Війна залишає сліди не лише на тілі, а й у психіці. Для тисяч українських військових і ветеранів шлях до відновлення починається саме з вчасної психологічної підтримки. Львів створив середовище, де таку допомогу можна отримати безкоштовно – у лікарнях, поліклініках, ветеранських просторах та громадських ініціативах.

Про те, наскільки достатньо цієї допомоги, з якими запитами звертаються ветерани, які виклики стоять перед фахівцями і що ще потрібно системі – у Міжнародний день психолога, який відзначають 23 квітня, розповів психотерапевт та керівник напрямку психіатрії Центр «Незламні» (UNBROKEN) Олег Березюк.
Психологія як інструмент відновлення і розвитку
Якщо ще донедавна психологія як інструмент допомоги була недоступною для багатьох людей, то сьогодні вона стає інструментом і ключем до внутрішніх змін і зрілості.
«Раніше психологія була фактично заборонена, адже колонізатору не вигідно було робити людей сильнішими. Їх більше використовували як ресурс, для рабства. Лише згодом прийшло усвідомлення і почалися зміни. Особливо в останні 10 років ми зрозуміли її користь. Зараз це чи не єдиний інструмент, який допомагає лікувати невидимі рани і травми. І якщо про ці травми ми знаємо, їх розуміємо і вміємо з ними працювати, людина позбавляється страждання, стає вільнішою і може розвиватися. Можу з впевненістю сказати, що зараз ми активно пропонуємо людям, зокрема військовим, реальну психологічну допомогу», – каже Олег Березюк.
Водночас, за словами психотерапевта, в Україні загалом і у Львові зокрема досі недостатньо центрів і просторів для психологічної допомоги і підтримки. Війна триває вже багато років, і кількість людей, які отримують фізичні і психічні травми, постійно зростає.

За підрахунками ВООЗ, після війни психологічної підтримки потребуватимуть близько 7-8 мільйонів українців. З них 4-5 мільйонів людей будуть потребувати професійної психотерапевтичної і психологічної допомоги.
З одного боку система стикається із серйозним викликом щодо кількості людей, які потребуватимуть підтримки і лікування. А з іншого боку – викликом щодо нестачі фахівців, які розуміються на лікуванні травми і які можуть надати лікарську допомогу.
Дефіцит фахівців і новий досвід війни
У Центрі «Незламні» сьогодні працює близько 60 спеціалістів у сфері ментального здоров’я – психіатрів, психотерапевтів і психологів. Проте навіть цього недостатньо для покриття наявних потреб.
«Нам не вистачає психологів і психотерапевтів, які розуміють і мають досвід роботи з травмами війни. Ми ніколи цьому раніше не вчились, лише в останні роки почали активно опановувати ці знання і практики. І потреба лише зростатиме: після завершення війни проблеми можуть посилитися, адже повернуться люди, які знову гостро переживатимуть усе, що накопичилося роками на лінії зіткнення», – пояснює співрозмовник.
Якщо на початку повномасштабної війни звернення військових і постраждалих здебільшого стосувалися гострих станів і стресових реакцій, бо це була «адреналінова мобілізація», то сьогодні фахівці спостерігають повний спектр психічних реакцій і розладів.
«Ті стани, які зараз бачимо, – це нормальні реакції на дуже ненормальні обставини. Сильний стрес мусить обов’язково відобразитися і проявитися – у вигляді гострих або хронічних реакцій, зокрема ПТСР чи депресивних розладах. Зараз ми працюємо з усім цим спектром», – зазначає Олег Березюк.
Однією з характерних ознак психічної травми зараз, на думку психотерапевта, є оминання і уникнення допомоги. Люди, які отримали травму, ізолюються і не звертаються до фахівців. Якщо ж близьке оточення – побратими, родина, друзі – не ініціює підтримку і не заохочує звернутися по допомогу, стан людини може лише погіршуватися, а процес лікування – ускладнюватися.
Значно швидше, за словами Олега Березюка, відновлюються ті, хто приходить за рекомендацією або кого приводять самі побратими, які свого часу уже пройшли терапію, а тепер радять «своїх» фахівців іншим. Так формується довіра, і шлях до відновлення є не таким болісним, а страждання переживаються по-іншому.
Втім, чим довше триває війна, тим глибшими стають її наслідки. Йдеться не лише про зруйновану інфраструктуру, а й про внутрішні руїни в людських душах.
Зміни, яких не уникнути
Фахівець наголошує: без змін у ставленні суспільства до психічного здоров’я не обійтися. Базові знання з психології, навички підтримки та розуміння травми мають бути інтегровані у різні сфери – освіту, роботу поліції, ДСНС та інші структури.

Одним із ефективних інструментів відновлення, зокрема після таких травм, як контузія, є терапія мистецтвом. У таких випадках важливо відновлювати нейронні зв’язки, і творчі практики можуть цьому сприяти. Тому реальними інструментами для допомоги зараз стають клініки у напрямку арт терапії: малювання, письмо, кераміка, ткацтво, музика, рух і танець.
«Такі центри і кабінети допомагають людині краще адаптуватися до життя після травми. І це тепер не фантазії чи експеримент, а повноцінна частина сучасної допомоги», – наголошує він.
Якою має бути система підтримки ветеранів
У найближчі роки система психологічної підтримки має стати повсюдною, доступною і безперервною.
«Ми давно пропонували на державному рівні створювати психіатричні відділення і центри психотерапевтичної підтримки у кожній багатопрофільній лікарні, кожному районі міста та поліклініці. І вже це частково реалізували в Центрі «Незламні», – каже психотерапевт. – Важливо змінити сам підхід. У психіатричну лікарню людей зазвичай везуть, а ми хочемо, щоб вони приходили самі. Є велика різниця між тим, коли людина лікується в спеціалізованій психіатричній лікарні, от як на Кульпарківській, і коли отримує допомогу в сучасному медичному центрі, як от в Першому ТМО».
Сьогодні у Львові немає черг чи суттєвих бар’єрів для військових чи ветеранів у доступі до психологічної допомоги. Усі послуги для них є безкоштовними. Зокрема, держава покриває пакет амбулаторної психологічної допомоги, що дозволяє отримати необхідну підтримку без фінансового навантаження.
Основні місця отримання психологічної допомоги у Львові:
- Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій
Центр діє з 2016 року та надає комплексну допомогу ветеранам і їхнім родинам. Серед послуг: юридичні та психологічні консультації, інформаційна підтримка, допомога в оформленні пільг. Команда складається з ветеранів і рідних військових, що створює атмосферу взаєморозуміння.
Адреси: вул. Пекарська, 41 (головний офіс), вул. Ген. Чупринки, 85, вул. Виговського, 32, вул. Липинського, 11 та вул. Сихівська, 11.
- Будинок воїна
Комунальний заклад Львівської обласної ради, який став платформою для підтримки ветеранів, де надають юридичну та психологічну підтримку, інформаційно-консультаційні послуги, проводять дозвілля та культурно-просвітницькі заходи для ветеранів, а також займаються національно-патріотичним вихованням молоді.
Адреса: вул. Тараса Бобанича «Хамера», 1А.
- Громадський простір «Вибір – простір захисників та захисниць».
Простір створили на базі Львівського Будинку офіцерів. Тут є кімнати для арттерапії, робочі місця для тих, хто хоче попрацювати віддалено, кабінети, де можна поспілкуватися із психологом або капеланом. Простір орієнтований не лише на ветеранів та чинних військовослужбовців, але й на членів їхніх родин та родини загиблих захисників і захисниць.
Адреса: вул. Театральна, 22 (вхід з вул. Корнякта).
- Центр допомоги ветеранам АТО «Фенікс»
У центрі ветеранам пропонують індивідуальну та групову психологічну допомогу, медичні консультації. Там впроваджують ініціативи з фізичної реабілітації захисників, організовують для них ретрити. На базі хабу є транспорт для ветеранів з інвалідністю.
Адреса: вул. Джохара Дудаєва, 2/5
- Перше медичне об’єднання Львова
Безкоштовні консультації психологів та психотерапевтів.
Адреса: вул. І. Мазепи, 25 (Лікарня Св. Пантелеймона).
- Центри ментального здоров’я при лікарнях
У кожній поліклініці Львова: 1-ша міська поліклініка (вул. Римлянина, 2); 2-га міська поліклініка (вул. Симоненка, 4); 4-та міська поліклініка (просп. Червоної Калини, 68); 5-та міська поліклініка (вул. Виговського, 32); 6-та міська поліклініка (вул. Медової Печери, 1).
- Ветеранські простори у ЦНАП
Підтримка на місцях у районах міста. У просторах поєднали адміністративні послуги та послуги Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій.
Адреса: площа Ринок, 1.
- Гаряча лінія від Українського ветеранського фонду
Цілодобова підтримка: 0 800 33 20 29.
- Лінія психологічної підтримки
Номер підтримки: 5522, обрати 2 (лінія для військових та їхніх близьких).
Надавачів медичної допомоги за напрямком «Психологічна і психіатрична допомога» можна також знайти у дашборді Національної служби здоров’я України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Наші ігри – це “мультитули”, де є місце і для навчання, і для рефлексії, і для змагань» – ветеран Андрій Мочурад про студію «Ігролад».
