Процедура поховання військовослужбовців – це віддання честі Захиснику чи Захисниці, які віддали життя за оборону держави. Попри всі прописані у нормах закону і нормативних актах правила, у процедури поховання завжди закладена емоційна, інтимна, родинна і болюча складова. У цьому матеріалі розкажемо про те, як проходить процедура поховання українських Захисників та Захисниць, а також, які є особливості у ритуалах поховання військового мусульманського віросповідання.
В Україні після початку АТО відбулися зміни у процедурі поховання військових, що спричинило відхід від радянського устрою і правил. У Статуті гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України відбулося чимало змін.
За останніми змінами Міністерство у справах ветеранів України спільно з Національним військовим меморіальним кладовищем розробили пам’ятку “Роз’яснення організації поховання військовослужбовців, осіб, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, УБД, учасників революції Гідності та осіб з інвалідністю внаслідок війни” щодо всіх процесів, пов’язаних з похованням Захисників та Захисниць. Наразі це певна послідовність поховання військових аналогічна до традицій європейських країн, але зберігає свої індивідуальні особливості.
Першочергово наказом військової частини призначається відповідна комісія для організації поховання, до складу якої входять: один із заступників командира військової частини, офіцери штабу і виховної роботи та офіцери підрозділу, де проходив військову службу загиблий військовослужбовець.
Одяг
Військовослужбовця ховають у літньому польовому костюмі, натільній білизні, шкарпетках, взутті або в парадно-вихідній формі одягу, які йому належали, якщо вона наявна. Якщо форма одягу в непридатному стані, загиблому військовому надається для поховання новий комплект одягу та взуття.
Витрати на організацію похоронної процесії
За кошти військової частини, в якій служив загиблий, закуповуються труна або оцинкована труна (за потреби), подушка, похоронне покривало, санітарний (патологоанатомічний) мішок (за потреби), надгробний хрест, транспортувальний ящик (за потреби), ритуальний вінок, державний прапор, який після поховання передається близьким родичам померлого.
Для організації поховання загиблого мусульманського віросповідання коштом військової частини закуповуються також усі предмети ритуальної приналежності, окрім похоронного покривала та ритуального вінка. Також, в обов’язок військової частини входить закупити 9 метрів білої ситцевої матерії та державний прапор, який після поховання передається близьким родичам. Крім того, військова частина може оплатити виготовлення написів на надгробних хрестах, написів на траурних стрічках ритуальних вінків, послуги кремації тощо.
Порядок поховання
Військовослужбовців, які загинули під час перебування на військовій службі, ховають з відданням військових почестей згідно з вимогами Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України. Якщо військовий загинув внаслідок вчинення ним злочину, поховання з усіма почестями не проводиться. Військовий поховальний ритуал може здійснюватися за загальною або спеціальною церемонією.
Невід’ємною частиною військового поховального ритуалу є військова почта – це група військовослужбовців, які беруть участь у військовому поховальному ритуалі для вшанування пам’яті загиблого військового. Вони забезпечують проведення церемонії з військовими почестями.
До складу почту входить його керівник, розпорядник, сурмач і барабанщик – військовий оркестр, почесна варта у складі 30 військових, поховальна група у складі 8 військових, салютне відділення у складі до 6 військових. Також прапороносна група з Державним Прапором та жалобною стрічкою і прапороносна група з прапором іншого військового формування чи державного органу.
Біля труни поряд стоїть мольберт із портретом загиблого, ліворуч розміщуються нагороди. Кожен орден прикріплюють до окремої подушечки малинового кольору розміром 25 х 25 сантиметрів. Медалі можуть прикріплювати по декілька штук на одній подушечці.
Під час поховання група знімає з труни Державний прапор та згортає його над нею 12 разів, кожен з яких символізує земні і небесні цінності. Аналогічний приклад складання прапора здійснюють при похованні військових НАТО та США.
- Перший згин прапора – це символ життя.
- Другий – символ віри у вічне життя.
- Третій – на честь і в пам’ять про ветеранів, які віддали частину свого життя захисту країни і збереження миру в усьому світі.
- Четвертий – підпорядкування волі Бога, в якого вони вірять і до якого звертаються під час спокою і під час війни, щоб просити його святого лідерства.
- П’ятий – на честь країни.
- Шостий – символізує служіння всім серцем Батьківщині, вірність державному прапору, устрою і єдиній нації перед Богом — неподільній, вільній і справедливій.
- Сьомий — данина честі армії, тому що армія захищає честь прапора і країни від ворогів — внутрішніх і зовнішніх.
- Восьмий — данина пам’яті тим, хто пішов долиною смертної тіні, щоб душі їхні побачили світ, і в честь Матері, до якої йде душа.
- Дев’ятий – на честь жінок, їх віри, любові, відданості і посвяти, які зробили могутньою країну.
- Десятий — на честь батьків, які віддали синів і дочок своїх на захист Батьківщині. Одинадцятий — символізує печатку Царя Давида і Царя Соломона та прославляє в їхніх очах Бога.
Ритуал поховання військових США, американський прапор повністю згорнуто, зірки на трикутнику нагадують кожному громадянину країни головний девіз нації – “Ми віримо в Бога”, в Україні він же завершується символ вічності на славу Бога Отця, Сина і Святого Духа.
Під час поховання традиції визначені у Статуті гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України схожі на порядок країн НАТО та США. В Україні друзі, близькі та побратими можуть виконувати останнє бажання військового, чи вшановувати пам’ять виконуючи пісню на честь загиблого Героя. Прикладом такого вшанування є похорони Валентина Слюсарчука “Шелбі” з Прикарпаття. Після процедури поховання його побратими виконали улюблену українську пісню загиблого героя “Гаєм, гаєм зелененьким”.
На похоронні у парамедикині Ірини Цибух з позивним “Чека” заспівали декілька пісень присвяченій героїні. Як зазначили у батальйоні, Ірина писала, що хоче, щоб усі співали на прощанні, навчились хоча б десятьом змістовним пісням і заспівали їх одноголосо, щоб погасити журбу рідним співом.
Під час поховання військового Андрія Бурчака його побратими виконали теж його останнє бажання, якщо він загине. Його близькі та побратими віджалися в честь Герою. Так само побратими бійця Вадима Прокопчука виконали американський ритуал на його похороні.
В Україні для поховання військових створено меморіальні кладовища, зокрема Марсове поле у Львові, Лису Гору, Аскольдову Могилу та заплановане військове кладовище у Києві. Але, місце поховання військового залишається за бажання членів його сім’ї. Часто, сім’я бажає, що його близького загиблого військового поховали у рідному селі, місті, яке є ближче до них.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Запрошуємо мам загиблих воїнів на групи підтримки у Києві.
