Військовий Олексій Дернов зміг подолати усі виклики після поранення та повернутися до повноцінного життя. Вже за рік після втрати руки, важких травм ніг і тривалої реабілітації він здійснив свою мрію – пробіг дистанцію в 10 км. А ще зіграв свій перший діджей-сет, повернувся до улюблених занять середньовічним боєм, займається благодійністю, живе активно та відкритий до нового досвіду.
«Я заздрив усім, хто міг бігати. Бо сам провів місяці прикутим до ліжка, а потім пересувався на кріслі колісному перш ніж зміг ставати на ноги та робити хоч якісь кроки», – пригадує Олексій перші місяці після того, як у важкому стані та з ампутованою правою рукою потрапив до госпіталю в Запоріжжі.
Історія поранення Олексія
Це був червень 2023 року. Військовослужбовець 37-ї окремої бригади морської піхоти Олексій Дернов, повернувшись з навчань в Британії, отримує наказ – разом з побратимами штурмувати ворожі позиції на Донецькому напрямку.
«Умови були дуже складні, без попередньої розвідки ми бігли під обстрілами та ворожим наглядом 4 кілометри. Багато хто з нас одразу отримав кульове поранення, решта продовжували відстрілюватися. Але кілометр землі ми таки зачистили», – розповідає захисник.
Ворожа куля зачепила й Олексія, поранила праве плече. Коли його підрозділ відступав на евакуацію – прилетіла міна.
«Я буквально два метри не встиг до дерева добігти», – останнє, що пригадує чоловік з того бойового виходу.
Прийшов до тями військовий вже у госпіталі в Запоріжжі без руки. Кістки та м’язи дуже посікло осколками, тому кінцівку довелося ампутувати вище ліктя.
«Мені ще й ногу хотіли ампутувати. Турнікет стояв понад 7 годин і нога увесь цей час була без кровообігу. Але я почав вередувати. Сказав, не дам різати ногу (сміється)».
Реабілітація та протезування
До поранення Олексій жив активно, багато бігав та займався середньовічними боєм – вид спорту, де учасники в історичних обладунках змагаються в поєдинках із використанням сталевої не нагостреної зброї. Опинитися раптово прикутим до ліжка було справжнім вироком для чоловіка.
«Поранення були всюди: руки немає, ноги побиті, шлунок порізаний, осколок у печінці. Усе це тисне… Ще й побратим загинув. Тоді я 24/7 був під крапельницями, багато ліків, постійно щось боліло. Було й таке, що сльози самі по собі текли… Але більше не через свій стан – через втрату друга.»
Реабілітація, поступові фізичні навантаження та сила волі Олексія принесли результати. Вперше ставши на доріжку, щоб знову навчитися ходити, захисник пройшов 30 метрів замість 5, наступного разу – 400, 500 і скоро почав ходити самостійно. Каже, доля йому подарувала ще один шанс на життя, і він не може провести його лежачи в ліжку.
Відновивши мобільність, Олексій почав шукати можливості протезування, адже складний випадок ампутації – потребував високої експертизи та технологій. Так, військовий став учасником програми від фонду Future for Ukraine та поїхав на протезування у США до провідного міжнародного центру Medical Center Orthotics & Prosthetics (MCOP).
Протезування у MCOP – нові можливості для життя після ампутації
Центр MCOP працює вже понад 20 років, з яких 18 – був офіційним підрядником Міністерства оборони США у протезуванні американських ветеранів Іраку та Афганістану. Тут є та необхідна експертиза та перевірені роками протоколи роботи з високими ампутаціями, яких зазнають тисячі наших захисників.
Програма протезування та відновлення у центрі розрахована на 4-6 тижнів, залежно від складності. Протезист та реабілітолог працюють у парі, щоб максимально налаштовувати протез під потреби пацієнта. Інтенсивні тренування з фізичними терапевтами, холістичний підхід з турботою про людину та програма адаптації до реального життя з протезом дозволяють пацієнтам MCOP робити впевнені кроки вже в перший тиждень лікування.
Олексій повернувся з Америки з сучасним протезом та впевненими навичками, як ним користуватися у побуті. І це мотивувало його знову повернутися до активного життя, яке було в нього до поранення. І навіть більше.
Спочатку ветеран відновив свої улюблені тренування з середньовічного бою, поєднуючи із заняттям спортом, пробував свої сили у важкій атлетиці. А згодом – двічі взяв участь у забігу для ветеранів з втраченими кінцівками – Go to the Future, який щорічно відбувається в Києві.
«Це була моя перша пробіжка після поранення на 3 км, було важко, але підтримка була потужна. Наступного року я пробіг аж 5 км, і вже на фініші поставив собі нову ціль – 10 км. Тому і взяв упор на біг та витривалість. Мені це подобається, відчуваю себе вільним, коли біжу.»
Дофамінова реакція на власні успіхи Олексія допомагала йому відкриватися та пробувати щось нове. У Олексія була ще одна маленька мрія – він хотів спробувати себе діджеєм. І якось ветерану запропонували навчитися діджеїнгу та зіграти свій перший сет для учасників благодійному забігу Go to the Future – 2025.
А кілька тижнів тому Олексій зумів здійснити те, про що мріяв з тих часів, коли лежав прикутий до ліжка – подолав дистанцію в 10 км. Ветеран зізнається, що його ліва нога так і не відновилася повністю після поранення: пошкоджений нерв позбавив стопу чутливості та стабільності. Та і відсутність руки не допомагає у спорті. Але досягти таких результатів він зумів лише завдяки наполегливій роботі над власним тілом.
Протезування, що повертає до повноцінного життя, тепер і в Україні
Віднедавна центр MCOP відкрив (поки у тестовому режимі) своє представництво в Києві, щоб забезпечувати українцям високотехнологічне протезування та відновлення не за тисячі кілометрів, а вдома. Для пацієнтів, які протезувалися в американському центрі, це можливість проходити регулярні чекапи, відвідувати безоплатні групи підтримки для ветеранів з втраченими кінцівками та отримувати необхідну підтримку спільноти після ампутації.
«Втрата кінцівки змінює не лише тіло, а й сприйняття себе. Щоб людина могла повноцінно жити з протезом, вона має відчувати контроль над кожним рухом. Коли рух стає природним і комфортним, мозок починає сприймати протез як власну кінцівку. У цьому прогресі ключовими є професійна підтримка поруч та готовність пацієнта працювати над собою», – коментує директор MCOP Україна Андрій Петрук.
Програма адаптації після отримання протеза
Протез – це інструмент, який дає змогу людині відновити втрачену мобільність. Втім щоб опанувати його – потрібна командна робота, мотивація та віра у власні сили. Тому у центрі MCOP Україна діє спеціально розроблена програма адаптації та оптимізації під час та після протезування.
«Коли пацієнт робить перший крок чи впевнений рух з протезом – він починає вірити в себе. Я не змушую рухатися, я нагадую, навіщо це. У кожній такій спробі залучені не лише м’язи чи техніка, а цілий шлях людини до себе. У MCOP Україна ми працюємо як одна система підтримки – терапевт, протезист, технік, менеджер, ментор, пацієнт і його родина. Жоден із нас не зробить дива сам. Саме завдяки такій системній роботі люди повертають контроль над тілом і життям», – фізичний терапевт у MCOP Україна Вероніка Кравченко.
За словами ветерана Олексія Дернова, протезна підтримка має бути доступною впродовж усього життя. При активному користуванні, як у його випадку, деталі протеза зношуються, а тіло поступово змінюється, тому своєчасний доступ до кваліфікованої допомоги суттєво полегшує повсякденне життя. Захисник розповідає, що відкрив для себе нове захоплення, яке може стати джерелом доходу – демонтаж і збирання меблів. А з новою біонічною кистю, яку Олексій нещодавно отримав в межах навчання для протезистів у центрі MCOP Україна, такі робочі процеси виконувати значно легше.
«Мене дуже мотивує, коли я пробую щось нове робити з протезом і мені вдається. Вже вкотре переконуюсь: наші обмеження частіше живуть в голові, а не в тілі», – нагадує Олексій Дернов.
Фото надані MCOP Україна
