Ще донедавна серцево-судинні захворювання вважалися проблемою старшого віку. Але війна змінила цю реальність. Сьогодні лікарі все частіше фіксують тривожну тенденцію: навіть молоді військові – 25, 30 чи 40 років, які ще вчора не мали серйозних проблем зі здоров’ям, стикаються з інфарктами, гіпертонією та іншими небезпечними порушеннями роботи серця. Серед причин – надмірні фізичні навантаження, недосипання і постійний стрес, який організм просто не витримує.
Війна, поранення та інфаркт у 36 років
Військовослужбовцю Сергію – 36 років. Уже понад місяць він перебуває у лікарні. Потрапив сюди із травмою ніг, яку отримав на Запорізькому напрямку. Їхні позиції обстріляли з мінометів, і кілька осколків влучили військовому просто у кінцівки.
На щастя, обидві ноги вдалося врятувати, але попереду чекає тривале лікування. Та через два тижні після евакуації і госпіталізації у чоловіка з’явилися ще й проблеми із серцем.
«Сергій – доброволець, на війні практично з перших днів повномасштабного вторгнення. До того мав лише незначні поранення, додому приїжджав хіба у відпустку. На те, що сталося цього разу, відреагував дуже болісно. Крім болю в ногах і тазі, у лікарні його почав турбувати біль в грудях, додалась тривожність, він не міг спати. В якийсь момент йому стало дуже зле: сильний біль за грудиною, запаморочення, задишка. Лікарі діагностували інфаркт міокарда. І це у 36 років», – розповідає дружина військового Тетяна.
За її словами, кілька місяців тому чоловік вже скаржився дружині на біль в ділянці серця, але не став її слухати, не звернувся до медиків і швидко про все забув. Цього разу наслідки виявилися значно серйознішими.
Скільки ще чоловік перебуватиме у лікарні і яким буде його подальше лікування – наразі невідомо. Поки що лікування лише медикаментозне, однак згодом може знадобитися операція.
Хвороба, яка молодшає
За словами кардіологині Другого медичного обʼєднання Львова Жанни Власюк, серцево-судинні захворювання сьогодні – одна з найпоширеніших проблем зі здоров’ям як серед військових, так і серед цивільних, особливо в умовах тривалих бойових дій.
Стрес, фізичні перевантаження та брак відпочинку значно підвищують ризики розвитку хвороб серця. Інфаркти та інсульти справді «молодшають».
Одним з перших пацієнтів кардіологині з числа військовослужбовців був 28-річний чоловік.
«Це ще було у 2022 році. Молодий пацієнт недовго був на передовій – буквально в перший місяць у нього стався інфаркт і він потрапив до нас. Через місяць – другий повторний інфаркт, потім ще й третій. При тому йому тричі встановлювали стенти. Він відновився, але зі служби звільнився. Загалом за час повномасштабної війни у мене було близько 30 випадків інфарктів у військовослужбовців, зокрема й повторних», – розповідає Жанна Власюк.
Серед її пацієнтів також є військові зі стенокардією, аритмією, фібриляцією передсердь, серцевою недостатністю, атеросклерозом. Вік пацієнтів різний: від 30 до 55 років. Досить часто випадки траплялись під час відпусток.
Як каже лікарка, проблеми із серцем у військових з’являються через надмірні, інколи нелюдські навантаження під час служби. Насамперед – через глибокий хронічний стрес, постійну тривожність, депресивні стани.
«Першопричиною гіпертоній сьогодні – і серед військових, і серед цивільних є саме стрес», – наголошує вона.
Ще один фактор і причина проблем із серцем – куріння. Багато військових починають курити, що негативно впливає на судини, сприяє утворенню атеросклеротичних бляшок. У поєднанні з підвищеним тиском це може призводити до розриву і закупорки судин.
Серед пацієнтів кардіологині був випадок, коли у військового тиск перевищував 300 мм рт.ст. і це закінчилося інсультом.
Вплив на роботу серця має також неправильне харчування.
«На передовій військові часто харчуються нерегулярно, довго вживають консерви і сухпайками. У результаті це порушує обмін речовин і підвищує рівень холестерину. Якщо, наприклад, нормальний рівень тригліцеридів, які є основним джерелом енергії, у крові дорослої людини має становити до 1,7 ммоль/л, то у військових ми інколи спостерігаємо 20-30. Це дуже високі показники, які пришвидшують розвиток атеросклерозу, формують бляшки і значно підвищують ризик серцево-судинних ускладнень», – пояснює кардіологиня.
Серед інших факторів розвитку проблем із серцем лікарка називає недосипання, різкі перепади температур, холод, що може спричинити спазм судин.
У частини військових проблеми із серцем виникають ще під час служби, але є й такі, в кого загострення трапляються вже після повернення до цивільного життя. У них виникає тривожність, труднощі адаптації, психологічне виснаження. Усе це переростає у велику проблему, починаються болі в серці.
Водночас, за її словами, є й ті, на кого війна не має настільки вираженого фізичного впливу. Зазвичай це люди з високим рівнем адаптації, стабільною нервовою системою, нормальним тиском і без скарг на серце.
«До нас приходять хлопці, які відслужили рік-два чи більше, і зізнаються, що не можуть спілкуватися з людьми: їх усе дратує, виникає тривожність, є проблеми з тиском і серцем. Навіть черга під кабінетом для декого стає випробуванням. Тому суспільству варто проявляти більше розуміння і, наприклад, пропускати військових і ветеранів без черги», – додає лікарка.
Незворотність станів
Як зазначила Жанна Власюк, якщо в людини вже розвинулася гіпертонія і регулярно підвищується артеріальний тиск, цей процес є незворотним і потребує постійного контролю і лікування.
«Якщо трапився інфаркт і пацієнту встановили стент, це вже на все життя. Людина повинна постійно приймати ліки, інакше стенд може затромбуватися», – додає співрозмовниця.
Серед симптомів, які не можна ігнорувати: головний біль, запаморочення, підвищений тиск, прискорене серцебиття, аритмія, відчуття «завмирання» серця, стискаючий або пекучий біль за грудиною, порушення сну, задишка під час фізичного навантаження.
У разі появи таких ознак лікарі рекомендують не зволікати і проходити обстеження.
«Кожна людина, а особливо військові і ветерани, повинні стежити за своїм здоров’ям і не ігнорувати сигнали організму. Під час відпустки чи після звільнення зі служби, вони повинні пройти всі необхідні обстеження. Якщо є скарги, то не затягувати з лікуванням і дотримуватись всіх рекомендацій. Зокрема, відмовитися від куріння, адже воно лише погіршує ситуацію», – підсумувала кардіологиня Жанна Власюк.
