Проєкт “Бугуртна Січ” не лише популяризує історичний спорт, але й допомагає ветеранам адаптуватися до мирного життя, знайти підтримку і нову мету. Засновник ініціативи — Ігор Парфентьєв, чемпіон світу з бугурту, ветеран і тренер, який присвятив себе створенню унікальної платформи для розвитку ветеранської спільноти та культурного відродження, який разом з Оленою Кречет – співзасновницею та керівницею проєкту – розповіли “Ветеран Медіа” про історію організації.
Шлях до “Бугуртної Січі”
Ігор Парфентьєв — засновник проєкту “Бугурт Січ”, який з 2000 року займається бургутний спортом – є частиною “історичної течії” і вкладає у себе бої у лицарських обладунках. З 2005 року у цьому виді спорту – він змагається на сталевій зброї. У 2017-му чоловік став чемпіоном світу, і того ж року, уже створив свій бізнес — а саме бренд-платформу, на якій українські майстри можуть продавати свої вироби, команда засновника виступає як контроль якості.
До початку повномасштабного вторгнення, Ігор спільно з теперішньою командою запланували толоку у Закарпаття, де він познайомився з директором одного з підйомників. Ігор поділився своєю ідеєю: створити локацію, де ветерани зможуть брати участь у реконструкціях середньовічних боїв, які імітують битви лицарів. “Уявіть собі, з одного боку — одна пачка піхоти, з іншого — інша. Лучники стріляють, лицарі б’ються, поки одна сторона не виграє і не отримає фортецю. Це ж неймовірно!” — Ділиться Парфентьєв.
Відповідь директора надихнула: “Можеш таке зробити?” Саме тоді й народилася назва “Бугуртна Січ”. Проєкт створили як спільноту, що об’єднує ветеранів навколо історичних боїв, які в США вже давно стали популярним способом підтримки ветеранів.
“В Америці ветеранські спільноти дуже розвинені. Наприклад, на першому чемпіонаті світу майже вся команда США складалася з ветеранів. Загалом цей спорт — це спосіб залишатися воїном у мирному житті, отримувати славу та бойовий досвід у форматі, який зберігає традиції тисячолітньої давнини”, — розповідає Ігор.
На кінець 2021 року команда “Бугуртної Січі” розпочала роботу над програмою реабілітації ветеранів через історичний спорт. Але з початком повномасштабного вторгнення більшість засновників пішли воювати, проєкт призупинили. У цей час його підтримували лише дві волонтерки, які зберігали активність на базовому рівні.
У 2023 році проєкт відновився. Влітку команда презентувала оновлену програму, а навесні почала тісну співпрацю з патофізіологом Віктором Досенком, що допомогло адаптувати методи під потреби ветеранів. У липні “Бугурт Січ” представила свої напрацювання науковій спільноті. З жовтня 2023 року команда працює із залученням спеціального обладнання, обладунків та нових партнерів.
Проєкт відновили з оновленим підходом, що поєднує фізичну, психологічну та соціальну реабілітацію.
Реабілітація через бій: психологічний компонент
Ідея реабілітації через історичний спорт знайшла підтвердження в дослідженнях. Ігор Парфентьєв та його команда має декілька векторів співпраці з Віктором Досенком. Віктор – патофізіологом, який понад три роки вивчав посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Він пояснив, що реалізація інстинкту боротьби може стати ключовою для відновлення ветеранів. “Це базовий механізм, який дозволяє не лише випустити накопичений стрес, але й повернути впевненість у своїх силах”, — наголошував Досенко.
Цей підхід знайшов застосування у співпраці з реабілітаційним центром “Лісова Поляна”. Там команда “Бугуртної Січі” розпочала адаптовувати середньовічні бої під потреби ветеранів. Замість сталевих обладунків використовуються м’які, що робить тренування безпечними навіть для тих, хто має травми або перебуває на етапі відновлення після операцій. Також часто супроводжує тренування, спостерігає за учасниками та допомагає їм – Дана Морозова, клінічний психолог.
“Ми знали історію цього спорту зі сторони сенсів: це військова справа, це громадянське виховання, передача досвіду і багато іншого. Але саме завдяки Дані, команді “Лісової Поляни” та нашим партнерам, ми змогли розробити додаткові активності, які відповідають потребам ветеранів”, – каже Олена, співзасновниця та керівниця проєкту “Бургут Січ”.
Під час роботи команда організації зрозуміла, що ветерани часто зіштовхуються з соціальними розладами, агресією чи посттравматичними реакціями. Перш за все використовуючи тренування як метод стрес-релізу.
“Коли ми прийшли у “Лісову Поляну” і провели тренування, місцевий колектив побачив у цьому перспективу. Їм сподобалося те, як наш метод допомагає знімати стрес. Ми адаптували середньовічні бої під потреби ветеранів і тепер це не просто спорт, а механізм контролю агресії, покращення психоемоційного стану і створення нової спільноти”, – додає Ігор Парфентьєв.
Олена розповідає, що люди приходять із дуже різними проблемами, і тому цей проєкт став більше, ніж просто спортивною діяльністю. Це ветеранська спільнота, де досвідчені учасники допомагають новачкам адаптуватися.
“Основна ідея полягає в тому, що ми адаптували середньовічні бої під потреби ветеранів. Ми навчаємо їх базового стрес-релізу, контролю агресії та інших навичок. А далі вже підключаються психологи”, – зазначає Олена.
Як зазначає Ігор, досвід роботи команди організації з ветеранами показує, що середньовічні бої частково можуть компенсувати той рівень адреналіну, який люди отримують у бойових ситуаціях, але не повністю. Це питання детально пояснив патофізіолог Віктор Досенко, а також німецька вчена-невропатологиня, яка викладає методику “Somatic Experiencing”, що є формою альтернативної терапії, яка спрямована на лікування травм і розладів, пов’язаних зі стресом.
“Активація організму має форму параболи. У нижній точці знаходиться стан спокою, де відбувається відновлення. Зростання активації починається з реакції на стрес і досягає піку. Якщо в момент піку немає змоги діяти — боротися чи бігти, — мозок переходить у стан дезорієнтації або дисоціації. Це природний механізм, властивий як людям, так і тваринам. Наприклад, коли антилопу рятують від нападу хижака, її організм після небезпеки починає тремтіти, вивільняючи накопичену напругу”, – пояснює Ігор Парфентьєв.
Він також додає, що сучасні бойові дії значно обмежують цей природний процес. Замість фізичної активності людина змушена чекати обстріли чи лежати на позиціях, через що гормональний коктейль — адреналін і кортизол — не має виходу. Це виснажує організм і психіку. Тренування та спаринги дозволяють випустити цю напругу. Учасники реконструкцій часто зазначають, що після занять вони відчувають полегшення і сплять краще, ніж зазвичай. Такі заняття допомагають зняти тягар стресу, повертаючи організм у стан спокою й рівноваги.
Обладунки під час тренувань та змагань
Організація працює з кращими майстернями України та має власну, де вже працевлаштовано п’ятьох ветеранів.
“Свого часу я створив бренд і почав працювати з найкращими майстрами України. У нас є багато майстерень, які співпрацюють із нами. До того ж ми маємо власну майстерню, куди вже працевлаштовуємо людей. Наприклад, за останні пів року я влаштував п’ятьох ветеранів, які зацікавилися цією справою і вирішили присвятити себе цій діяльності”, – розповідає Ігор.
Пошиття адаптивних обладунків почалося як експеримент із тренування зі спорядженням. Зараз це вже третя версія, створена на основі зворотного зв’язку від користувачів. Виробництво не лише сприяє реабілітації, але й приносить дохід ветеранам, залучаючи їх до створення унікального продукту.
Ветерани – учасники бургутного спорту
Участь у подіях “Бугуртної Січі” взяло багато військових, які проходять реабілітацію в “Лісовій Поляні”. Частина з них, зокрема дівчата-військовослужбовиці, відновлюються після травм і повертаються до служби. У чаті проєкту близько 150 осіб залишаються активними і спілкуються з командою, обговорюючи свої можливості долучитися.
Деякі учасники брали участь у турнірах у металевих обладунках, де перемагали. Для них це важливий досвід, який допоміг зняти стрес і відчути себе частиною спільноти.
“Ми допомагаємо там, де можемо, і сподіваємося, що ці люди повернуться та долучаться до нашої діяльності. Вони часто приїжджають на тренування, але через специфіку їхніх умов це не завжди системно: три тижні реабілітації і знову на фронт”, – розповідає Олена.
Команда “Бугуртної Січі” продовжує працювати з військовими, надаючи їм необхідну підтримку. Тому тренування проводять під наглядом психологів і реабілітологів. Програма постійно вдосконалюється на основі зворотного зв’язку від учасників. Перед заняттями команда завжди уточнює стан кожної людини. Наприклад, якщо у когось є сильна контузія чи біль у голові, вправи адаптують: акцент робиться на роботі з тілом, уникаючи травмонебезпечних зон.
“Люди приходять із різним рівнем активації. Хтось приходить повністю апатичним, а хтось — із надмірною агресією. Наша задача — допомогти їм вирівняти цей стан і навчитися контролювати свою активацію. До нас приходять люди в дуже різному стані. Деякі взагалі перебувають у стані апатії, не мають енергії чи бажання щось робити. Одночасно приходять люди з надмірною активацією, емоційним перенапруженням, яким потрібен інший підхід””, – зазначає Керівниця “Бургут Січ” Олена.
На початку кожного тренування виконуються вправи на “заземлення”, що допомагає учасникам зосередитися на своєму тілі та відчути момент “тут і зараз”. Це особливо важливо для людей у стані дисоціації або емоційної напруги.
Після того як у групі формується довіра, учасники починають освоювати техніки контролю активації, зокрема через штучне збудження. Це допомагає їм налаштуватися на активну роботу.
Новий формат спільноти
“Бугуртна Січ” — це не просто спортивний клуб, а платформа, яка поєднує ветеранів через принцип “рівний рівному”. Досвідчені учасники допомагають новачкам інтегруватися у спільноту, розвиваючи навички контролю агресії, управління стресом та соціалізації.
Директорка “Лісової Поляни” Ксенія Возніцина впровадила для проєкту концепцію біопсихосоціального підходу, який поєднує фізичні заняття, психологічну підтримку та соціальну інтеграцію. Такий підхід допомагає створити спільноту, де ветерани можуть знайти новий сенс у житті.
“Ми хочемо, щоб ветерани могли не лише відновлюватися, але й створювати. Наприклад, багато з них уже залучені до пошиття обладунків у наших майстернях. Це не просто спорт — це цілий світ, де кожен може знайти своє місце”, — додає Парфентьєв.
Команда “Бугуртної Січі” активно працює над поширенням свого досвіду. Їхня мета — зробити історичні бої національним спортом, який стане частиною культурної та соціальної інтеграції. У планах створення мережі осередків у різних регіонах України. Учасники ініціативи впевнені, що такий формат допоможе залучити до реабілітації не лише ветеранів, але й переселенців, молодь та сім’ї військових.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Театр. Драматургія. Реабілітація: у Києві для ветеранів та ветеранок працює “Театр Ветеранів”.
