Брейді пройшли ще 18 цивільних лікарів у Харкові, Львові та Києві.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Власна справа»: можливості для ветеранів, родин військових і малого бізнесу
Підтримка організації була частково надана Програмою професійних стипендіатів, яка спонсорується Бюро з питань освіти та культури Державного департаменту США, адмініструється Американськими радами з міжнародної освіти.
