Робота бійців на фронті складається з багатьох навичок та вмінь військового характеру. Добрі навички орієнтування вночі є важливою умовою успішного ведення бойових дій, тому Сили територіальної оборони ЗСУ діляться метаріалами посібника “Від бійця до бійця” щодо дій вночі та в умовах обмеженого бачення.
Ось декілька базових правил для оборонців на фронті:
- Вночі око не розрізняє кольори
Вночі непоміченим залишається тільки добре видно вдень. І хоча органи зору можуть пристосовуватися до освітлення різної інтенсивності, це здійснюється дуже повільно. Тільки після годинного перебування у темряві очі починають розрізняти окремі предмети, що слабо вимальовуються і яких спочатку було не видно.
Гострота зору при нічному баченні різко знижується в результаті фізичного і нервового перенапруження. Прилади нічого бачення не повністю компенсують недоліки зору при орієнтуванні вночі.
Під час орієнтування або спостереження вночі не виключена можливість засліплення яскравим світлом при використанні освітлювальних засобів своїми військами та противником. У сутінках і темряві важко розрізнити характерні, необхідні для швидкого орієнтування, місцеві предмети. Вночі око не розрізняє кольори. Весь ландшафт становить собою лише сполучення сірих тонів різної ясності.
А населені пункти, що легко розпізнаються вдень за характерним кольором дахів, вночі зливаються з навколишньою місцевістю. Густо-зелені луки зливаються з полями різного забарвлення. Ліс темно-зеленого кольору вночі видається темною смугою, яку легко можна переплутати з полями.
При орієнтуванні вночі можна користуватися, в основному, крупними формами місцевості, великими об’єктами, а також предметами, розміщеними на горизонті, що добре вимальовуються на фоні неба.
- Орієнтування вночі
При орієнтуванні вночі значно важче визначати відстань і знаходити місцеві предмети. На пересіченій місцевості висоти здаються ущільненими, а низини між ними — невидимими. Відстань до видимих джерел світла здається набагато більшою, ніж є насправді.
При орієнтуванні вночі необхідно спочатку визначити своє місцеперебування відносно сторін горизонту та предметів, які оточують, потім уточнити напрямок руху за компасом і місцевими предметами.
При користуванні компасом необхідно звертати увагу на те, щоб поблизу не було металевих будівель або предметів (опорних електричних ліній високої напруги, металевих конструкцій тощо).
Основна увага вночі надається дотриманню заданого напрямку руху. Як орієнтир можна використовувати будь-які предмети на місцевості і деталі рельєфу, які достатньо чітко вимальовуються на фоні неба і за інтенсивністю забарвлення різко помітні на навколишній місцевості.
Найбільш контрастними орієнтирами є окремі будинки, куполи церков, кути лісу, великий чагарник, характерні форми гірських вершин тощо.
Як орієнтири можуть використовуватись добре видимі у темряві вигини рік, шосейні дороги і їх перехрестя, залізниця та об’єкти на ній.
Схожі умови для орієнтування бувають і взимку, особливо коли лежить суцільний сніговий покрив — тоді орієнтирами зазвичай обирають місцеві предмети, які яскраво вирізняються своїм забарвленням на сніговому тлі.
Вимоги правильного орієнтування вночі
Орієнтування вночі полегшується при дотриманні таких вимог:
- бережіть очі від яскравого світла (рекомендується залишатися на місцевості 20-30 хв);
- захистіть спостережний пост, з якого здійснюється орієнтування, від місячного світла;
- при орієнтуванні по карті для її освітлення використовуйте синє світло, яке не притупляє гостроти зору в темряві;
- орієнтування на місцевості здійснюйте спочатку вдень;
- вдень орієнтири вибираються з урахуванням можливостей спостерігати їх вночі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як підтримати близьких на відстані? Довідник безбар’єрності.
1 коментар