«Живе лиш той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя». Ці слова військовослужбовця 125-ї бригади ТРО Олега Блюса, тепер є частиною нового спортивного залу у Львові. 25 вересня на вул. Зубрівській, 1, у приміщенні школи №72, відкрили другий спортивний клуб «Крук».
На стіні залу створили мурал, присвячений Олегові «Кісі». Символічно, що саме у цій школі він навчався. Тут також навчався засновник клубу, львів’янин та військовослужбовець 3-ї окремої штурмової бригади Павло Дьокін.
Для Павла новий зал – це не лише місце для тренувань. Каже, хотів створити простір, де діти, молодь, ветерани та військові могли б займатися спортом, спілкуватися і розвиватися, а водночас – пам’ятати тих, хто віддав життя за Україну.
«Крім того, що тут займатимуться спортом, розвиватимуться ментально, національно, патріотично. Такими осередками хочеться вшановувати пам’ять наших героїв. Він віддав найцінніше – своє життя, тому для мене це мінімум, який можу зробити. Поки ми його пам’ятатимемо, доки він буде живий», – зазначив Павло Дьокін.
За його словами, мурал має нагадувати відвідувачам залу про ціну можливості навчатися, займатися спортом і просто жити у вільній Україні.
«Пам’ять – це обов’язок кожного, хто живе в тилу. Клуб лише відкривається, його історія лише починається, а вона вже живе. Це однозначно місце пам’яті», – говорить Павло.
Боксерські рукавички у пам’ять
Для родини Олега Блюса відкриття залу стало особливо символічним. Його дружина Христина розповіла, що чоловік свого часу навчався саме у школі №72. На відкриття вона принесла боксерські рукавички, в яких він тренувався.
«У залі будуть тренуватися і займатися діти, рости нові покоління. Для нашої сім’ї це дуже цінно і дуже символічно, що саме тут постав мурал Олегові. Він віддав своє життя заради того, щоб наші діти могли навчатися, займатися спортом, мріяти і просто жити вільні в Україні», – сказала Христина.
Вона додала, що принесені рукавички тепер також матимуть своє місце у цьому просторі.
Ідея створити спортивний клуб у школі виникла не випадково, пояснює Павло Дьокін. Він сам тут навчався, як і Олег Блюс.
«Хотілося зробити тут таке середовище, де діти могли б розвиватися, займатися спортом і бачити приклади людей, які захищають та розвивають Україну», – розповів Павло.
Кікбоксинг, ММА і тренування для ветеранів
Новий зал працюватиме за схожим принципом із першим спортивним клубом «Крук», який розташований на вул. Драгана, 7. Тут проводитимуть тренування з кікбоксингу та змішаних єдиноборств (ММА). Відмінність – передусім у внутрішньому облаштуванні. У новому залі буде октагон, тоді як у першому встановлений боксерський ринг.
У першому клубі зараз тренуються понад 100 дітей, підлітків та дорослих. Тут також проводять відкриті тренування та заходи спільно з Центром національно-патріотичного виховання, до яких долучаються діти і громадські організації. Новий зал дещо більший, тому, за словами Павла Дьокіна, тут планують приймати ще більше відвідувачів.
Основна аудиторія – діти від шести років, а верхньої вікової межі немає. До тренувань також запрошують ветеранів та військовослужбовців. Для них, а також членів їхніх сімей, родин безвісти зниклих, учасників бойових дій та родин полонених діятиме 50-відсоткова знижка. Звичайний абонемент коштуватиме 1700 гривень на кікбоксинг та 2000 гривень – на змішані єдиноборства.
«Важливо виховувати достойних людей»
Під час відкриття про значення таких просторів говорили представники міста та ветеранської спільноти.
Заступник міського голови Львова з питань ветеранів Андрій Жолоб зазначив, що спортивні клуби можуть бути місцями, де формується інше ставлення до розвитку країни та власної відповідальності.
«Зараз в країні можемо спостерігати часи «всепоганінгу», тотальної зради, що нічого з того не буде. І це грає дуже на руку ворогу. Натомість такі локації, як ця, такі люди, які тут збираються, мають протилежну думку. Коли мені хтось каже, що у Львові ветерани нічого не можуть зробити, що про них всі забули, я кожного разу згадую про Пашу, тих, хто приходять з ініціативами і які хочуть щось змінювати. Важливо, що тут є стільки дітей, які будуть уникати цієї тотальної зради і розуміти, що воно не так будується. Дякую тобі за цей правильний соціальний експеримент, який називається «Давайте нарешті збудуємо ту Україну», – зазначив Андрій Жолоб.
Керівник Офісу спорту Львівської міської ради Антон Нікулін наголосив на важливості розвитку спортивної інфраструктури.
«Цей зал з крутою енергією. Часто можна почути: виховуйте чемпіонів, а я насправді проти такого. Краще виховувати достойних, хороших людей, таких, як Павло Дьокін», – зазначив Антон Нікулін.
Співзасновник «Ветеран Медіа», громадський діяч та депутат Львівської міської ради Тарас Репицький наголосив, що проєкт вдалося реалізувати завдяки співпраці міських структур, ветеранських організацій та бізнесу і ця спільна робота принесла гарний результат.
Майже 3 мільйони гривень на простір
Основну частину фінансування на створення нового залу забезпечили за грантовою програмою Українського ветеранського фонду. Зокрема, сума отриманого гранту становить 1,5 мільйона гривень. До реалізації проєкту також долучилися Офіс спорту Львівської міської ради, Департамент освіти та культури, приватний бізнес та Третій армійський корпус.
Загалом на ремонт та обладнання спортивного простору, за словами засновника клубу, витратили близько 3 мільйонів гривень.
Для Павла цей проєкт має ще одну важливу мету – показати можливості військових і ветеранів та створити більше точок взаємодії між військовими і цивільними. Він сам залишається діючим військовослужбовцем і вважає важливим власним прикладом показувати, що військові можуть не лише захищати країну, а й після служби або паралельно з нею створювати проєкти, працювати з дітьми та розвивати громаду.
У клубі також планують залучати ветеранів до спілкування з дітьми, щоб вони могли розповідати власні історії та ділитися досвідом. А далі, каже Павло, планів ще багато.
«Амбіцій і планів багато. Якщо буде можливість – будемо розширюватися», – говорить він.
Поки ж другий «Крук» лише починає свою історію. І в цьому просторі вона вже поєднала спорт, пам’ять про загиблих захисників, ветеранський досвід та дітей, які приходять сюди тренуватися і рости.
