18 серпня на території Національного військового меморіального кладовища відбулася церемонія поховання полковника Армії Української Національної Республіки – Євгена Коновальця.

У 1938 році, проводжаючи Євгена Коновальця в останню путь у Роттердамі, його побратими дали обітницю: коли Україна стане незалежною, полковник має повернутися додому. На виконання цієї обітниці знадобилося 88 років.
18 серпня 2026 року останки Коновальця поховали на українській землі, з військовими почестями на Національному військовому меморіальному кладовищі. Згодом, після створення Українського національного пантеону, їх мають перенести туди.
«Разом із ним Україна повернула частину себе: своєї пам’яті, українського досвіду, нашої національної історії», – наголосив президент Володимир Зеленський у зверненні під час церемонії.

Шлях Коновальця до України розпочався 11 серпня у Роттердамі. Там, на цвинтарі Кросвайк, де він був похований після загибелі у 1938 році, відбулася ексгумація його останків. Коновальця вбив 23 травня 1938 року радянський агент Павло Судоплатов, вибухівку було сховано в коробці цукерок.

13 серпня домовину урочисто зустріли на українському кордоні в пункті пропуску «Ужгород», звідки доправили до Києва.

Наступного дня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ полковнику віддали військову шану. Домовину доправили до собору на відреставрованому бронеавтомобілі Austin часів Української революції. До нього прикріпили артилерійський лафет – традиційний знак найвищої військової пошани. Поруч була тридюймова гармата зразка 1917 року, того ж типу, що перебував на озброєнні Армії УНР і дивізії Січових Стрільців, якою командував Коновалець.



Фото: Третій армійський корпус.
16 серпня відбулася Архиєрейська заупокійна Божественна літургія та панахида. А 18 серпня завершився останній етап дороги, яка почалася майже дев’ять десятиліть тому.
Повернути не лише людину, а й пам’ять
Євген Коновалець був полковником Армії УНР, командиром Січових Стрільців, співзасновником і першим керівником Української військової організації та першим головою Організації українських націоналістів.
Процес його повернення в Україну реалізували за участю Офісу Президента, Верховної Ради, Українського інституту національної пам’яті, Міністерства закордонних справ, Міністерства у справах ветеранів та Державної прикордонної служби.
Окрему роль у цьому відіграли Українська стрілецька громада Канади та Українське національне об’єднання Канади, які десятиліттями опікувалися могилою Коновальця у Роттердамі. Вони передали Українському інституту національної пам’яті право опіки над його останками.

Надгробок із могили Коновальця також перевезли до України, у його рідний Зашків на Львівщині. Водночас місце колишнього поховання на цвинтарі Кросвайк у Роттердамі мають меморіалізувати.
Повернення Коновальця є частиною ширшого процесу повернення на Батьківщину останків українських державних, військових і політичних діячів, які через історичні обставини померли й були поховані за кордоном.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після 88 років з дня загибелі додому повернеться український Полковник Євген Коновалець.
