З 24 по 25 квітня у Києві проходив форум, присвячений 10-річчю української спільноти Ігор Нескорених — Invictus Games. Це міжнародні змагання, створені для підтримки військовослужбовців і військовослужбовиць, ветеранів і ветеранок, які мають поранення, травми або захворювання, та проходять шлях повернення до активного й повноцінного життя через спорт.
Особливою подією форуму став візит засновника Invictus Games – принца Гаррі, герцога Сассекського. Його присутність підкреслила символічність події: за десять років Ігри Нескорених стали для України не просто спортивним проєктом, а цілою спільнотою людей, які після війни, поранень і важкого досвіду знаходять у спорті нову опору.

Україна долучилася до Ігор Нескорених у 2017 році й відтоді щороку розширює участь у цьому русі. Зростає кількість ветеранів, які обирають адаптивний спорт як частину відновлення, а разом із цим, і рівень результатів української команди. Якщо на початку до процесу були залучені 114 спортсменів, то минулого року їх було вже 330. Цього року організатори очікують до тисячі ветеранів.

До форуму долучилися ветерани й ветеранки, як ті, хто сьогодні проходить етап відновлення, так і ті, хто після поранень або участі у змаганнях повернувся до війська. Серед присутніх були учасники Ігор Нескорених, члени їхніх родин, представники органів державної влади, громадських організацій, журналісти та всі, хто працює над розвитком ветеранського спорту в Україні.

Під час виступу віцепрем’єр-міністерка України Юлія Свириденко наголосила, що спорт може бути одним із ключових елементів відновлення після служби. За її словами, підтримка ветеранів не має обмежуватися словами подяки.
«Коли ми дякуємо вам за службу, важливо, щоб це були не лише слова. Ми розуміємо ваш досвід і розуміємо, що найважчі битви не завжди закінчуються на полі бою. Дуже часто вони тривають уже після повернення додому – поруч із рідними, у своєму місті, у звичайному житті. Тіло може бути тут, але пам’ять і думки ще залишаються там, у пережитих подіях. Саме тому важливо не просто вижити, важливо повернутися до себе, до родини, до життя. І якщо цей шлях складний, це не означає, що ви маєте проходити його самі. Ми поруч», – зазначила вона.
Окремо під час форуму говорили про те, що за десять років Invictus Games в Україні перетворилися на сильну спільноту. Для багатьох ветеранів Ігри стали не лише змаганнями, а й поштовхом до створення власних спортивних ініціатив у регіонах, розвитку локальних ветеранських ком’юніті та популяризації адаптивного спорту.
«Інвіктус став важливою основою для розвитку ветеранського спорту в Україні. Учасники, які колись самі прийшли до спорту через Ігри Нескорених, сьогодні підтримують інших ветеранів, залучають побратимів і посестер, організовують тренування, створюють команди та доводять: шлях відновлення може починатися з малого кроку, але згодом переростати у справу життя», – поділилвся під час форуму Міністерка у справах ветеранів України, Наталія Калмикова.
Серед учасників форуму було багато ветеранів, які готуються до наступних Ігор Нескорених, а також тих, хто вже представляв Україну на міжнародній арені. Один із них: ветеран із Хмельниччини Валерій Одайник. В Іграх Нескорених він змагався у веслуванні на тренажерах, бігових лижах, баскетболі, регбі та волейболі. За час участі у змаганнях він здобув три медалі.
Для Валерія Ігри Нескорених – це не лише спорт, а й можливість знову відчути власну силу.

«Це такий щабель, який потрібен усім, щоб реалізувати себе й показати світу, наскільки ми нескорена нація. Наскільки ми непереможні. Наскільки в будь-якому стані здатні демонструвати неймовірні результати, розвиватися і ставати частиною спільноти, яка справді затягує. Коли ти вже в ній – шляху назад немає. Ти розвиваєшся сам і залучаєш більше побратимів, показуєш людям, що таке адаптивний спорт, як за його допомогою можна покращити свій фізичний, психологічний, моральний та емоційний стан. А ще, як спілкування між ветеранами об’єднує нас у спільноту, де ми вже не залишаємо одне одного й постійно підтримуємо», – поділився Валерій.
У річницю української участі в Іграх Нескорених команда Invictus підсумувала здобутки десятиліття. За ці роки проєкт справді суттєво вплинув на ветеранську політику в Україні, допоміг багатьом ветеранам пройти шлях відновлення та знайти себе в різних видах адаптивного спорту.
Організатори також зазначили, що рівень обізнаності українців про Ігри Нескорених суттєво зріс. За даними дослідження UNICEF, сьогодні про такі змагання знають 44% людей. А сама спільнота Invictus в Україні вже має понад 50 тисяч послідовників.

Десять років Ігор Нескорених в Україні – це історія не лише про медалі й спортивні результати. Це історія про силу, підтримку, повернення до себе й новий сенс після важкого досвіду війни. Про людей, які доводять: нескореність – це не гучне слово, а щоденна праця над собою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Спочатку бачити людину, а не травму»: як фізична терапевтка Роксоляна Шміло працює з ветеранами.
