“Одяг з липучками ми називаємо кіберодяг”: історія кравчинь, що шиють адаптивний одяг для поранених військових 

Сьогодні гостро стоїть питання, щодо готовності населення до військовослужбовців, які повертаються з фронту. Є багато проєктів, які реалізовуються, як і державою, так і  просто волонтерами чи людьми, які хочуть зробити життя оборонців зручним під час проходження реабілітації. Одна з таких ініціатив – це діяльність Швейної роти. 

Швейна рота – це організація, яка своїми зусиллями виробляє безоплатний адаптивний одяг для поранених захисників й захисниць та має велику кількість осередків у різних містах України. Сьогодні команда Ветеран Медіа розкаже про підрозділ Швейної роти у Львові.

Постійна команда Швейної роти, яка працює на Львівщині складається з шести дівчат, які шиють адаптивний одяг уже понад рік та сорок дівчат, які шиють одяг у домашніх умовах. Загалом, ініціатива започаткувалася у Дніпрі. Від початку широкомасштабного вторгнення зібралася команда волонтерок, які  шили необхідний одяг: балаклави, рукавиці та інші елементи одягу, які потребували оборонці. Кравчині мали невелике приміщення зі швейними машинками, де вони відшивали, що потрібно й роздавали чи відносили туди, куди це необхідно.

“З часом у Дніпрі волонтери почали отримувати запити з госпіталів, що потрібен одяг бійцям, для комфортного переодягання. І з літа минулого року, це десь червень – липень, вони переформатувалися на адаптивний одяг”, – розповідає Анна Кушкова, одна з волонтерок Швейної роти.

За її словами, це було більше у форматі зворотного зв’язку, спершу швеї відшили першу одиницю адаптивного одягу та надали госпіталю, де бійці попробували й надали зворотний зв’язок.

Запити – не зменшувався, й відповідно виникла ідея організувати роботу так, щоб формувати комплекти для пошиття й відправити людині, яка має бажання шити у будь-якому місті країни, а надалі – уже готовий пошитий одяг скерувати за запитом. 

“Спочатку це було 12 людей, які фізично сиділи в конкретному приміщенні, а потім так вийшло, що почали формуватися осередки в різних містах, тобто є якась певна кількість людей, зазвичай 3-5 людей, які займаються закупкою тканини, розкроєм, щоб пошити ці вироби, формуванням комплектів. Далі ми розсилаємо по всій Україні волонтеркам, які вже шиють вдома, в майстернях, в ательє і присилають нам назад. А ми своєю чергою скеровуємо уже готовий одяг у шпиталі, стабілізаційні пункти, або за адресними запитами захисників”, – розповідає Анна Кушкова.

На сьогодні кількість таких волонтерів вже понад 500 людей, які відшивають. Також у багатьох містах вже є такі підрозділи, де волонтерки збираються, працюють з тканиною та відправляють туди, де майстрині можуть працювати.

Загалом осередків є декілька у таких містах, як Дніпро, Львів, Петропавлівка, Житомир, Полтава, Тернопіль, Івано-Франківськ, Луцьк, Рівне, Слобожанське. Також, за межами України: Норвегія, Канада, Кельн, Чехія та інші міста закордонних країн.

Саме у Львові Швейна рота працює близько року, розпочали працювати на початку вересня.

“Я познайомилася з однією з організаторів ініціативи Ксенією Самойлич у спільноті в соцмережах, де дівчата з різних куточків України спілкуються щодо шиття. Ксенія, написала оголошення в такій групі, про те що є така ініціатива, і хто хоче – долучайтеся. Ми почали спілкуватися, потім вона завітала до нас у Львів, і детальніше розповіла чим займається Швейна рота”, – пригадує кравчиня.

Анна разом з іншими кравчинями щотижня зустрічалися у швейному клубі, де ділилися досягненнями своїх робіт. Саме на такому заході, вона розповіла про ініціативу і кравчині вирішили, що це хороша ідея та слід до неї долучитися. І такі швейні любительські зустрічі перетворили на роботу Швейної роти.

“Тепер ми збираємося щотижня, збираємо фінанси власними силами та закуповуємо тканину, якусь частину тканини люди приносять чи донатять. Ми збираємося для того, щоб розкроїти, зібрати комплекти та відправляємо дівчатам, які мають швейне обладнання та навички і відшивають такий одяг вдома.  Саме такий процес набагато зручніший, тому що якщо ми шиємо, то можемо пошити приблизно 10 трусів,  якщо ми розкроєм і відправляємо, то виходить 300 пар трусів за тиждень”, – додає Анна.

За словами волонтерок, мотивацією доєднатися до такої ініціативи була, саме, допомогти захисникам й захисницям та бути корисним і потрібним у цій війні.

“Кожен з нас у цивільному житті має якісь навички.  Ми вважаємо, що це наша суперсила – вміти шити, оскільки – це не так просто і  легко, як здається. Серед різних можливостей допомогти військовим, ми знайшли напрямок, де наше вміння кроїти та шити одяг із приємного хобі виросло в посильну підтримку комфортного перебування поранених військових в шпиталях”, – каже волонтерка.

Також команда проводить майстер-класи до яких може долучитися будь-хто. Дорослі та діти можуть зробити подушки, кісточки ортопедичні, які поранені підкладають під руки та ноги, залежно від того, де поставлено апарат.

Ці майстер-класи проходять у коворкінгу ProFashion на території бібліотеки № 33 за адресою м. Львів, Хуторівка 24.

Анастасія – одна з волонтерок Швейної роти, яка 28 серпня 2022 року переїхала до Львова з Дніпра та доєдналася до команди майстринь десь у грудні.

“Я бачила ініціативу організації у Дніпрі та почала цікавитися їх діяльністю, потім коли переїхала до Львова, дізналася, що тут також є підрозділ. Сконтактувавшись з Наталею вирішила, що хочу доєднатися до них”, – розповідає Анастасія.

Команда підрозділу Швейної роти у Львові збирається щосуботи та активно працює над розкроєм, зібранням комплектів та відправляє їх дівчатам, щоб вони шили білизну. 

“Ми отримуємо тканину, до прикладу з Італії, перевіряємо, потім кроїмо її, тобто вирізаємо деталі майбутнього виробу, з яких уже майстрині будуть зшивати повністю, ту саму футболку чи шорти.  Потім комплектуємо: кладемо ті кусочки тканин, додаємо липучки чи інші елементи одягу. І відправляємо дівчатам на пошиття. Одяг з липучками ми називаємо кіберодяг”, – додає Наталія.

Липучки на одязі спрощують процедуру “одягнути та зняти” для військового, який отримав поранення. Такий одяг також зручний для медперсоналу, оскільки, зробити перев’язку чи промити рану з ним набагато комфортніше.

“Зазвичай хлопці, яким ми шиємо одяг, зустрічають нас без нічого, оскільки пораненим складно одягати чи змінювати одяг. А з нашим одягом, вони хоча б можуть лежати у нормальному вигляді та почувати себе комфортно”, – розповіла волонтерка.

Ця ніша, якою займається Швейна Рота, надзвичайно важлива. В буденності ми забуваємо наскільки банальна річ, як одяг, має значення. Почувати себе комфортно під час реабілітації після поранення – допомагає швидше увійти в темп відновлення та переходу до цивільного життя.

Доєднатися до ініціативи Швейної роти може будь-хто: задонатити чи принести тканину для пошиття такого адаптивного одягу (натуральна бавовняна тканина, чиста, не вживана) та прикладних матеріалів (резинка, липучка, нитки).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сила на випробуванні: історія ветерана та його реабілітація в програмі “Реабілітація кіборгів”.