Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту був проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 1 листопада 2005 року. Її співавторами виступили 100 держав. Україна приєдналася до Резолюції у 2012 році. Дата 27 січня обрана невипадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті «Аушвіц-Біркенау».
Процес створення концтаборів розпочався з Німеччини та з часом поширився по всій окупованій німцями територій Європи. Масово створювалася, у захоплених країнах, розгалужена мережа концтаборів. Перший був неподалік Мюнхена, у березні 1933 року. Потім були відкриті «Треблінка», «Освенцим», «Вестерборк» та інші. Умови перебування там були жахливими. Наприклад, у «Треблінці» майже не було ніякої інфраструктури, крім газових камер та житлових приміщень для підрозділів СС.
Голокост – це переслідування та масове знищення євреїв та інших соціальних груп, які здійснювали німецькі нацисти та їхні союзники під час Другої світової війни. Під час Голокосту було вбито близько 6 млн євреїв, що становить приблизно третину всього єврейського населення світу.
Крім євреїв, нацисти також вбили близько чверті всіх циган світу, приблизно 10% поляків, приблизно 3 мільйони радянських (включаючи українських) військовополонених, тисячі душевнохворих і непрацездатних.
Напередодні німецького вторгнення в Україну, у червні 1941-го, на її теренах проживало понад 2 мільйони євреїв. Німці, ледь перетнувши кордон, відразу ж взялися за «вирішення єврейського питання». Про трагедію, що сталася наприкінці вересня 1941 року в київському урочищі Бабин Яр, де зондеркоманди СС розстріляли понад 33 тисячі людей, серед яких було й багато грудних дітей, знають в усьому світі. А ось про те, що перші розстріли розпочалися ще в липні, відомо далеко не всім.
«Доблесні війська вермахту тріумфальною ходою просуваються вглиб комуністичної імперії, знищуючи на своєму шляху наших найзаклятіших ворогів», — писали влітку 1941-го німецькі газети. «Тріумфальна хода» полягала, мабуть, у масових розстрілах людей, якими вона супроводжувалася. Загалом на українській землі, за підрахунками істориків, загинуло близько 1,5–1,6 мільйона євреїв, тобто майже 70 відсотків від усіх, що тоді тут жили.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голокосту. Розділяємо біль єврейського народу та всіх постраждалих від нацистського терору під час Другої світової війни. Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік Освенцима. Трагедія мала стати пересторогою людству. Мала, але не стала… Сьогодні знову в самому центрі Європи відбувається геноцид українців.
